Посушлива посівна. Як примхи погоди вплинуть на врожаї озимих

Посушлива посівна. Як примхи погоди вплинуть на врожаї озимих

Посушливе літо та осінь можуть завдати неабиякої шкоди українським аграріям. У Києві прогнозують мільярдні втрати для фермерів. А на Харківщині з прогнозами не поспішають.

Відмінними ознаками останніх кількох років є посушливі літо та осінь. Аграрії намагаються враховувати цей фактор, але погода постійно підкидає нові «сюрпризи». Якщо минулого року дощі у другій половині жовтня та тепла осінь дозволили зібрати непоганий урожай озимих, то чого очікувати цього разу, поки важко сказати. Задощило тільки у листопаді, і вже найближчим часом синоптики обіцяють зниження температури.

Прогнози з Києва не дуже оптимістичні. Через посуху під час посівної експерти не виключають скорочення врожаю озимих у 2016 році – від 10 до 30 %. За словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Ярослава Краснопольського, недосів озимих культур складає близько 1,4 га від плану, сходи становлять приблизно 40 %. За прогнозами чиновника, це може призвести до недобору 10 млн тонн пшениці в майбутньому році. А українські аграрії можуть втратити 11 млрд грн. Одночасно Краснопольський сподівається на хороший врожай наступного року і каже, що запланований показник експорту зернових – 37 млн тонн зерна – поки що переглядати не будуть. Нагадаємо, аграрна галузь забезпечує 37 % валютних надходжень.
За результатами проведеного моніторингу Міністерства аграрної політики та продовольства, сходи озимих в Україні станом на 12 листопада 2015 року отримано на площі 4,1 млн га (62 % до посіяних). З них у доброму та задовільному стані – 2,8 га озимих (68 %), у слабкому і розрідженому стані – 1,3 га (32 %). Близько 38 % посівів (2,5 га) не утворили сходів. Найбільше таких площ у Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській і Харківській областях.
Харківські ж аграрії сподіваються, що дощі, які йшли більше тижня, дозволять покращити ситуацію з озимими. Бо вона була не надто райдужною – на початок листопада зійшло близько 44 % посіяного.
– Про втрати або прогнози зараз говорити не коректно. Тільки нещодавно почалися дощі і пішло наповнення ґрунту вологою. От коли вони закінчаться, можна буде про якісь результати казати. До речі, розвиток озимих може бути і в лютневі вікна. Про якісь конкретні втрати можна буде казати тільки після закінчення зими, – зазначив заступник директора Департаменту – начальник управління виробництва сільськогосподарської продукції ХОДА Костянтин Панфілов.
У тому, що зарано робити прогнози, впевнений і відомий вовчанській сільгоспвиробник, доктор економічних наук, професор Олег Супрун.
– Від моменту появи вологи повинно пройти 6–7 днів. А для того, щоб пшениця розпустилася і набула нормального стану, потрібно, щоб близько 60 днів протрималася температура вище п’яти градусів тепла. Якщо після зими пшениця розкущиться, то кожне посіяне зерно дасть по три-чотири колоса, тоді врожай буде добрим, – розповідає аграрій.
Для розв’язання проблеми, за словами фахівця, потрібно працювати у двох напрямах – у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Короткострокова перспектива передбачає ревізію всіх залишків ярих культур, а саме пшениці та тритикале, якими можна буде підсівати або пересівати озимі. Та задля цього потрібно розробити якийсь механізм, щоб зацікавити аграріїв тримати зерно до весни, коли буде зрозуміло, потрібен пересів чи ні. А у довгостроковій перспективі потрібно розробляти посушливо стійкі сорти пшениці і змінювати політику оподаткування.
Шукають шляхи підвищення врожаю озимих і в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук.
– Усі 13 культур, селекцією яких займається наш інститут, ми оцінюємо на посухостійкість або в природних умовах, або в лабораторних. Звісно проводяться роботи над підвищенням холодостійкості, морозостійкості для озимих та посухостійкості для всіх культур, – зазначає доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Любов Кобизєва. – Зараз основні запитання, які нам ставлять аграрії, що буде з тим чи іншим посівом. Сказати в цілому дуже складно навіть по Харківській області: в одних районах пройшли дощі, в інших опадів було менше.

У трійці світових лідерів з експорту
У 2014/15 маркетинговому році українським аграріям вдалося досягти рекордного експорту зернових за всі роки незалежності – 34,8 млн тонн. Міністр агрополітики Олексій Павленко зазначив, що наша країна увійшла до трійки світових експортерів зернових після США та ЄС. Завдяки цим показникам агросектор залишається найбільш динамічною та перспективною галуззю української економіки.

Юлія Шматченко, спеціальний кореспондент