Я вперше голосуватиму на виборах: що треба знати

Оленка Слободенко

Оленка Слободенко

Цього тижня ми відсвяткували мій день народження. За столом дідусь підмітив, що якщо на президентських виборах я не мала права голосувати, то вже цього липня можу піти на виборчу дільницю. Бачу серед моїх друзів скептичне ставлення до політиків і виборів. Однак я не збираюся ігнорувати голосування. Я вже повнолітня, і це мій обов’язок. Єдина проблема – я не впевнена, що добре обізнана в усіх процедурах: як голосувати, які документи брати із собою. Відповіді на ці та інші запитання я знайшла, поспілкувавшись із громадським омбудсменом із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області Юрієм Чумаком.

– Пане Юрію, мені нещодавно виповнилося 18. Чи буду я у списках виборців, чи мені потрібно нести якісь додаткові довідки, якщо я хочу взяти участь у голосуванні?

– В Україні працює механізм, завдяки якому певні зміни, які стаються з громадянами України і проходять через державні інституції, повинні потрапляти до органу ведення Державного реєстру виборців. Органом ведення реєстру в районі є структурний підрозділ апарату райдержадміністрації; у місті – виконавчий орган міськради; у районі в місті з районним поділом – відповідний районний виконавчий орган міськради. Тобто інформація про те, що, скажімо, людина померла, змінила місце проживання, стала повнолітньою, направляється до цього органу. Звичайно, це навряд чи відбудеться в той же день, коли, як у вашому випадку, людині виповнилося 18 років. Зрозуміти, чи є ви у списках виборців, допоможе сайт Державний реєстр виборців – www.drv.gov.ua. На ньому можна перевірити свої дані у «Кабінеті виборця». Для молоді це буде особливо зручно, адже все можна зробити звично – онлайн. У Кабінеті можна отримати інформацію про те, чи є ви в органі ведення Держреєстру виборців, за якою дільницею ви значитесь тощо.

– А якщо мене немає в списках?

– І таке трапляється. Тоді потрібно особисто звернутися до найближчого представництва цього органу у вашій місцевості. Якщо ви живите в селі, доведеться з’їздити до райцентру. Із собою слід узяти паспорт, раджу ще зробити його копію. Органи ведення Держреєстру розташовані, як я згадував раніше, при райдержадміністраціях або при міськвиконкомах міст.

– А чи є крайній термін, коли твої дані вносять до списку, – ну, наприклад, якщо моєму другові 18 стукне 20 липня чи й 21-го, він зможе проголосувати?

– Такі моменти, звичайно, треба уточнювати в Держреєстрі, але, швидше за все, імениннику цього дня проголосувати не вдасться, адже зміни просто не встигнуть зафіксувати.

– Пане Юрію, мені здається, що парламентські вибори менш важливі й цікаві, ніж президентські. Чому так?

– Я, думаю, що інтерес до цих виборів може впасти з двох причин. По-перше, вибори припадають на сезон відпусток. По-друге, багато хто з українців вважає, що в нашій країні президент вирішує все, і від його рішень залежать ціни в магазинах, ремонт доріг тощо, а парламент не такий важливий, що насправді так не є. Тому через необізнаність явка може впасти. Насправді, від парламенту залежить дуже багато, оскільки саме коаліція парламентських фракцій (яка буде утворена з тих партій, що переможуть) або одна якась партія, яка матиме більшість, формуватиме уряд України. Він же, насамперед, відповідальний за економічну політику держави. Таким чином, від того, хто буде в парламенті, хто матиме більшість у ньому, багато в чому залежить і майбутнє країни. 

– 21 липня ми обиратимемо серед партій чи кандидатів у народні депутати?

– Законотворці вже не встигнуть внести зміни до виборчого законодавства країни, щоб голосування проводилося за відкритими партійними списками. Залишиться все як було – голосуватимемо за змішаною системою. Тобто половину депутатів обиратимемо за партійними списками, а решту – за так званими мажоритарними округами. Уся країна поділена на мажоритарні округи (раніше їх було 225, зараз через наявність окупованих і анексованих територій буде менше). Як на мене, ця система є неправильною. Оскільки Верховна Рада України – це єдиний за Конституцією законодавчий орган, депутати не повинні вибивати гроші на свій округ. Роботу народних депутатів українці мають оцінювати за якістю тих законопроектів, які вони подають, і законів, що затверджують.

