Чи є на Харківщині вільна земля, або розпочали власний агробізнес
Як стверджують практики, майже нереально. Це тільки на кухнях і в маршрутках точаться розмови про «покинуті» та порослі бур’янами поля. У реальності вільних земель в Україні, тим більше у таких привабливих аграрних регіонах, як наш, практично немає. Навіть ті поодинокі поля, які «поросли бур’янами» – це або спірні землі, стосовно яких відбувається судова тяганина, або пар чи поля під сидеральними культурами (спеціальними сортами рослин, які покращують структуру землі, захищають від бур’янів і збагачують її азотом). Наразі, щоб отримати в оренду бодай кілька гектарів орної землі, потрібно витратити чимало часу, нервів і коштів.
Читайте також: Міні-ферма по-українськи. З чого почати радить харківський експерт
СИСТЕМА ЗРОШЕННЯ НА ВАШОМУ ГОРОДІ. СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ
ВІТЧИЗНЯНІ ФРУКТИ ТА ЯГОДИ: ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА
КОЛИ ПОДЕШЕВШАЄ ЦУКОР. КОМЕНТАР ЗАСТУПНИКА БАЛУТИ
САМ СОБІ СУПЕРМАРКЕТ. ЕКСПЕРТ РАДИТЬ, ЯК ВИРОСТИТИ РАННІ ОВОЧІ ВДОМА
ХАРКІВ - КІПР - ХАРКІВ. ІСТОРІЯ ФЕРМЕРА
Найбільш перспективне фермерство – для власників та спадкоємців колгоспних паїв. А найбільш оптимальна площа господарства – 50–100 га. Менше – це вже додаткові труднощі, пов’язані із обробкою земель, застосуванням технологій, сівообігу та потребою у специфічній техніці.
Стартовий капітал для фермерського господарства у 50 га, за словами голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківщини «Фермер» Василя Образцова, близько 150 тис. грн (за поточним курсом долара). Причому, за висловом фахівця, «Ці гроші потрібно «покласти» у землю й забути». У традиційному для нашого регіону рослинництві перший прибуток можна отримати досить швидко. Але ризик залишитися «без штанів» буде з вами постійно, адже Слобожанщина – регіон ризикованого землеробства.
Що стосується поточних витрат, то цьогоріч оброблення одного гектара ріллі за сезон виллється приблизно в 3000 грн. І це лише грубий розрахунок. Василь Степанович наводить приклад однієї з дослідних станцій регіону. На початку сезону вони планували вкластися у 800 тис. грн, а тепер, у зв’язку із зростанням курсу долара, витрати обіцяють бути вже не меншими від 1 млн 400 тис. грн. І якщо політична ситуація в країні не владнається та долар не втримають на цьому рівні, у найближчі місяці навіть ці захмарні цифри можуть видатися «квіточками».
А ось ця порада досвідченого фермера може статися в нагоді багатьом. Мова піде про, здавалося, давно вже забуте – кооперативи. Реалії сьогодення такі, що одноосібникам усе складніше конкурувати з великими агрохолдингами. Навіть у такій традиційній сфері, як садівництво та вирощування ягід, великий бізнес наступає. І це попри те, що якість продукції у приватника може бути на порядок вищою за промисловика. Але все утикається у збут і технологічність.
Великі холдинги мають змогу «зайти» у популярні торговельні мережі, мають ресурс для реклами та грамотного маркетингу, дієве лоббі у керівних лавах усіх рівнів. Чи не єдиний порятунок у такій ситуації – кооперація дрібних власників, як для підвищення технологічності господарства, так і для відвоювання місця на ринку та лобіювання інтересів малого бізнесу в усій вертикалі влади. Тож тим, хто замислюється про власний агробізнес і мріє стати фермером, варто одразу шукати не лише кошти та ринки збуту, а й однодумців. Поки що кооперація залишається незатребуваним важелем вирішення проблем одноосібників і дрібних фермерів. Традиційно, вони більше покладаються на себе, рідше – на свої громадські та професійні об’єднання й зовсім рідко – на державу. Але вже у найближчому майбутньому може статися так, що ті, хто першими ризикнуть утворити кооперування, отримають незаперечні переваги.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №66 від 03.06.2014