Свинокомплекс без запаху побудували на Харківщині (ФОТО)

Свинокомплекс без запаху побудували на Харківщині (ФОТО)

Клімат-контроль у свинарнику? Ще кілька років тому таке важко було собі уявити.

Та часи змінюються, і вже сьогодні молочні ферми облаштовують акустичними системами й за допомогою симфоній підвищують надої, а у свинокомлексах установлюють теплі поли, аби вберегти новонароджених поросят від хвороб.

За новими технологіями – до Євросоюзу
 
Відродження тваринництва – завдання номер один для сільського господарства Харківщини. І хоча витрати на спорудження тваринницьких комплексів великі, економіка виробництва свідчить, що це вигідна справа. Головне – не поскупитися на новітні технології. Створення надсучасного свинокомплексу стало для агрофірми «Лан», що в Барвінківському районі, новим етапом у діяльності.

– Ідея будівництва свинорозплідника виникла тоді, коли ми займалися лише відгодівлею свиней. 30‑кілограмових поросят ми купували в наших партнерів у Лозівському районі. Потім, підрахувавши всі витрати, ми побачили, що не завжди буває вигідно купувати поросят для відгодівлі, адже і поросята дорогі, і зерно теж. Не завжди ціна на ринку свинини дозволяє отримати достатній прибуток, щоб бути задоволеним результатом. Тому вирішили: настав час вирощувати власних поросят і досягати більших економічних результатів, – розповідає директор агрофірми Олександр Курочкін.

За його словами, старі «дідівські» методи вирощування свиней не давали бажаного ефекту. Сьогодні треба впроваджувати новітні технології, адже вони не застаріють у найближчі 5–6 років. Та де взяти ці технології, обладнання? Відповідь є очевидною: лише за кордоном, і агрофірма почала пошук партнерів у Євросоюзі.

– Ми шукали самі. Вийшли на данський фонд, який реалізує обладнання для свинокоплексів. Схема нашого співробітництва така: наші 15 %, їхні 85 %, – каже Олександр Леонідович.

Данські партнери поставили обладнання та маточне поголів’я, а також надали кредит на 5 років під 6 % річних. Погодьтесь – умови вигідні.


Свинорозплідник побудували на базі колишньої ферми. Будівля була в жахливому стані – один каркас, а сьогодні це сучасне приміщення зі склопакетами й  ефективною теплоізоляцією.

– Ми вклали серйозні кошти, але ніхто про це не шкодує, адже майбутнє за цим. Вартість проекту – 1 млн євро, не рахуючи реконструкції комплексу. Данський фонд нам надав лояльні умови. Ми двічі на рік сплачуватимемо тіло кредиту, а також двічі – проценти, 6 % у євро, – розповідає директор «Лану».

Головна ідея – енергозбереження

На сьогодні у свинокомлексі 280 свиноматок, від яких господарство вже отримало більше ніж 1000 поросят. Директор «Лану» впевнений, що в подальшому агрофірма не тільки матиме молодняк для власних потреб, а й будуть ще поросята для реалізації.

– Відгодовують поросят в іншому свинокомплексі, який знаходиться у  селі Мечебилове. У нас власна кормова база, адже ми обробляємо 3,3 тис. га землі. Купуємо лише вітамінно-мінеральні добавки. Ми маємо власний кормоцех і готуємо корми для всіх статевозрілих груп, не готуємо тільки для маленьких поросят – до місячного віку. Для таких поросят ми купуємо спеціальний корм, – розповідає директор агрофірми.

Найголовніша ідея сучасного свинорозплідника – енергозбереження. Тут мінімалізовано витрати електроенергії, тепла, а також застосовується мінімум  людської праці.

– У свинорозпіднику працює чотири чоловіки, і навіть цього багато, адже все комп’ютеризовано: комп’ютери управляють мікрокліматом, годівлею, подачею води.

Під час нашої розмови температура повітря була 35 градусів, а в приміщенні підтримується температура максимум 25 градусів. Досягти цього змогли завдяки спеціальній системі, яка розпилює холодну воду під високим тиском, і за рахунок цього знижується температура повітря, – розповідає Олександр Леонідович.


Ще у приміщенні змонтовано систему «теплих полів». Це зроблено для того, щоб уберегти від хвороб маленьких поросят, адже якщо прогледіти хворобу, потім це відіб’ється на відгодівлі. Котельня нагріває воду, що подається зі свердловини, спеціально пробуреної неподалік комплексу, потім гарячою водою наповнюються бочки, і вже з них тепла вода циркулює мережою труб під підлогою та підтримує задану температуру.

Контроль – запорука якості

Олександр Курочкін стверджує: виробництво рентабельне. За всіма економічними розрахунками, господарство має отримати на свиноматку чотири опороси на рік, а один опорос – це близько 28‑ми поросят. І це не межа.

– Можна і 30 отримувати чи навіть більше. Ми будемо до цього йти та вдосконалюватися через інтенсифікацію виробництва, – каже господар.

Пропозиції купити поросят уже надходять до «Лану», але директор зазначає, що, поки господарство не забезпечить власне відгодівельне виробництво, продавати молодняк немає сенсу.

Данці постійно контролюють виробництво. Під час нашої розмови до господарства приїхали представники данського фонду.

– Поки ми не розрахувалися, вони приїжджають і оглядають виробництво. Раніше ознайомлювалися з умовами утримання маленьких ремонтних свинок. Дали нам добру оцінку. Зараз представник фонду дивиться, як відбуваються опороси, відгодівля поросят. Сьогодні, враховуючи високу температуру на вулиці, найбільш екстремальні умови, то ж зараз дуже важко. Взимку немає жодних проблем: стіни, дах добре утеплено, своя автономна система опалення, легше підтримувати необхідну температуру, ніж тоді, коли спека на дворі, – ділиться думками Олександр Леонідович.

Усіх екологічних норм дотримано

Сучасні технології мінімізують вплив на навколишнє середовище. У свинокомплексі враховано всі екологічні норми. Біля будівлі не відчувається специфічний запах, за яким за кілька кілометрів можна було впізнати «радянський свинарник» –  у комплексі встановлено гідрозмив.

А секрет високої рентабельності – у породі свиней.


– Ми отримуємо трилінійний гібрид. У нас є дволінійні свиноматки й чистопородні кабани породи дюрок. У результаті ми отримуємо трилінійний гібрид свині, у генетику якої закладено давати високий приріст ваги, – каже Олександр Курочкін. – За умови дотримання всіх технологічних вимог, під час відгодівлі цей гібрид може дати до 1000 грамів приросту ваги на добу. Таким чином, ми за півроку можемо відгодувати худобу до забійної ваги.

У «Лані» є власний забійний пункт, але він працював не постійно – не було достатнього поголів’я для безперервного виробництва.

– Коли ти на ринку перебуваєш не постійно, то тебе добре не знають і працювати важче, а зараз, коли у нас власне виробництво, у господарстві буде замкнутий цикл виробництва: від поросят – до напівтуші, – каже директор агрофірми.

У планах сільгосппідприємства – звести ще один такий свинокомплекс.

– Я бачу результат і перспективу цього виробництва. Показники дуже високі для свинарства, – зазначив директор «Лану». – З такими результатами можна непогано заробляти та виходити на загальнодержавний ринок.

Юрій Борщ, матеріал з газети "Слобідський край" №87 від 21.07.2012

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