Яблучний сидр - напій філософів та веселунів

Яблучний сидр - напій філософів та веселунів

фото 7ya.ru

Апфельвайн у Німеччині, Еппл Джек в Америці, та сидр – майже в усьому світі.

Сидр – слабоалкогольний напій, отриманий у результаті бродіння яблучного соку. Іноді в нього додають сік інших фруктів і ягід, що урізноманітнює смак цього напою. Його люблять пити в багатьох європейських країнах, і за популярністю він лише трохи поступається пиву.
Історія його появи сповнена загадок. Одна доволі кумедна версія звучить так: великий імператор Заходу, Карл Великий, який підкорив багато країн на території сучасної Європи, будучи у Франції, випадково сів на мішок перезрілих яблук. З мішка потік сік, і імператору прийшла в голову шалена думка приготувати з цього соку напій, та не простий, а такий, який би і спрагу тамував, і душу веселив. Правда це чи ні, але саме на півночі Франції, яка славилася своїми яблуневими садами, і навчилися готувати цей напій. Спочатку він зустрічався тільки на столі в селян – і приводом для пиття могло бути що завгодно, будь то святкування врожаю або проводи в останню путь. А от уже з XVIII століття сидр почав з’являтися і на столі в аристократів.

фото gradusinfo.ru

З Франції рецепт сидру перекочував в Англію, і зараз у Великій Британії сидр – один з найпопулярніших напоїв у місцевих пабах, а його виробництво поставлено на широку ногу.
Є своя версія появи цього напою і в палких іспанців. До речі, в Іспанії вважають, що він навіть виводить токсини з організму.
Іспанські моряки, що були в тривалому плаванні, дуже часто брали на борт яблучний сік, який з часом починав бродити і перетворювався на напій, який дозволяв розслабитися, але при цьому не туманив свідомість.
У XIX столітті сидр потрапив і на територію Росії і швидко набув популярності. На деякий час він навіть витіснив шампанське: у молоді у вищих колах вважалося, що мати сидр на столі означає мати добрий смак і манери. А от у ХХ столітті про сидр, на жаль, забули.

Сидрові традиції

Сидр готують з певних сортів яблук з високим вмістом таніну, такі яблука мають більш терпкий смак. А продається сидр у сидреріях – спеціальних трактирах. Саме там можна спробувати справжній сидр, приготований за старовинними рецептами, а також дізнатися про особливі ритуали, пов’язані з його вживанням. Наприклад, сидр обов’язково наливають на великій відстані від келиха – офіціант піднімає руку настільки високо, наскільки може, що вимагає певної спритності. Сидр починає дуже пінитися, що звільняє його від надлишків вуглекислого газу, і в келиху з’являються знамениті бульбашки.

фото mir24.net

А ще сидр не п’ють до останньої краплі. У правильно приготованому напої на дні зазвичай утворюється осад, тому залишки просто вихлюпують на підлогу. У сидреріях через це дощата підлога обов’язково покрита товстим шаром тирси.
Хороший сидр має красивий золотистий колір, напій приємний на смак, а головне – він не п’янить і не викликає похмілля. Саме тому його цілком можна назвати напоєм зі своєю філософією, адже його п’ють люди, які цінують легкість спілкування і люблять весело проводити час у колі близьких друзів.
Існує три види французького сидру:
Cidre doux – найлегший, солодкий сидр, вміст алкоголю в ньому від 1,5 % до 3 %. Подають його зазвичай до десертів і фруктів.
Cidre brut – сухий сидр з різким кислим смаком, вміст алкоголю в ньому від 4,5 % до 6 %. Саме такий сидр подають у французьких млинцевих, а також до морської і річкової риби.
Cidre tradition – традиційний сидр з вмістом алкоголю від 4,5 %. Його зазвичай не фільтрують, тому він каламутний і має запах перезрілого яблука. Смак у нього насичений і яскравий, і саме такий сидр подають до різних сирів – козячого сиру, камамберу, брі та рокфору. П’ють його обов’язково охолодженим.

Домашній сидр з яблук


фото www.moya-planeta.ru

Знадобляться: яблука – 10 кг, цукор – 1,5 кг.

Найкраще вибирати яблука кислих і солодких сортів, при цьому ідеальне співвідношення – коли одна частина кислих яблук змішується з двома частинами солодких.

Яблука протерти сухою тканиною, але не мити, і покласти на 2–3 дні в тепле приміщення. Потім видалити листя і хвостики, а самі яблука разом зі шкіркою і насінням перемолоти в блендері або прокрутити через м’ясорубку до стану пюре. Ємності для бродіння помити гарячою водою і витерти. Заповнити перемеленими яблуками на 2/3 об’єму (наприклад, у трилітрових банках має бути приблизно до 2,5 кг яблучного пюре). Вільне місце залишається для піни й виділення вуглекислого газу. На кожний кілограм яблук додати 100–150 г цукру, залежно від початкової солодкості – суміш має бути солодкою, але не надто. Ретельно все перемішати. Шийку ємності зав’язати марлею і на 3–4 дні поставити масу в темне місце при кімнатній температурі. Вміст ємності слід кожного дня перемішувати, збиваючи верхній шар і занурюючи його в сік. Через 8–16 годин має з’явитися запах бродіння і почати утворюватися піна. З яблучної рідини вичавити сік через марлю, який перелити в чисту суху ємність для бродіння, потім установити водяний затвор або надіти медичну рукавичку, проколовши її в одному місці.

фото alcofan.com

Поставити ємність у темне місце з температурою в ньому від 18 до 27 градусів і залишити бродити протягом 30 днів. Коли на дні з’явиться осад, сам напій посвітлішає, а рукавичка опаде, значить, сидр готовий. Його потрібно процідити через марлю, згорнуту в 3–4 шари, розлити в підготовлені чисті пляшки доверху й закоркувати. Можна наситити газом, тоді напій потрібно не доливати до країв. Потім залишити дозрівати у прохолодному приміщенні протягом 2–3 місяців (можна поставити в холодильник). За таким рецептом можна приготувати і грушевий сидр, а також зробити сидр асорті з яблук і груш у рівних пропорціях.

 

 

 

 

 

Автор: Олеся Скачко