Пригостимо і здивуємо рідних нетрадиційними тортами

Пригостимо і здивуємо рідних нетрадиційними тортами

prigotovika.ru

Торт святу голова. Так, перефразовуючи відомий вислів, можна визначити наше ставлення до цього витвору кулінарного мистецтва, який вінчає святкову трапезу.

Із глибини віків
Походження кулінарного виробу під назвою торт достеменно невідоме. Із глибини століть дійшли до нас відомості про прообрази цього десерту. На батьківщині багатьох винаходів (компаса, паперу, пороху тощо) до весільних заходів готували солодкий пиріг, який дещо нагадував сучасний торт. У Стародавньому Єгипті у гробниці фараонів, серед інших вельми потрібних у потойбічному існуванні речей, клали й торти. Вони там і пролежали разом з муміями понад дві тисячі років, щоб дочекатися сучасних дослідників і здивувати їх. У Стародавньому Римі у другому столітті до нашої ери гості на весіллі кидали в наречену хлібними коржиками. У Римській імперії хліб, виготовлений з пшеничного або ячмінного борошна, наречений ламав просто над головою нареченої, а його шматочки потім роздавав гостям. Крихти, які залишалися на голові нареченої, він акуратно збирав, і молодята разом їх з’їдали. Роздаючи шматки хліба гостям, наречений символічно ділився з ними своєю радістю, а те, що дружина їла крихти хліба, які зібрав чоловік, означало, що вона готова в усьому йому підкоритися. Ритуальний коровай на весілля готували і слов’яни. Хоча він швидше нагадує пиріг, аніж сучасний торт, але кругла форма…

Фото: savky.com.ua

Може, все ж таки нехай і короваї залишаться серед предків такої вишуканої страви?

Новітня історія
Є думка, що торт як десерт виник на сході. Здавна знані «східні солодощі» сприяють такому припущенню. До складу страви, яку вважають прабатьком торта, входив золотий мед і кунжут, а форма її була практично ідентичною сучасним зразкам. Араби й перси першими почали встромлювати в торт свічки й запалювати їх. Ритуал зберігся і дійшов до наших днів майже в первісному вигляді.
А от лінгвісти знаходять коріння торта в Італії. У перекладі з італійської це слово означає «хитромудрий». Якщо згадати, що на тортах зазвичай малюють витіюваті візерунки, видів цієї страви безліч, а рецептура доволі неординарна, то це схоже на правду. То чи були торти італійським винаходом? Сказати складно, але ця версія, безумовно, має право на життя.
Французи, які традиційно вважаються творцями всього вишуканого й витонченого, оскаржують авторство італійців у справі винаходження торта. І хоча нічим довести свою безперечну першість вони не можуть, але все одно Франція була і є країною, де торт отримав всесвітню популярність. Адже саме там, у маленьких кав’ярнях і кафе, з’явившись одного разу, торт завоював увесь світ. Саме французькі кулінари й кондитери протягом багатьох століть визначали тенденції сервірування та оздоблення цього солодкого шедевра.
Серед тортів окреме почесне місце займає весільний торт. Звичай спеціально випікати й замовляти величезні десерти, що складаються з декількох ярусів, багато прикрашені фруктами та кремом, прийшов з Америки.

Фото: weddingmagazine.com.ua

А туди він потрапив, природно, з країн Європи і, як не дивно, не із Франції, а з туманного Альбіону. Саме в Лондоні з’явилися перші багатоярусні торти, які іноді ввозять у зал, де проходить свято, на спеціальних візках — через їхню крихкість і, природно, велику вагу.

Торти нетрадиційної рецептури
Минають роки, і торти, як і будь-яка річ, зазнають трансформацій: змінюється рецептура, з’являються нові технології та продукти, врешті-решт, вони підкоряються примхливій моді. З розвитком промисловості напівфабрикати дозволяють господиням створювати свої шедеври, так би мовити, на основі неповного технологічного циклу, адже коржі можна не випікати, а купити. Але це не обмежує польоту фантазії домашніх кондитерів, адже на одному й тому самому полотні одними й тими самими фарбами можна намалювати безліч картин, деякі з них навіть стануть шедеврами. Так і в кулінарії. Купуючи, здавалося б, абсолютно однакові вафельні коржі, різні господині використовують різні варіанти крему: варене згущене молоко; масляно-медовий крем; шоколадний масляний крем з халвою тощо…

Фото: vkazivka.com

Але й це не все. Кулінарія пішла далі, і от уже виникають не тільки десертні торти, а й закусочні. Тобто, ідея оздоблення круглого виробу, який складається з коржів і шарів крему, а подеколи – просто з різних шарів, перейшла із царини десертів у закуски. Ну то й що? Смачно? Цікаво? Ефектно? От і добре! Готуйте, їжте, насолоджуйтеся і — смачного!

Овочевий торт

Фото: jrati.ru

2 середні картоплі; 2 моркви; 1 солодкий перець; 3 яйця; 200 г майонезу; зелень, огірки (свіжі чи консервовані) за бажанням.
Варені картоплю та моркву натерти на грубій тертушці, залишаючи потроху кожного з овочів для оформлення. Огірки й перець нарізати соломкою. Варені яйця порубати ножем. Покласти інгредієнти шарами на кругле блюдо, змащуючи кожний шар майонезом і посипаючи зеленню. Зверху торт змастити майонезом, що залишився, присипати зеленню. Витримати в холодному місці мінімум 20 хвилин. Оздобити торт овочами, що входять до його складу.

