Вір, але перевір: як розпізнати брехню у ЗМІ під час виборів

Сан Санич

Сан Санич

Нещодавно по місцевому телебаченню показували школу, в якій працює вчителькою моя дружина Тамара. Так-от, у телесюжеті розповідалося, що в цю школу приїздив депутат, який запевняв, що начебто «вибив» субвенцію для оновлення шкільних парт у районі. Хоча дружина сказала, що насправді всі навчальні заклади отримали гроші в рамках освітньої реформи.

Я запитав про це свого сусіда Анатолія, який працює в місцевій газеті, а він запропонував мені відвідати з ним воркшоп для представників регіональних ЗМІ «Як правильно писати про вибори». Там розповідали про це та, зокрема, про те, як відрізнити фейкову інформацію, «джинсу» та проводити фактчекінг.

Спочатку я відмовився, адже і слів таких не знав. Та коли Анатолій пояснив, що фактчекінг – це перевірка фактів, спрямована на виявлення невідповідностей між наданими фактами та навколишньою дійсністю, а «джинса» – це прихована реклама, то я зрозумів, що ознайомитися з цією темою мені необхідно, аби зробити правильний вибір на парламентських перегонах 21 липня. Розібратися, де правда, а де брехня, учасникам воркшопу допомагали експерти Громадянської мережі ОПОРА, яка займається спостереженням за виборчим процесом у Харківській області.

Довіряй офіційним джерелам

Головною думкою воркшопу було те, що під час передвиборчої кампанії на шляху до завоювання симпатії електорату дуже часто політики можуть вигадувати неправдиві новини про своїх конкурентів для їх дискредитації, або, навпаки, використовувати фейки для власного піару.

А для того, аби фільтрувати інформацію та не піддаватися маніпуляціям, можуть стати у пригоді офіційні джерела. Так, приміром, слова політиків та експертів про експорт, імпорт і прямі інвестиції у країну варто перевіряти на сайті Національного банку України (bank.gov.ua), дані про виконання державного бюджету України та місцевих бюджетів можна підтвердити на офіційному сайті Державної казначейської служби (treasury.gov.ua), інформацію про державний та гарантований борг України – на офіційному сайті Міністерства фінансів (minfin.gov.ua), статистичну інформацію – на офіційному сайті Держстату (ukrstat.gov.ua).

Окрім офіційної інформації, в Україні працюють декілька сайтів, які спростовують неправдиву інформацію. Це, зокрема, ресурси StopFake, VoxUkraine, FactCheck та «Слово і діло». Тож іноді корисно заглянути й на ці портали.

Сайт ЦВК і дослідження

Першоджерелом про перебіг виборчого процесу з виборів народних депутатів України є сайт Центральної виборчої комісії (cvk.gov.ua). Тут можна подивитися, скільки кандидатів та від якої партії зареєструвалися, ознайомитися зі списком партій, а в день виборів дізнатися актуальну інформацію про хід голосування.

Ще один цікавий блок з інформацією – це балотування. На сайті ЦВК можна відстежити, як політики міняли фракції.
Цікаву інформацію під час воркшопу я дізнався щодо соціологічних досліджень. Наприклад, я звик довіряти дослідженням, які проводять перед виборами, аби визначити електоральні настрої.

Виявляється, що аж ніяк не всі дослідження проводять відповідно до правил. Насамперед потрібно звернути увагу на те, скільки людей було опитано, а також дату дослідження. Адже часто, особливо в період агітації, політичні сили можуть «замовляти» дослідження та приховувати ці відомості, або ж запускати в мережу застарілі дані.

Експерти радять довіряти опитуванням, які проводять Центр «Соціс» і Комітет виборців України, соціологічна група «Рейтинг», Київський міжнародний інститут соціології, центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Відкриті дані

Скласти свою думку щодо окремого політика чи політичної партії в цілому допоможуть відкриті дані. Виявляється, аби перевірити інформацію, не потрібно мати посвідчення журналіста. На воркшопі дізнався про декілька корисних ресурсів, де містяться відкриті дані.

Приміром, на офіційному порталі відкритих даних Верховної Ради (data.rada.gov.ua/open) ми можемо ознайомитися з інформацією, яка стосується професійної діяльність народних депутатів, законопроектів, які вони пишуть, та загалом – як виконують свій обов’язок перед виборцями, відвідуючи парламентські сесії. Тут можна знайти дані в різних форматах від Верховної Ради, міністерств, державних служб і агентств, національних комісій, державних підприємств.

