Садівництво проти городництва. Що рентабельніше

Садівництво проти городництва. Що рентабельніше

http://lugasad.com.ua/

“СК” проаналізував, що для селянина нині вигідніше, садити картоплю чи яблуні.

Як свідчить статистика, переважна більшість овочів і фруктів на ринки регіону надходить із невеликих приватних господарств. Особливо з так званого приміського аграрного поясу. Але глобальні зміни клімату можуть усе перевернути з ніг на голову.

– Останні два роки врожаю я практично не отримую, – скаржиться Іван Засядько, житель міста Дергачі Харківської області. – Без поливу вже в червні на городі пустеля. Навіть колорадський жук минулого року не витримував спеку. Та іноді й полив не допомагає. У мене присадибна ділянка розташована на горбочку. І горбочок не такий уже й крутий, але цього вистачило, щоб поставити руба питання вологи у ґрунті. Здавалося б, зранку зі шланга добре поллю город. І що? Уже через кілька годин земля суха, як порох, а рослини «вуха повісили».

Біда городника ще й у тому, що влітку от уже кілька років поспіль рівень води в колодязі падає на метр, а то й два. І її катастрофічно не вистачає, щоб добре зрошувати весь город. Іван Засядько бачив, як в Ізраїлі використовують крапельне зрошення. За цієї технології ізраїльтяни отримують неймовірні врожаї. Та для його 15 соток така технологія не по грошах.
– А звичайним, дідівським способом мені ту картоплю дешевше в річці втопити, ніж висаджувати, – зізнається дергачівський городник.

При цьому у своїх проблемах Іван Миколайович не самотній. Його сусіди по вулиці занепокоєні тими ж клопотами. І майже одноголосно запевняють: наразі городи для них справа більше для душі, ніж для прибутку. А один із сусідів, Сергій, заявив: якщо теща цього року либонь заїкнеться за картоплю, він город в асфальт закатає.

– Хай краще малому буде де на роликах покататися, хоч якась користь із того городу, – пояснив чоловік. – Бо я минулого року, підрахувавши на калькуляторі витрати на розсаду, насіння, добрива та полив, виявив, що витратили в півтори рази більше грошей, ніж коштує зібраний урожай.

Івана Миколайовича дедалі більше вабить садівництво. Цього року він планує пару соток засадити саджанцями. Поки що вибір зробив на користь яблунь, але вважає, що це – лише перший крок.

– Яблука посаджу, тому що з ними мороки менше. Та й ростуть вони дещо швидше за інші плодові дерева. То я на них потренуюся. Але прибуток планую отримувати не з яблук, – ділиться Іван Засядько.

У нього вже котрий рік болить душа за те, що наша народна культура, можна навіть сказати, один із символів України – вишня, наразі занепадає.

– От скажіть, – розмірковує він, – чи просто в Харкові в сезон купити справді якісні ягоди вишні? Наприклад, «Любку» (народна назва низки сортів вишні з великими солодкими плодами. – Авт.)? І скільки вони коштують?

Тому в перспективі він має намір серйозно зайнятися кісточковими культурами. У першу чергу, вишнями, сливами та абрикосами. А також ягідними культурами. Навіть розрахунки зробив. За калькуляцією Івана Миколайовича виходить, що 2–3 сотки садку, коли дерева наберуть силу й увійдуть у період активного плодоношення, можуть дати його родині мінімум 10000 грн прибутку щорічно. Можливо, для когось гроші й невеликі, але для сім’ї нашого співрозмовника й така сума досить суттєва. Садок подружжя Засядьків планує розширювати поступово, щоб до того часу, коли вийдуть на пенсію, мати до п’яти соток насаджень. З них і планують жити.

Артем Богдан, матеріал з газети “Слобідський край” №35 від 22.03.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