Що виробляли на Вовчанському обозному заводі

Що виробляли на Вовчанському обозному заводі

Колаж Бріани Янковської

Вовчанський обозний завод працював з післявоєнних часів і до початку нового тисячоліття. Це було унікальне підприємство: колись реквізитори усіх радянських кіностудій вишукувались тут у чергу, бо місцеві майстри могли зробити будь-що: від тачанки до фаетона.

При цьому заводі також існувала дільниця з виготовлення сувенірів, і там працювали чудові майстри. Про одну з майстринь розповідала наша газета у № 120 від 20 червня 1969 року.

Її руки

Рисувальне відділення дільниці по виготовленню сувенірів Вовчанського обозного заводу. Там, де виточуються деталі і створюються «сніговики», «рибалки», «коти», «зайці» та інша весела продукція, – гул верстатів, брязкіт інструментів. А в цій кімнаті – тиша, запах лаку і олійних фарб. Схилившись за столиками, рисувальниці фарбують вироби.

Середніх років жінка розмальовує в оранжевий колір білку. Тонка, копітка робота. Обережно ходить кінчик пензля. Занадто чи мало набереш фарби – відтінок буде не той. Та Марія Іванівна Прилуцька з роботою справляється відмінно. Малює вона з дитячих років, любить писати пейзажі. Над столом майстра дільниці її картина «Березень». Художниця вдало відтворила прикмети ранньої весни – підталі замети й дорогу, почорнілі віти дерев, блакить неба. Достойні похвали й інші твори М. І. Прилуцької.

– Я захоплююсь і вишиванням, – розповідає Марія Іванівна. – Можу й гладдю, і хрестиком, і ришельє.

Привертає увагу її робота «Дівчинка з капелюшком». А ось ще один яскравий нитяний малюнок – немов живі троянди. Її вишивка гладдю «Зима» на виставці творів образотворчого та прикладного мистецтва в районному будинку культури викликала загальне схвалення. Красу творять її руки. Майстром радості називають її друзі.

В. Поборчий

Читайте також: Художник, який хотів бути українцем: віражі долі уродженця Куп`янщини Опанаса Заливахи 

Автор: Інна Можейко