– Виходить, матимемо не один бюлетень під час голосування?

– Бюлетенів буде два: в одному будуть списки партій, в іншому – кандидати від округу (так звані мажоритарники. – Ред). Поставити потрібно буде по одній галочці в кожному бюлетені – навпроти партії чи кандидата, якого підтримуєте. 

– Де я можу знайти інформацію про кандидатів і кандидаток у народні депутати, про політичні партії тощо?

– Дійсно, ваш вибір має бути усвідомленим. Не просто прийти на виборчу дільницю в останній момент і проголосувати так, як сказали старші, сусід, чи через те, що в кандидата чи кандидатки в народні депутати є прикольна аватарка й модне відео  в соціальних мережах.

Я раджу думати не емоціями, не шлунком, а розумом. Зробити це легко – завдяки Інтернету ми маємо доступ до різних джерел інформації. Насамперед, можна заходити на офіційне представництво Верховної Ради України, на офіційні сайти депутатів і партій. Громадянська мережа ОПОРА (www.oporaua.org) здійснює моніторинг роботи депутатів – як місцевих, так і народних. Обов’язково збирайте інформацію з різних джерел, перевіряйте її. Читайте авторитетні видання.

До речі, порада, для молоді: подивіться на це, як на такий собі квест. Ви ж любите комп’ютерні ігри, відшуковувати щось нове, відчувати пригоди. Хай це стане такою собі пригодою – знайти правдиву інформацію про депутата чи партію з повідомлень і новин на політичну тематику. 

– Чи мій голос має сенс? Багато хто з моїх друзів не йтиме на вибори, бо вважає, що нічого не зміниться.

– Традиційно в Україні на вибори ходили люди поважного віку, явка ж молоді була невисокою. Результати цьогорічних президентських виборів говорять про те, що така ситуація трохи змінилася, молодь стала активнішою. Хочу сказати молодим людям: помилково вважати, що твій голос ні на що не впливає. Якби це було так, на політичну рекламу не витрачалися б такі великі гроші. Президентські вибори показали, і маю надію, що парламентські також покажуть, що українці мають можливість впливати на політиків, зокрема й молоді громадяни та громадянки.

Вітаємо, ми родина Слободенків!

Тато й чоловік Сашко, а для друзів Сан Санич, ветеран військової служби. Мама й дружина Тамара, учителька історії у школі. Тато Сашка та дідусь Олександр Степанович (Степанич), переїхав до родини з невеличкого містечка на Донбасі, з якого довелося тікати через війну. Донечка й онучка 18-річна Оленка.

Ми живемо в невеличкому селищі нашого краю. Цього липня ми всією родиною збираємося йти голосувати на парламентські вибори. Та в нас, як і в багатьох із вас, накопичилося чимало запитань. Наприклад, Оленка голосуватиме вперше й нічогісінько не знає про цей процес. Наш дідусь змінив місце проживання та голосування і не знає, як зробити, щоб його голос зарахували. Тато на війні отримав поранення, і як результат – інвалідність, пересувається на візочку, таким людям можна голосувати на дільниці? А якщо взяти подарунок від депутата, той же продуктовий набір, це правильно чи ні, цікавиться наша мама.

Ми хочемо знайти відповіді на ці та інші запитання, аби 21 липня зробити правильний, свідомий і, головне, корисний для нашої країни вибір, бо нам у ній жити.

Для цього разом з експертами розберемося в основних політичних моментах, фіксуватимемо на карті порушення в нашому краї та вестимемо свій блог у Фейсбуці. Також підписуйся на наш перший політичний комікс в Інстаграмі.  

Долучайся до нас, якщо, як і ми, хочеш не помилитися з вибором політиків, бо всі кажуть красиво, а на ділі маємо те, що маємо. Надсилай нам свої запитання і думки поштою або електронним листом на slk.editor@gmail.com.
Зробімо свідомий вибір 21 липня.