Домашньому електрику на замітку

 Розетки, вимикачі та патрони

Те, з чим стикається на практиці мешканець будь-якої хати, — розетки, вимикачі та патрони для освітлення. Спочатку вважатимемо, що вся проводка у повному порядку, прокладена відповідно до всіх правил.

Фото: krsk.au.ru

Щоб перевірити працездатність розетки, достатньо ввімкнути в неї настільну лампу або торшер, про який точно відомо, що він працює. Якщо засвітиться — усе гаразд. Якщо ні — вимикайте загальний вимикач електрики (на лічильнику), знімайте розетку й перевіряйте її справність. Найчастіше винуватці несправності — контакти.

Далі — патрони. У цоколях під електролампи Е27 з часом втрачає пружність пружина, яка підтримує центральний контакт. Іноді достатньо підтягнути язичок контакту в цоколі, щоб працездатність патрона відновилася. Якщо язичок окислився, забруднений, то може допомогти звичайне чищення.

Дійшли й до вимикачів. Нагадаємо, що з ними працювати можна тільки повністю вимкнувши електрику. Типові несправності вимикачів: обгорілі контакти, поломка пружини та окиснені проводи через погане кріплення. Дещо з цього можна усунути (приміром, запінити пружину), щоб не замінювати вимикач. Ще одна, доволі маловірогідна, несправність — плавлення пластмаси внаслідок розігрівання контактів. Тут уже доведеться йти до магазину.

А може, проводка?

Якщо є підозри на серйозні негаразди з проводкою, краще звертатися до спеціаліста. Але спочатку слід зрозуміти, чи є для цього підстави. Приміром, прилад, підключений до розетки, не хоче працювати. Розетку ми вже перевірили (дивись вище), тож у чому річ? Щоб визначитися, потрібне уже якесь знаряддя, у нашому випадку достатньо авометра або хоча б пробника. Для виготовлення найпростішого пробника слід взяти патрон з лампочкою розжарюванні (інші не даватимуть чіткої картини), приєднати до нього два відрізки багатожильного м’якого проводу (достатньо довжини 1–1,5 м) і пристосувати їх кінці до роботи. Це означає, що кінці проводів повинні мати струмопровідні наконечники (щупи) та бути обладнаними захисними ізольованими «держаками».

Якщо немає заводських щупів, можна зробити їх самому: до багатожильного проводу припаяти відрізок моножильного діаметром до 2 мм, довжиною 20–40 мм, загостреного на зовнішньому кінці, протягнути спаяну конструкцію через підручний пластиковий корпус (з-під кулькової ручки, фломастера тощо) так, щоб загострений кінець виступав з нього на 15–20 мм. Провід у корпусі бажано закріпити (залити клеєм, епоксидною смолою або якоюсь іншою речовиною), щоб при натисканні кінчик не ховався всередину. Ця конструкція така проста, що інструкції з експлуатації не потребує.

Фото: samelectrik.ru

Таким пробником можна перевірити, доходить електрика до розетки, чи ні. Коли ні, то спробуйте визначити, в якому місці розташоване розгалуження, що «відповідає» за цю розетку, й перевірте його. Якщо в цьому місці немає явних порушень (відсутність контакту, обгорілі з’єднання чи щось таке інше), електрика підходить, то проблема у проводі, який веде до розетки, тож слід його замінити. Якщо ж у місці розгалуження пробник теж показує відсутність напруги, слід шукати далі, ближче до вводу в будинок.

Авометр у допомогу

Якщо ж у хазяйстві є авометр (стрілочний або цифровий), це значно спрощує справу діагностування, принаймні, не доведеться виготовляти безпечні щупи — вони там уже є.

Фото: estroyka.com

Але робота з цим приладом теж має свої особливості. Вимірявши напругу на вводі, а потім — на контактах розетки, ви вже матимете уявлення про стан електропроводки в будинку. Якщо різниця більша за 2–5 В, це означає, що десь на цьому відрізку проводки є поганий контакт.

Якщо з електрикою все гаразд і від розетки не працює лише один прилад, то, може, справа саме в ньому? І тут у пригоді стане авометр. Насамперед слід прикласти щупи до штепселя, і якщо прилад показує безкінечний опір, то час звертатися до гарантійної (якщо термін не сплив) майстерні. Або ж спробувати визначити самому, чому побутова техніка не працює. Послідовність така: перевірити цілісність запобіжника, цілісність проводу, перевірити (тим самим авометром) електричний опір від штепселя до запобіжника. Якщо останній у межах 1–2 Ом, то це припустимо. Але тут є зауваження для тих, хто, користуючись цифровими приладами, ставить їх на режим звукової сигналізації контакту й не дивиться на табло. При цьому забуваючи, що сигнали спрацьовує, залежно від моделі авометра, від 40 до 70 Ом опору, що для доброго контакту забагато. Тому не варто повністю покладатися на такий режим, а потрібно дивитися на екран.

Декілька слів наостанок

В електриці бувають дві причини несправності: або немає контакту там, де він повинен бути, — або є контакт там, де його бути не повинно.

Якщо проводка стара, то в місцях розгалуження з’єднання проводів, а особливо якщо з’єднуються алюміній з міддю, з часом через електрохімічні процеси виникає порушений контакт. Так само можуть поламатися алюмінієві проводи у проводці, при цьому зовнішня ізоляція залишається непошкодженою.