Наскільки вигідно утримувати ставок і розводити рибу на Харківщині
– розповідає начальник управління «Харківдержрибоохорона» Віктор Резник. – Рибогосподарська діяльність у межах природоохоронного законодавства здійснюється на 82‑х водоймах області. Також успішно функціонують два державні рибогосподарські підприємства та три підприємства, які спеціалізуються на відтворенні різних видів риб і використовують спеціально побудовані водойми. Кількість людей, які працюють у галузі рибного господарства Харківщини, – понад 500.
За словами Віктора Резника, рибна галузь, як і будь-яка інша, потребує інвестицій, впровадження передових ресурсозберігаючих технологій і обладнання, реконструкції та модернізації діючих господарств і виробництв. До того ж, на сьогодні в області спеціалізовані підприємства з розведення та вирощування молоді не в змозі забезпечити потреби товарних господарств зарибком. Ціна молоді риб в області сягає більше 20 тис. грн за тонну, що свідчить про підвищений попит, незважаючи на те, що для більшості товарних господарств така ціна є завеликою.
Рибу без грошей не виростиш
З цим цілком погоджується й орендар ставка Олександр, який каже, що залюбки придбав би більше молоді риб, але ціни кусаються, от і доводиться економити.
– Багато хто вважає, що якщо хтось орендує ставок, то це заможна людина. Та насправді це далеко не так, бо якщо порахувати витрати, особливого зиску й не помітиш, – каже риборозвідник.
Насамперед, солідна сума витрачається на зариблення ставка, а ще потрібно сплатити податки, заробітну плату працівникам, у належному стані утримувати прибережну зону, облаштовувати пляжі й забезпечити в достатній кількості рятувальні засоби, а рибу треба ще й постійно підгодовувати. До того ж, у вихідні дні місцеві жителі ловлять рибу безкоштовно, а це, у свою чергу, також позначається на рентабельності утримання ставка.
На думку ще одного орендаря, Юрія Івановича, сьогодні без застосування нових технологій неможливо досягти успіху в риборозведенні.
– Завжди мріяв взяти в оренду ставок і розводити рибу, – розповідає пан Юрій. – І от тільки-но вийшов на пенсію, відразу ж зайнявся цією справою. Попервах було непросто, перечитав чимало спеціальної літератури та крок за кроком наближався до своєї мети. Зараз усе в нас поставлено на високому рівні, ми навіть вирощуємо молодь риби. Звісно, дружимо і з наукою, адже без цього аж ніяк не обійтися.
Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №80-81 від 07.07.2012