Великий Єврочелендж

Якщо солодощі, то тільки натуральні: харківське підприємство постачає органічний шоколад на ринки ЄС

Перший виробник органічного шоколаду в Україні, натуральні інгредієнти, вирощені в екологічно чистій місцевості, та безпека споживача – це про кондитерську фабрику «Сладкий мир». Як вплинуло впровадження євростандартів на вітчизняний солодкий бізнес і про труднощі натурального виробництва – у матеріалі «СК».

Європейська якість

Харчова галузь – одна з тих, які протягом останніх п’яти років проходять шлях реформування в рамках Угоди про асоціацію між Украї­ною та Європейським Союзом. Сьогодні законодавче регулювання безпечності та якості харчових продуктів у країнах-членах ЄС визнане одним з найкращих і найефективніших у світі.

До цього прагне й наша держава, яка зобов’язалася привести своє законодавство у відповідність до європейських вимог до 2021 року. У процесі виконання Угоди з 2014 року Україна має впровадити в національне законодавство понад 250 актів ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, кормів та інших санітарних і фіто­санітарних заходів. Серед нововведень – прийнятий у 2015 році Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно до цього закону вже набрало сили запровадження системи НАССР, яка гарантує безпечність продукції на всьому шляху харчового ланцюжка «від поля до столу» та дає змогу виявити всі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту.

До речі, до 20 вересня цього року абсолютно всі заклади в Україні, які хоч якось можуть вплинути на якість їжі, мають запровадити систему НАССР. Поки ж систему мали запровадити великі та середні підприємства.
Ще одним кроком на шляху виконання Україною зобов’язань у сфері санітарних і фітосанітарних заходів у рамках Угоди став Закон України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який установлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів. Він набув чинності 6 серпня.

Загалом зобов’язання стосуються і вимог до безпечності та якості харчових продуктів, і системи державного контролю за дотриманням вимог законодавства про безпечність харчових продуктів, які виробляються та вводяться в обіг на території України.
Це, у свою чергу, має зруйнувати один поширений міф серед українців: на експорт виробляється
продукція вищої якості, а для внутрішнього вжитку – нижчої. Таким чином, Угода дала можливість не тільки підвищити стандарти і конкурентоспроможність вітчизняних виробників і можливість виходу на світові ринки, а й захистити головне – здоров’я вітчизняного споживача.

Європа хоче органічного

Окрім підвищення якості та безпеки харчових продуктів, в Україні дедалі більше спостерігається розвиток органічного виробництва. За останні кілька років наша країна стала важливим постачальником органічної продукції на західні ринки. Допомагають при експорті виробникам Угода про асоціацію з ЄС та запровадження Зони вільної торгівлі, які зменшили торговельні бар’єри між країнами.

Лариси Шедєй

Лариси Шедєй

харківська кандидатка сільськогосподарських наук, консультантка з органічного землеробства

– Якщо українським виробникам конкурувати на звичайному ринку складно, то в органічній сфері все по-іншому. Кількість квот постійно зростає, і Європа хоче української органічної продукції.

Основними експортними товарами цього сегмента з України є кукурудза, пшениця, ячмінь, соняшник, бобові, дикорослі ягоди, гриби, горіхи і трави. Їх виробники постачають у понад 40 країн світу, найбільшими покупцями є Нідерланди, Німеччина та Велика Британія.
Загалом сьогодні вітчизняні підприємства виготовляють понад 400 найменувань органічної продукції.

Натуральний шоколад

На Харківщині за органічними стандартами працюють близько 30 підприємств. Одне з них – кондитерська фабрика «Сладкий мир», яка три роки тому пройшла європейську органічну сертифікацію та стала першим в Україні вітчизняним виробником органічного шоколаду. Особливістю отримання сертифікації в переробній галузі є те, що органічні стандарти мають охопити всі стадії технологічного процесу – від закупівлі органічної сировини до підготовки, обробки, змішування інгредієнтів.

Лариса Шедєй

Лариса Шедєй

– Приміром, для виробництва органічного шоколаду фабрика «Сладкий мир» повністю імпортує сировину, аби вона відповідала якості. Ще одна критична точка – це сам процес органічного виробництва, який необхідно повністю відділити від традиційного. На цій фабриці органічний шоколад виготовляють на окремому обладнанні.

Загалом, за словами директорки по маркетингу фабрики Ірини Кочетової, запрацювавши у 2002 році, фабрика «Сладкий мир» пройшла шлях від дистриб’ютора турецьких солодощів до виготовлення власного продукту. Напрям натуральні солодощі на фабриці теж обрали не випадково, а після детального вивчення ринку та можливостей. 

