Байбаки проти фермера: в селі на Харківщині розгорілася війна за землю

31.07.2016 07:30 Агропром
Фото: zoopicture.com Фото: zoopicture.com
Жителі села Голубівка Великобурлуцького району стривожені земельним питанням. На землі, де вони понад 30 років випасали свою худобу, замість трави тепер ростуть соняшники.

У часи колгоспів цю земельну ділянку розорювали, але через значний схил її частини орання зумовлювало сильну ерозію, і чорнозем змивався просто в село. Тоді на колективних зборах вирішили не обробляти землю, а місцеві жителі почали випасати там свою худобу.

– Так, уже 30 років ми випасаємо нашу худобу на цій землі, яку в народі назвали Голубівським пасовищем, – розповіла місцева жителька Наталія Удовіченко. – Тут уже давно в ладу з природою та людьми живуть цілі поселення байбаків.

У 2001 році доцільність такого рішення було підтверджено районною комісією із земельних питань. Тоді через «вузький ерозійно небезпечний вододіл з мережею промоїн з ухилом від 2 до 10 градусів» цю ділянку запропонували перевести в пасовища. Та з невідомих причин цього так і не сталося.

– Ці висновки мали затвердити відповідні органи, які займаються вирішенням земельних питань, але цю процедуру не було доведено до кінця, і вийшло так, що за документами вона залишилася землями сільськогосподарського призначення, – розповів голова Великобурлуцької районної державної адміністрації Віктор Слиш.

А оскільки останній етап – закріплення статусу пасовища та внесення даних про цю ділянку до земельного кадастру – залишився незавершеним, 31 грудня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області віддало ці 24 га землі в оренду на 49 років місцевому фермеру.

– Ми перешкоджали діяльності підприємця, не дозволяли розорювати землю. Та цей орендар віддав у суборенду іншому орендарю, який не став зважати на місцевих жителів, – розповіла Наталія Удовіченко. – Так, за малий час пасовище перетворилося на ріллю, а разом з ним під колеса важкої техніки потрапив і зайвий пагорб, де загинули цілі сім’ї байбаків.

Та жителів села непокоїть не так те, що байбаки залишилися без домівки, а власна худоба – без випасу, як те, що гербіциди, якими підприємство обробляє поле, можуть зашкоджувати здоров’ю.
– Підприємець обробляє землю отрутохімікатами, а потім, коли йде дощ (а село ж розташовано нижче цієї земельної ділянки), усе потрапляє в колодязі і Великобурлуцьке водосховище, – пояснила інженер-еколог ДП «Червона хвиля» Віра Бєлічко.

У свою чергу, суборендар, який зараз обробляє цю земельну ділянку, запевняє, що за межі наділу він не виходить, а крутий схил, з якого можуть стікати пестициди, подібними агрохімікатами він не обробляв.

– Ту частину пагорба, яка розташована ближче до села, ми засіяли, але отрутохімікатами не обробляли. Обробляли тільки ту площу, де немає стоку, – розповів директор підприємства Володимир Канівець.

Кілька разів на пасовище і підприємець, і жителі села викликали правоохоронців, але конфлікт залишається відкритим. Дії орендаря є законними, адже ці землі були відкриті на карті Держгеокадастру для сільськогосподарського призначення.

– За законом підприємець має право обробляти цю територію. Так, усі інстанції, до яких разом із громадою села ми зверталися, відповіли, що він має всі законні підстави, – розповів голова Великобурлуцької РДА.

Зарадити конфлікту районна адміністрація не може, адже не має повноважень щодо вирішення цих питань.

– Я повністю на боці людей, але районна влада не може вплинути на вирішення цього конфлікту, адже повноваження виділення земельних ділянок передано винятково обласному Держгеокадастру, – пояснив Віктор Слиш. – Звичайно, я вважаю, що такі питання потрібно хоча б доносити до відома районної чи селищної рад.

Закінчити довготривалий конфлікт, на думку голови РДА, можна. Для цього достатньо, щоб підприємець обрав для своєї діяльності іншу територію.

– У нас достатньо земель у районі, щоб цьому фермеру могли виділити ці 24 гектари, але він там живе й тому захотів мати землю ближче до свого дому, – розповів Віктор Слиш.

Підприємець, який взяв цю земельну ділянку в суборенду, розповів, що договір має з орендарем, тому вирішувати це питання особисто не може. До того ж, аби обробити цей наділ, його підприємство витратило чимало коштів.

– Щоб підняти цю землю, нам довелося затратити багато коштів, і зараз важко сказати, чи буде вона рентабельна, чи ні. Якщо взяти інший наділ у такому ж стані, підприємству доведеться витратити ще чимало коштів, – розповів Володимир Канівець. – А на пагорбі урожаю не буде, адже ми його не обробляли хімією, тому, на мою думку, його взагалі краще лишити й не засіювати.

Марина Проценко

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта