Польські уроки децентралізації

Бажання навчатися

Реформа органів місцевого самоврядування вважається однією з найуспішніших у Польщі. На шлях децентралізації наші західні сусіди стали понад 20 років тому, їх досвід цікавий і для України. Тож не дивно, що представники наших органів влади та вітчизняного бізнесу часто їздять до Польщі за корисними порадами. 23 листопада поляки приїхали до нас та радили, як правильно організовувати роботу територіальних громад, де на це знайти гроші, як залучати інвесторів. Захід зібрав близько 400 учасників із семи областей України. Ініціаторами та організаторами Форуму були Харківський Центр розвитку місцевого самоврядування, ХОДА, Генеральне Консульство Республіки Польща у Харкові, ГО “Польсько-українська аграрна асоціація”, програма “U-LEAD з Європою” та Міжнародний фонд “Солідарність”.

Нагадаємо, у Харківській області на сьогодні створено  13 об’єднаних громад, з яких чотири вже перейшли на прямі  взаємовідносини з Києвом і отримали 17,5 млн грн субвенції на розвиток інфраструктури.

– Сьогодні перед нами постають нові можливості, які ми повинні використовувати в найякісніший спосіб, – підкреслила під час відкриття Форуму голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична. – Маємо досвід Польщі, який будемо враховувати і далі рухатися своїм шляхом, щоб покращити соціально-економічне становище не тільки на місцях, але й країни в цілому.

Також губернаторка наголосила, що результат реформ та їх сприйняття людьми залежить від кожного, хто втілює їх  у життя.

– Децентралізація – це не тільки об’єднання, не тільки накопичення та розподілення фінансування, яке ви отримуєте від держави. Це нові можливості. Нові можливості, яких очікують люди, – зазначила пані Світлична.

Генеральний консул Республіки Польща Януш Яблонський розповідає, як в його країні впроваджували реформу місцевого самврядування

Як «СК» уже писав у попередніх номерах, усі створені на Харківщині громади є спроможними.

У той же час новостворені ОТГ отримують до 10 нових компетенцій, і подекуди для якісного їх впровадження на місцях не вистачає знань, але громади готові вчитися.

– Спроможність громади – це не тільки кошти, це відносини між державою і органами місцевого самоврядування, це те, що працює на сервіс і оновлення сервісу, надання публічних і якісних послуг. Найсильніша інвестиція – це інвестиція в знання і практичний досвід, – висловив своє переконання голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

І Харківщина поступово цей досвід отримує. Так, у регіоні вже активізувалася така форма роботи, як співробітництво територіальних громад. Одним з інструментів у розвитку громади є державна підтримка у вигляді розширення бюджетної бази та участь у різноманітних державних програмах. Однак не останню скрипку в добробуті ОТГ відіграє бізнес.

– Не менш важливими є залучення інвестицій та симулювання місцевої ініціативи. Це має отримати чітке відображення у стратегії розвитку кожної громади та відповідних програмних документах – пошук відповідальних інвесторів, створення для їх роботи сприятливих умов, зрозумілих чітких «правил гри». Органам місцевого самоврядування регіонального рівня тут має бути відведена роль організаційно-методична та створення механізмів стимулу та підтримки ініціативи, – підкреслив пан Чернов. 

Найкраща з реформ

Щоб усі інструменти спроможності ефективно працювали, потрібно змінювати й нормативноправову базу. Польська делегація відзначає, що покращення життя в їх країні почалися з великого бажання змін.

– Понад 20 років у Польщі йшла реформа децентралізації, ми також користувалися досвідом інших країн і зараз хочемо поділитися своїм досвідом з Україною для того, щоб ви не робили тих помилок, які робили ми по дорозі. Я маю надію, що це буде дуже корисно для України. Це буде поштовхом для її реформування та розвитку й подальшого прямування до структури Євросоюзу, – звернувся до учасників Форуму Генеральний консул Республіки Польща Януш Яблонський.

Пан Яблонський добре знає про перемоги й «гулі» польської реформи, бо сам на початку 90-х років працював в органах місцевого самоврядування. І переконаний, що децентралізація – найкраща з реформ, яку впроваджено в їх країні.