Цю ж інформацію, але простіше впорядковану, можна знайти на ще одному порталі «Вони голосують для тебе» (rada4you.org). Тут можна детально ознайомитися з народними обранцями й дізнатися базову інформацію про кожного народного депутата, який наразі є членом парламенту, їхні імена, спосіб обрання, партію. Слова депутата краще підтвердять його дії. На цьому ресурсі можна побачити, як народні обранці голосували в парламенті за ті чи інші проекти рішень, і таким чином дізнатися про їхню справжню позицію щодо окремих питань, реформ.

 

Катерина Мінкіна, довготермінова спостерігачка за виборами в Харківській області Громадянської мережі ОПОРА.

Катерина Мінкіна, довготермінова спостерігачка за виборами в Харківській області Громадянської мережі ОПОРА.

Наприклад, багато обговорень точилося навколо закону про мову, який нещодавно був прийнятий у Верховній Раді. За допомогою цього ресурсу ми можемо дізнатися, як депутати нашого району чи області голосували за цей закон.

Запитав я під час воркшопу й щодо субвенцій, які начебто для районів «вибивають» наші депутати. Експертка порадила послуговуватися для цього сайтом Аналізуй! (subventions.org.ua), де зібрано статистику про розподіл коштів. Тут можна дізнатися про розмір державної допомоги, яку отримала область, до округів яких депутатів було спрямовано найбільше субвенцій з «певним призначенням» – наприклад, на ремонт лікарні, та загалом, на які об’єкти підуть ці гроші.

Катерина Мінкіна, довготермінова спостерігачка за виборами в Харківській області Громадянської мережі ОПОРА.

Катерина Мінкіна, довготермінова спостерігачка за виборами в Харківській області Громадянської мережі ОПОРА.

Цей сайт збирає дані всіх субвенцій, які колись були виділені на соціально-економічний розвиток територій відповідно до постанов Кабміну. Тут є дані, починаючи з 2016 року. У словах депутатів ми, як виборці, часто чуємо, що саме вони залучили якусь кількість субвенції на розвиток свого регіону. Але тут потрібно розуміти, що депутати мають право подати до Міністерства фінансів і до Кабміну тільки свої пропозиції, але далі вони жодним чином не знають, як ті субвенції будуть розподілені. Проте ці кошти не завж­ди використовуються для вирішення нагальних та серйозних проблем сталого розвит­ку. Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат свідчить про відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проек­тів, які фінансуються з державного бюджету.

Тому, за спостереженням експертів Громадянської мережі ОПОРА, показники розподілу субвенцій все ж свідчать про можливості впливових депутатів-мажоритарників залучати кошти у свої виборчі округи.

Що ж, друзі, я відправляюся вивчати інформацію офіційних джерел, а наступного тижня пропоную разом перевірити, чи вміємо ми розрізняти передвиборчу правду і брехню. Запитання на тему фактчекінгу ставитиме наш дідусь Олександр Степанович. Отже, готуймося!

Вітаємо, ми родина Слободенків!

Тато й чоловік Сашко, а для друзів Сан Санич, ветеран військової служби. Мама й дружина Тамара, учителька історії у школі. Тато Сашка та дідусь Олександр Степанович (Степанич), переїхав до родини з невеличкого містечка на Донбасі, з якого довелося тікати через війну. Донечка й онучка 18-річна Оленка.

Ми живемо в невеличкому селищі нашого краю. Цього липня ми всією родиною збираємося йти голосувати на парламентські вибори. Та в нас, як і в багатьох із вас, накопичилося чимало запитань. Наприклад, Оленка голосуватиме вперше й нічогісінько не знає про цей процес. Наш дідусь змінив місце проживання та голосування і не знає, як зробити, щоб його голос зарахували. Тато на війні отримав поранення, і як результат – інвалідність, пересувається на візочку, таким людям можна голосувати на дільниці? А якщо взяти подарунок від депутата, той же продуктовий набір, це правильно чи ні, цікавиться наша мама.

Ми хочемо знайти відповіді на ці та інші запитання, аби 21 липня зробити правильний, свідомий і, головне, корисний для нашої країни вибір, бо нам у ній жити.

Для цього разом з експертами розберемося в основних політичних моментах, фіксуватимемо на карті порушення в нашому краї та вестимемо свій блог у Фейсбуці. Також підписуйся на наш перший політичний комікс в Інстаграмі - slobodenky.

Долучайся до нас, якщо, як і ми, хочеш не помилитися з вибором політиків, бо всі кажуть красиво, а на ділі маємо те, що маємо. Надсилай нам свої запитання і думки поштою або електронним листом на slk.editor@gmail.com
Зробімо свідомий вибір 21 липня.