Бутербродний торт з оселедцем

Фото: liveinternet.ru
1 штука житнього хліба (круглого); 2 солоні оселедці; 250 г вершкового масла; 4 яйця; 500 г зеленої цибулі; для оформлення — 2–3 помідори чи огірки.
Оселедець розібрати на чисте філе і дрібно порубати ножем або пропустити через м’ясорубку. Частину філе залишити для оформлення, нарізавши скибочками. До оселедця додати розм’якшене вершкове масло й перець, збити. Для гостроти можна додати гірчицю. Зелену цибулю очистити і дрібно нарізати. Із хліба зрізати скоринку, надаючи йому форму круглої заготовки, розрізати впоперек на три пласти, змастити їх масою з оселедця й укласти один на одного. Цією ж масою змазати верхній пласт і боки. Дрібно нарізаною цибулею присипати бічну поверхню й розрізати торт часточками на окремі порції, не порушуючи цілісності. Кожну порцію прикрасити скибочками вареного яйця, оселедцем, шматочками свіжих помідорів чи огірків таким чином, щоб оформлення складалося в єдину композицію.

Бутербродний торт із сиром і шинкою

Фото: hamov-hotov.ru

1 велика скибка чорного хліба; 2 великі скибки білого хліба (однакової форми й розміру з чорним); 100 г вершкового масла; 50 г зелені; 150 г м’якої шинки; 150 г сиру (твердого або плавленого). Для прикрашання: 125 г збитих вершків; 3 столові ложки майонезу; 2–3 яйця; 2–3 помідори (або 1 огірок); кріп і зелень петрушки.
Скибки чорного й білого хліба намазати зеленим маслом. Для його приготування розм’якшене масло ретельно розтирають з дрібно нарізаною зеленню і дають цій масі вистоятися декілька годин. Як перший корж торта покласти білий хліб, покрити його рівномірним шаром дрібно нарізаної або пропущеної через м’ясорубку шинки, а потім – чорним хлібом, маслом униз. Зверху намазати зеленим маслом, покласти тертий сир і покрити другою скибкою білого хліба, маслом униз. На торт-бутерброд покласти вантаж і тримати під пресом у холоді кілька годин, щоб масло й начинка повністю застигли, скріпивши бутерброд. Вершки збити, додаючи поступово майонез. Покрити бутерброд зверху й по боках товстим шаром цього крему, прикрасити кружечками яйця, помідорами або огірками й зеленню.

Печінковий торт

Фото: beautymania.in.ua

500 г печінки; 3 середні цибулини; 2 середні морквини; 2 столові ложки пшеничного борошна; 1 чайна ложка соди; 1–2 яйця; майонез; сіль, перець.
Почистити моркву й цибулю. Натерти моркву на тертушці, цибулю дрібно порізати й обсмажити на маслі. Сіль і перець — за смаком. Печінку помити, видалити судини й жили та подрібнити в кухонному комбайні або пропустити через м’ясорубку. До печінки додати яйця, сіль, соду, борошно і все добре перемішати. На гарячій сковороді швидко випікати млинці з цієї маси, так, щоб вони не пересушувалися. Як млинці охолонуть, намазати їх майонезом, потім покласти суміш цибулі й моркви і знову майонез. Коли будуть перекладеними начинкою всі млинці, обмазати боки майонезом і прикрасити торт. Готовий торт залишити на декілька годин у холодильнику — настоятися. Потім печінковий торт можна подавати до столу.

Сирний торт «Моя фантазія» без випікання

Фото: coocook.me

500 кисломолочного сиру; 0,5–1 склянка цукру (за смаком); 100 вершкового масла; 1 л молока; 500 г печива прямокутної форми; за бажанням можна додавати: родзинки, цукати, горіхи, курагу; мармелад, ванілін, каву, какао, корицю, шоколад тощо.
Викласти в миску сир, розім’яти його виделкою. Засипати цукор, додати попередньо розтоплене масло. За бажанням додати домішки, попередньо подрібнивши ті, які цього потребують. Ретельно перемішати масу до однорідної консистенції. Розділити на дві приблизно рівні частини. Молоко підігріти й перелити в глибоку посудину.
Печиво по одному занурити в молоко, змочивши його, але не до розм’якшення, і викладати на дно форми. Коли утвориться перший нижній «корж» із щільно викладеного печива, перекласти на нього одну частину сирної маси, рівномірно розподіливши та розгладивши її. Зверху викласти другий шар зі зволоженого в молоці печива, на нього – залишки сирної маси, яку знову ж таки слід розрівняти. Оздобити за бажанням (тертий шоколад; мелений арахіс; глазур чи щось інше, що підкаже фантазія). Якщо є бажання, можна взяти більшу кількість інгредієнтів і утворити, відповідно, більше «коржів» і «крему», але тоді буде не так зручно споживати цей десерт. Поставити в холодильник і витримувати там не менше двох годин, за цей час страва набуває гармонійного смаку.

Автор: Зоя Голіусова