Якою була Салтівка у свій перший рік

Якою була Салтівка у свій перший рік

Мабуть, цей проспект з чудовою назвою імені 50-річчя Ленінського комсомолу буде найкрасивішим на Салтівському масиві. Обабіч широкої і рівної, мов натягнута струна, вулиці піднімуться висотні 18-поверхові будинки. На перших їх поверхах розмістяться великі магазини, виблискуючи склом на сонці. Центральну частину проспекту прикрасить кінотеатр. Фото з газети "Соціалістична Харківщина".

Якої висоти будинки планували звести на вулиці 50-річчя ВЛКСМ? Як хотіли облаштувати Журавлівку? Ким був першобудівник Салтівки – людина, яка поклала перший камінь в будівництві нашої «міської спальні»? Про це писала «Соціалістична Харківщина» 50 років тому, в березні 1969-го, підбиваючи перші підсумки будівництва «міста в місті» – Салтівки.

Я знаю – місто буде!

У квітні минулого року на східну околицю Харкова прийшли будівельники домобудівного комбінату № 1 і забили перший кілок у землю. Так почалося освоєння нового житлового масиву, де нині вже звелися у височінь дев’ятиповерхові будинки. Тут відсвяткували новосілля тисячі харків’ян, котрі вже встигли полюбити свій район. Ім’я йому – Салтівське селище.

Власне – чому селище? Це буде своєрідне місто в місті. Своєю житловою площею і кількістю населення, яке тут проживатиме, воно перевищуватиме не тільки такі масиви Харкова, як Павлове Поле і Селекційна станція, разом взяті, а й буде значно більшим, ніж сучасні обласні центри Суми, Чернігів або Полтава.

Після повної забудови Салтівського масиву фонд його житла складатиме близько трьох з половиною мільйонів квадратних метрів, а житиме тут не менше 400 тисяч трудящих нашого міста.

Відтоді, коли будівельники вийняли перші кубометри землі для фундаменту під майбутні будинки, минуло менше року. Та мальовнича околиця вже живе своїми трудовими буднями.

А в державному проектному інституті по плануванню і забудові нашого міста – «Харківпроект» над кресленням схилились архітектори й інженери. Яким же воно буде, місто у місті?

Про це розповідає головний архітектор проекту забудови Салтівського масиву, відмінник соціалістичного змагання Української РСР Леонід Матвійович Тюльпа.

 Вікнами до сонця

Переді мною аркуш топографічної основи. На ньому нанесені тільки лінії рельєфу. І, вдивляючись в них, я немов би бачу всі ті горби і впадини, які незабаром зникнуть назавжди. Тут виростуть будинки нового житлового мікрорайону, і, отже, ще одна віха в освоєнні Салтівського масиву буде пройдена.

Чомусь вважається, що тільки автор проекту може уявити своє дітище: яким воно буде. Ні, помилкова думка. У квітні минулого року, коли тільки розпочиналися будівельні роботи, я випадково почув:

– З таким красенем, як наш майбутній район, жоден житловий масив Харкова зрівнятися не може.

Це сказав муляр домобудівного комбінату № 1 Микола Краснолюбов, один з тих, хто закладав перші цеглини в стіни перших будинків мікрорайону. Звичайно, чув розповіді про масив, бачив, яку площу він займатиме. І хоча тоді ще навіть і обрисів його не намічалося, але Микола зумів уявити наслідки своєї праці.

Таке вже професійне чуття у нас, будівничих. Без нього працювати просто неможливо.

Минуло трохи менше року. Тепер про Салтівський масив можна говорити не як про місто майбутнього. Будівельні роботи ведуться такими темпами, що вже в кінці минулого року було здано в експлуатацію майже 100 тисяч квадратних метрів житлової площі. Це значить: не менше десяти тисяч харків’ян одержали зручні квартири.

Значить, місто майбутнього стало реальним. Проїдьте другим маршрутом трамвая до 602-го мікрорайону, і ви наяву побачите нові багатосекційні дев’ятиповерхові будинки. Визначаються вже й контури майбутніх вулиць і проспектів. А коли трохи помріяти, можна уявити потопаюче в зелені місто, як зробив це рік тому першопроходець Салтівки Микола Краснолюбов. Проте, спробую вам допомогти.

