Кролі на пасовиську — яка від цього користь

Кролі на пасовиську — яка від цього користь

Фото: selo-exp.com

Продуктивність тварини залежить не тільки від того, як її годують, а й від того, як задовольняються інші її потреби, й особливо — рухова активність. Адже брак руху призводить до порушення роботи організму і, як наслідок, знижує продуктивність тварини та її виживаність. Як цьому запобігти, ми підкажемо.

Тернистий шлях до свободи

Ще на початку минулого століття виходили публікації, в яких розповідалося про утримання кролів у вольєрі. Автори відзначали, що такий спосіб є вигідним, більш природним, має безліч переваг. Випущені на волю звірятка змінюються на очах. Зникає млявість і апатія в одних, нервозність і озлобленість – у інших. Високі стрибки, стрімкі зиґзаґи та біганина…

Фото: littlerabbit.ru

Тільки тоді й помічаєш, що справжній кролик — істота спритна й тямуща, відмінно пристосована до життя на свободі: чутливі вуха, пружні лапи, рухи точні, реакція миттєва, орієнтування безпомилкове. Але безкліткове утримування, попри всі переваги, не набуло поширення. Причиною цього стало безграмотне застосування цього методу в кролівництві. Кролів випускали там, де для них бракувало кормів, залишали без охорони та ветеринарного нагляду, без підгодовування, без сховищ тощо. Приплід гинув у норах, що заливалися водою, його знищували хижаки. І хоча минулого століття в деяких господарствах ще застосовували вольєри й вигули для кролів, але поступово в посібниках про такий спосіб їхнього утримання згадували все рідше й нарешті зовсім забули. А метод — цікавий. Тож розглянемо його докладніше.

 

Скільки їх на один квадратний метр?

На вигульному майданчику кролів утримують групами, і це природно, адже вони є стадними тваринами і в групі почуваються впевненіше, допомагають одне одному. У великому вигоні вони відразу ж збираються в колонії — дорослі й молоднякові. Небезпечною є надмірна кількість особин на одиницю площі, тому що виникають стреси, а звідси — бійки, травми.

Фото: zhivotnovodstvo-doma.ru

Взагалі, чим більшим є простір для тварини, тим вона здоровіша.

У невеликих вольєрах, близько 20 м2, бажано утримувати не більше ніж 5 кролиць із 20–30 кроленятами або до 25 голів молодняка. Найкраще у вольєрах уживаються кролики одного поносу. Якщо необхідно об’єднати молодняк з різних гнізд, то запускають у вольєр усіх одночасно, відволікаючи від запаху чужого гнізда ласощами або духмяною травою. Згодом у вже обжитий вольєр нову тварину підсаджувати не варто — їй доведеться скрутно. Не можна також об’єднувати сукрольних самиць або таких, що окролилися, якщо вони до цього були незнайомими. Інстинкт захисту території і потомства в цей період у них загострюється. Однак кролиці, що росли разом, зазвичай живуть дружно. На великому вигоні обмежень для кролів немає.

Кроленят, що народилися в клітці і є не надто загартованими, переводять на вигул лише у віці 2,5–3 місяці, причому поступово, починаючи з весни або літа, але не з дощової осені. Захворілих утримують в окремому вольєрі, щоб ізолювати від здорових і підлікувати.

Для племінного розведення тварин розділяють за статевою ознакою. У невеликому господарстві самця, що прикріплений до групи з 5–10 самиць, утримують в окремому загоні. На великому вигоні можна розмістити і групу самців. Вони «з’ясовують стосунки» тут тільки в перші дні, поки не поділять територію. Самців можна утримувати також із самицями, але в тому самому співвідношенні — їх має бути в 10 разів менше. У будь-якому разі, щоб унеможливити споріднене розведення, слід вчасно відокремити підрослий молодняк.

 

На підніжних кормах

Безкліткове утримання кролів можна розділити на два основні способи: випасний (кролі частину року перебувають на підніжному кормі) і вольєрний (користуються вигулом, але корм отримують у годівницях).

Фото: kselu.ru

Випасний спосіб має ряд переваг. Одна з них — скорочення витрат праці. Протягом п’яти й більше місяців не потрібно щоденно заготовлювати й доставляти траву. Догляд за станом вигону простіший, ніж за невеликим вольєром. На великій ділянці можна посіяти ту траву, яка більше тваринкам до смаку, до того ж вони можуть самостійно лікуватися за допомогою рослин. Добре, якщо неподалік від будинку є лука, але можна влаштувати вигін і подалі, якщо його є кому доглянути. Травостій у цьому разі можна покращити, посіявши ще траву або ж додавши помірну кількість добрив. Є вигода й у відведенні частини своєї ділянки під кормову плантацію — пасовисько. Її засівають травосумішшю (овес, мітлиця, житниця, конюшина, люцерна тощо). Корисно посадити й дикі трави (полин, кульбабу, пижмо, подорожник, іван-чай тощо), насіння яких можна зібрати на лузі. Добре посадити верболіз, топінамбур, інші кормові культури. Якщо пасовисько достатньо велике, то краще розділити його на 2–3 ділянки. Поки на одній пасуться кролики, на іншій підросте трава. Під пасовисько можна пристосувати й залужений сад (якщо, звичайно, у ньому не використовували отрутохімікати), попередньо захистивши стовбури дерев. Не можна тільки забувати про воду ймінеральне підгодовування. Улітку добре залишати трохи сіна для регулювання у тварин травлення, особливо якщо кролі їдять капустяні листки, бадилля брукви й буряку. На вигоні відокремлюють захищене від дощу й вітру місце або влаштовують двосхилий навіс. Довжина годівниць, поїлок і ясел для сіна має бути достатньою, інакше сильніші відтіснять слабкіших.

 

Обладнуємо житло

Як у вольєрі, так і на вигоні влаштовують укриття, де кролі ховаються від негоди, відпочивають, плодяться. Роблять і штучні нори, в яких вони охоче селяться.

Фото: tbf.su

Групову нору для молодняка роблять більшою, з двома ходами й похилою підлогою для стікання нечистот у відвідну канавку (дорослі кролі своє гніздо тримають у чистоті). На зиму гнізда ізолюють від мерзлого ґрунту, зверху укривають соломою.

Звісно, що в такому житлі кролику непогано. У тваринки не надто добра терморегуляція, тому вона погано переносить різкі коливання температури. У клітках на відкритому повітрі кролі потерпають і від спеки, і від стужі. Улітку, коли на дворі +35 ºС, у клітках температура піднімається до +50 ºС; узимку в клітках і сараях, що не опалюються, вона знижується до –25 ºС, і тваринки, що не можуть сховатися або зігрітися в русі, часто потерпають від легеневих захворювань. У підземних штучних норках улітку прохолодно, а взимку, навіть у люті морози, не дуже холодно.

Можна робити укриття і простіше – із каменів, дощок, пнів, хмизу, соломи. На зиму їх, як і нори, утеплюють. Усі сховища обладнують на сухому місці, щоб їх не заливали талі та дощові води. За кількістю їх має бути більше, ніж кролів.

Автор: Данило Мигай