Імбирні пряники – смачна різдвяна казка на вашому столі

Імбирні пряники – смачна різдвяна казка на вашому столі

фото eat-me.ru

Оздоблені глазур’ю чоловічки, голуби, зірочки, сніжинки, ялинки, будиночки... Приготовані з особливого тіста, ці пряники – головні герої європейських різдвяних ярмарків.

Щоб скуштувати цю красу, не обов’язково їхати в Європу – ці смачні фігурки можна не тільки купити на святкових зимових ярмарках, а й приготувати самим. Зроблені власноруч, вони будуть чудовим різдвяним сувеніром для рідних і друзів. 

Історія випічки з додаванням імбиру і спецій налічує не одну сотню років. А от прабатьком європейського пряника, за однією з версій, є медовий корж, який готували ще у Стародавньому Єгипті. Згодом у медове тісто почали додавати різні прянощі і спеції, і спочатку така випічка була поширеною тільки у країнах Близького Сходу.
В Європі випічка з імбиром і прянощами стала популярною за часів хрестових походів, з яких лицарі і привезли незвичайний рецепт. Існує легенда, за якою першими, хто взявся додавати імбир у випічку, були англійські ченці. А сталося це в XI столітті: одного разу напередодні різдвяних свят один монах спік печиво із заморськими спеціями. Воно настільки сподобалося іншим монахам, що його почали пекти на кожне Різдво. І зараз Англія вважається батьківщиною імбирного печива, а в її місті Макет Дрейтон навіть установлено щит із зображенням імбирного пряника.

фото kaktutest.by

Ще одним містом, у якому імбирна випічка дуже популярна, є німецький Нюрнберг. Його навіть вважають світовою столицею імбирного пряника, а все завдяки географічному розташуванню: у середні віки це було місце перетину північних торгових шляхів, і весь ввезений в Європу імбир проходив через нього, тому багато хто вважає, що саме там розвинулося мистецтво випікання імбирних пряників.
У XIX столітті кондитери урізноманітнили форму приготування пряників: вони випікали їх у вигляді зірочок, сердечок, а згодом з імбирного тіста почали збирати цілі будиночки, скріплюючи їх глазур’ю і прикрашаючи цукерками та льодяниками. Німецькі казкарі брати Грімм навіть придумали будиночок з імбирного тіста в одній зі своїх казок.
Звичай випікати пряники на свята також існував ще в Стародавній Русі – після прийняття християнства медові пряники пекли не тільки на Різдво, а й на Великдень, на іменини та поминки, у Прощену неділю, дарували на весілля. Пряники були обов’язковим частуванням на всіх російських ярмарках – їх пекли у формі квітів, пташок, рибок. Прабатьком пряника на Русі був медовий хліб, який готували з меду, житнього борошна та ягідного соку. Згодом у тісто почали додавати імбир та екзотичні пряності, які з’явилися на Русі приблизно у XII–XIII столітті з Індії та Ближнього Сходу. Вважається, що сама назва – «пряник» – походить від слова «пряність».

Тонкощі приготування імбирних пряників
1. Тісто для пряників замішується за день до випікання, загортається у плівку і зберігається в холодильнику (не в морозилці).
2. Використовуються тільки натуральні молочні жири: вершкове масло, сметана, вершки.
3. Сухі спеції краще змішувати спочатку з маслом: так аромат буде більш насиченим.
4. Тісто не потрібно місити довго, інакше готова випічка може бути надто розсипчастою і ламкою.
5. Прикрашати глазур’ю треба після того, як випічка повністю охолоне.

фото pinterest.es

Пряник класичний

Знадобляться:
мед – 250 г,
вершкове масло (82,5 %) – 250 г,
цукор – 300 г,
борошно – 850 г,
яйця – 4 шт.,
сода – 1 ч. л.,
мускатний горіх мелений – 1 ч. л.,
імбир мелений – 1 ч. л.,
кориця мелена – 1 ч. л.,
гвоздика мелена – 1 ч. л.,
сіль – 1 щіпка.

Мед викласти в сотейник з товстим дном, поставити на вогонь, додати спеції і нагріти, помішуючи. Як тільки мед закипить, зняти з плити і розтопити в ньому вершкове масло, дати охолонути. Збити яйця з цукром до піни, влити в них тонкою цівкою остиглий до кімнатної температури мед, акуратно розмішуючи суміш. Потім додати туди просіяне борошно й соду, добре вимісити – тісто вийде трохи рідкуватим, але так і треба. Перекласти тісто в пакет і прибрати в холодильник на ніч. Наступного дня тісто стане щільним, з бархатистою структурою. Якщо тіста вийшло забагато, можна використати половину, решту покласти назад у холодильник – воно може зберігатися до двох місяців.
Розкачати відібране тісто на присипаному борошном столі у пласт товщиною 3–5 мм, вирізати необхідні фігурки за допомогою формочок або гострого ножа. Перенести їх на деко, застелене пергаментом, і випікати в розігрітій до 180 градусів духовці 15–20 хвилин. Готовий пряник злегка потемніє і легко відходитиме від поверхні, на якій випікався. Дати прянику повністю охолонути, прикрасити глазур’ю за бажанням.

Пряник з цедрою і какао

Знадобляться:
борошно – 650 г,
мед – 250 г,
цукор – 250 г,
вершкове масло (82,5 %) – 200 г,
яйця – 3 шт.,
імбир мелений – 2 ч. л.,
кориця мелена – 2 ч. л.,
гвоздика мелена – 1 щіпка,
какао – 1 ст. л.,
цедра апельсина – 2 ч. л.,
цедра лимона – 1 ч. л.,
ванілін – 1 щіпка,
розпушувач – 1 ч. л.

Мед, цукор і вершкове масло розтопити на водяній бані, дати охолонути. Борошно просіяти, половину змішати зі спеціями, ваніліном, розпушувачем, цедрою апельсина і лимона та з какао. У масляно-медову масу додати збиті яйця, добре перемішати, додати туди борошно зі спеціями і добре перемішати, решту борошна домішувати поступово, тісто має вийти щільним і еластичним. Перекласти його в целофановий пакет і залишити на ніч у холодильнику. Потім тісто розкачати в пласт товщиною 3–4 мм, вирізати фігурки, викласти на застелене пергаментом деко й випікати в розігрітій до 170–180 градусів духовці 10–20 хвилин (головне – не пересушити)

Рецепт глазурі
Знадобляться:
сирий яєчний білок – 1 шт.,
цукрова пудра – 150 г,
лимонний сік – 20 мл,
харчовий барвник – будь-якого кольору.

Збити білок до пружної піни, додати цукрову пудру, влити лимонний сік і харчовий барвник, усе ретельно перемішати до однорідного стану. Викласти в кондитерський шприц або в целофановий пакет, зробивши на його кінці маленьку дірочку, і прикрасити пряник на власний розсуд.

 

 

Автор: Олеся Скачко