Центри восьми укрупнених житлових районів селища будуть зв’язані широкими магістралями. Обабіч обсаджених деревами вулиць – висотні будинки. Біжать трамваї, тролейбуси, автобуси. Тому і нинішнє Салтівське шосе, і майбутні проспект імені 50-річчя Ленінського комсомолу та Ужгородська вулиця здаються трохи гомірливими. Та коли ви звернете у будь-який двір, то не почуєте шуму, бо розташування будинків, яке ми застосовуємо, дозволяє створити досить закриті двори. Як правило, вони прямокутні, просторі, зручні.

Але давайте продовжимо нашу екскурсію. Якщо ви підете по Ужгородській, а потім повернете на швидкісну дорогу, то вона приведе вас у величезний парк, розташований на березі річки Харків. Тільки річку нізащо не впізнаєте – широка, глибока, з чистою прозорою водою. Журавлівська акваторія – а вона буде значно розширена і доходитиме якраз до нового масиву – стане основною зоною відпочинку трудящих Харкова. Золотисті пляжі, велика кількість парків зі спортивними спорудами, човни.

На невеликій нині річці Немишлі теж буде створено систему водоймищ, а на її берегах розкинуться парки. Не тільки розшириться база для відпочинку трудівників, але й значною мірою поліпшиться мікроклімат Салтівського житлового масиву.

Це буде. Обов’язково буде. Саме над вирішенням усіх проблем, зв’язаних з освоєнням масиву, і працює наш авторський колектив архітекторів та інженерів – Світлана Бодилівська, Антоніна Феденко, Олена Шепетіна та інші.

У плануванні і забудові майбутнього міста ми намагаємося використовувати найпрогресивніші, найсучасніші досягнення градобудівників. Зокрема, в основу планування тут покладено створення укрупнених жилих районів. У центрі кожного з них розмістяться всі необхідні, знову ж таки укрупнені, побутово-культурні заклади.

Вперше на Україні застосовується принцип «фокусування». За центр кола взята зупинка автотранспорту. Тут розмістяться магазини, їдальні, аптеки, перукарні, пошта, телеграф. Найдальший від такого центру будинок стоятиме за 400 метрів. Для населення це додаткові зручності. І разом з тим значний економічний ефект: укрупнені підприємства вигідніше будувати і краще їх можна оздобити. Транспортні зупинки таким чином будуть розташовані через більші проміжки. Це – збільшення швидкості руху на 20–30 процентів, і, отже, фактичне наближення жителів до місць їх роботи.

Повне освоєння Салтівського масиву генеральним планом намічено завершити до 1980 року. Проте темпи будівництва показують, що цей строк може настати раніше. І тому одночасно із забудовою цієї площі уже тепер потрібно почати підготовку до реконструкції окремих районів Харкова. Так би мовити, розчищати майданчики для майбутніх будов.

Л. Тюльпа, Головний архітектор проекту, депутат Харківської міської Ради депутатів трудящих.

                                                                    Тільки факти

За місяць на Салтівському масиві вводиться в дію понад 10 000 квадратних метрів житла. Це значить, для одинадцяти-дванадцяти сімей щодня готується квартира.

Цього року буде споруджено житла в три рази більше, ніж торік. Повністю забудуються ще чотири мікрорайони.

Перші на Салтівському масиві дитячі дошкільні заклади мають стати до ладу в третьому кварталі. Цього року також розпочнеться будівництво школи.

Вперше у Харкові на розі Салтівського шосе і проспекту імені 50-річчя Комсомолу буде споруджено перший 18-поверховий будинок із монолітного бетону. Його будівництво незабаром почнеться.

На майбутній Ужгородській вулиці підуть перші трамваї. Намічається також пробивка трамвайної колії до Московського проспекту.

 

Фото с газети "Соціалістична Харківщина".

Ударник праці, монтажник крупнопанельних будинків домобудівного комбінату № 1 Микола Краснолюбов десять років тому прийшов на будівництво, і з того часу нерозлучний із своєю професією. Працював у бригаді Героя Соціалістичної Праці В. Плахотіна. Разом з прославленим будівельником забудовував район Селекційної станції. Ним зведено понад 100 жилих будинків. І за свою працю він нагороджений медаллю «За трудову доблесть». А трохи менше року тому Микола разом із товаришами став освоювати новий жилий район – Салтівський масив. Перший камінь у майбутнє місто було закладено саме ним.

Читайте також: Як на Краснокутщині півстоліття тому модний одяг шили

Автор: Інна Можейко