– Вона дійсно стала великим поштовхом для розвитку Польщі. Маю надію, що результат за кілька років буде також видно в Україні. Це складана реформа, і перші її результати будуть через 5–7 років, – попередив пан Генеральний консул.

Бургомістр польського містечка Лєжайськ Іренуш Стефанський (у центрі) і війт ґміни Вишнева Малопольського воєводства Веслав Стельмах (праворуч) діляться секретами успіхшного розвитку

Під час впровадження реформи в поляків були складнощі з документацією і правовими аспектами, бракувало фінансування. Останню проблему наші сусіди вирішили за рахунок місцевих податків.

– Ситуація в Україні сьогодні нагадує Польщу 90-х років, – каже бургомістр польського містечка Лєжайськ Іренуш Стефанський. – Нас підтримувала держава, ніякої підтримки з боку підприємців ми не отримували. Але в Польщі така система, що частина податків залишається на місцях. Наприклад, 38 % податку на прибуток фізичних осіб залишається у ґміні.

Також польський бургомістр поділився досвідом проведення «сміттєвої революції» у Польщі. За його словами, влада довго шукала шлях вирішення сміттєвого питання. Спочатку громадяни заповнювали «сміттєві декларації» – тариф на вивезення побутових відходів залежав від кількості проживаючих: чим більше мешканців у квартирі, тим більше потрібно було сплачувати. Однак декларація базувалася на довірі, ніхто не перевіряв, скільки насправді проживало людей. У підсумку, за рік населення Лєжайська «скоротилося» майже на 1000 жителів і з’явилася «дірка» – 200 тисяч злотих.

– Ці гроші потрібно було десь брати, а підняття тарифів за вивезення ТПВ ще б «скоротило» наше населення. За кількістю використаної води ми бачили, що насправді у квартирі живе не одна чи дві людини. Бо не можуть дві людини за місяць використати 20 кубометрів води. Тоді ми тариф за відходи прив’язали до кількості використаної води, – ділиться власним надбанням бургомістр.

Після таких нововведень розв’язалася не тільки проблема сміття, люди почали ще й економити воду. 

Які ідеї втілюють на Харківщині

Своїми секретами управління ділився й війт ґміни Вишнева Малопольського воєводства Веслав Стельмах. Деякі з його порад уже впроваджуються в районах Харківщини. Наприклад, Нововодолазька ОТГ взяла багато запозичень саме з цієї ґміни. Зараз громада працює над низкою ініціатив, серед яких і створення свого центру пожежної безпеки. Нововодолажці вже подали в ДФРР проект на придбання пожежного автомобіля, а будівництво центру почнеться наступного року.

– З керівником місцевої служби надзвичайних ситуацій ми визначилися, в яких населених пунктах є загроза, що в разі потреби до них не встигнуть вчасно доїхати пожежники, – розповів «СК» Нововодолазький селищний голова Олександр Єсін. – Саме для цих пунктів і будемо створювати центр безпеки.

Але, на відміну від польської моделі, де пожежники працюють на добровільних засадах (у кожного добровольця-рятувальника є основне місце роботи), працівники Нововодолазького центру безпеки отримуватимуть зарплату.

На Красноградщині у двох населених пунктах уже працюють добровільні пожежні дружини, також район придбав нову пожежну машину.

– Багато з того, що ми сьогодні почули, вже реалізується в нас, – зазначає голова Красноградської РДА Євген Третяков. – У нас є головне – бажання змінювати себе. Час іде, і витрачати марно його не хотілося б.

Голова Красноградської РДА Євген Третяков: "У нас є головне – бажання змінювати себе!"

У районі вже пройшли перші вибори – створено Наталинську ОТГ. Люди повірили в об’єднання громад, і питання, які раніше можна було вирішити тільки в районній раді чи адміністрації, тепер вирішуються на місцях. Окрім цього, об’єднані громади отримують більше можливостей для залучення коштів з різних фондів і програм.

– Перша ОТГ у нас уже є, друга на підході – Північна міська об’єднана громада з центром у Краснограді. На вибори плануємо вийти 29 квітня наступного року, – повідомив очільник Красноградської райдержадміністрації.