Ірина Кочетова

Ірина Кочетова

директорка по маркетингу фабрики "Сладкий мир"

– Виготовлення тільки натуральних ласощів – це стратегічна місія нашої компанії, те, що яскраво виділяє нас серед багатьох гравців кондитерського ринку. Ми пишаємося тим, що, наприклад, коли мама купує дитині солодощі
SHOUD’E (Під цією назвою фабрика почала випускати серію продуктів у 2007 році. – Авт.), вона може буди впевненою, що від них не буде алергії, адже цей шоколад пройшов добровільну європейську сертифікацію органічної продукції, відповідно до якої ми маємо дозвіл на маркування знаком Euro-leaf (євро-лист).

Сьогодні якість продукції цієї фабрики підтверджує Система якості управління безпечністю харчових продуктів HACCP та Стандарти системи менеджменту якості ISO 22000. Запровадження євростандартів дало можливість з 2014 року розпочати експорт харківських солодощів у такі країни Європейського Союзу, як Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Болгарія, Угорщина та Німеччина. Також фабрика продає солодощі Молдові, ОАЕ, Іраку та Ізраїлю. Загалом, за минулий рік на фабриці було виготовлено понад 500 тонн ласощів – це цукерки преміум-класу, шоколадні плитки ручної роботи, фрукти і драже в шоколаді, фігурки та шоколадні набори, енергетичні батончики та мармелад і лінійка лукумів.

Проте, головним наслідком запровадження євростандартів на фабриці називають не кількість виробленої продукції чи країн, у які потрапляють харківські солодощі, а їх якість і безпечність для споживачів.
– Для нашого виробництва не має значення, куди саме буде розподілена партія продукції – на внутрішній ринок чи за кордон. Тому стандарти якості в нас єдині – HACCP та ISO 22000, – підкреслила директорка по маркетингу.

Серед труднощів, з якими довелося зіткнутися харківській кондитерці, – ціна на продукцію і, відповідно, боротьба за свого клієнта. Адже, приміром, для виготовлення органічного шоколаду використовували какао-боби, вироблені в екологічно чистій зоні без використання синтетики. Це стосується не тільки какао-бобів, а також і молока та інших інгредієнтів. В органічному шоколаді повністю виключено додавання барвників або консервантів.

– Звісно, використання тільки натуральних інгредієнтів і безпечних сертифікованих технологій впливає на ціну продукції. Тому складність полягає в роз’ясненні споживачеві, що натуральний шоколад і шоколад (а насправді – кондитерська глазур) з використанням еквівалента какао-масла не може коштувати однаково, – додала Ірина Кочетова.

«Органік» стандарт

На сьогодні в Україні діє вісімнадцять акредитованих міжнародних органів із сертифікації органічних продуктів. Більшість органічних операторів сертифіковані згідно з органічним стандартом ЄС, тобто еквівалентним Регламентам ЄС
№ 834/2007 та № 889/2008, які використовуються як для експорту, так і для внутрішнього ринку.

– Зараз ці організації не потребують від нашої країни якогось дозволу, реєстрації. Вони сертифікуються в європейських акредитаційних агенціях, – пояснила Лариса Шедєй.
А все через те, що хоч вітчизняний ринок органічної продукції розвивається доволі динамічно, та відповідного законодавства у країні донині не було. Проте, у рамках Угоди в Україні почали внормовувати законодавство у сфері органіки. Зокрема, цього серпня набув сили Закон «Про основні положення та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Відповідно до нового закону в Україні мають ввести контроль і реєстрацію як операторів органічного виробництва, так і акредитації сертифікаційних органів. Також компанії, котрі мають намір працювати на українському ринку (виробники чи переробники), повинні сертифікуватися за українськими стандартами і свою продукцію маркувати відповідним чином. Нововведення передбачають створення Єдиного реєстру виробників органічної продукції.

– Такий реєстр допоможе уникнути ризику фальсифікату як серед виробників органічної продукції, так і серед компаній, які проводять сертифікацію, – додала експертка.

За словами Лариси Шедєй, виробнику необхідно обрати сертифікаційний орган і подати заявку. Після цього – заповнити детальну анкету, яка стосується особливостей господарювання, пройти перевірку всіх сегментів і служб виробництва. Переорієнтація та отримання стандарту, приміром, якщо підприємство було традиційним, зазвичай займає близько трьох років.
– Інколи люди вважають, що для отримання «органік» стандарту достатньо зробити аналіз ґрунтів і підтвердити, що в ньому відсутні шкідливі речовини. Але органічне виробництво – це саме система ведення господарювання, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного різноманіття, відновлення родючості ґрунтів, збереження природних ресурсів, добробуту тварин, – уточнила фахівець.
Тобто органічним вважається продукт, який не містить ГМО, агро­хімікатів, пестицидів, антибіотиків, гормональних препаратів, стимуляторів росту, штучних ароматизаторів і барвників та інших синтетичних і хімічних складових.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

LogoProject