Ціни на цукор підскочать. Виробники вже обурені ціновою політикою (ФОТО)
На думку засновника ПСП "Явір", в структуру якого входить Пархомівський цукровий завод у Краснокутському районі, Віктора Слончака, цукровиробники мають відпускати цукор за ціною мінімум 10 грн за кг.
- Основне питання сьогодні - це енергоскладові. Так, для нашого цукрозаводу потрібно 82 тис. куб. м на добу. Це майже 600 тис. грн. З цього складається ціна на цукор. Якщо держава домовиться, і газ буде по 380 дол. за 1000 куб. м, то ситуація для цукровиків поліпшиться. Крім того, підвищення курсу долара спричинило подорожчання мінеральних добрив і дизпалива, - розповів Віктор Слончак.
Ще одна проблема для цукровиків - брак сировини. Віктор Слончак запевнив, прибуток буде лише тоді, коли у завода є своя земля і своя сировина.
- Сьогодні цукрові заводи по Україні закриваються. Зі 190 заводів залишилося лише 45. Закриваються ж вони тому, що немає сировини, а завод без землі і сировини - лише груда металу, - сказав агропідприємець.
Крім того, через ситуацію на Донбасі і тимчасову окупацію Криму українські цукровики втратили частину ринків збуту. За підрахунками Віктора Слончака, це 30 % від всього експорту. Через велику собівартість закритими для українського виробника залишаються і європейські ринки збуту.
- В Європі цукрові заводу є більшими за потужністю. За добу в середньому там переробляють 10 тис. т цукового буряку, - пояснив Віктор Слончак.
Не виникає там питань і з сировиною, адже врожайність цукрових буряків у Європі досягає 600 ц/га. Проте завдячувати такій родючості потрібно більш сприятливому клімату.
- Інколи наводять приклад, що в Західній Європі врожайність цукрового буряку досягає 600 ц/га. У нас теж є такі поля, але там ми сіяли на місяць раніше, - сказав цукровиробник. - Європа починає сіяти наприкінці березня, і в результаті буряк до збиральної кампанії набирає додатково по 150-200 г. У нас же погодні умови цього робити не дозволяють. В Україні не так тепло і волого. Якщо ми відсіємося у березні, сходи зійдуть, мороз їх задавить, і ми повністю втратимо врожай.
Але найголовнішою причиною закритих для українського виробника цуктру європейських ринків збуту є у першу чергу цінова політика. Газ на Заході купують за ціною до 400 дол., в Україні ж. враховуючи транспортування, - по 550 дол. Крім того, в Європі діє квотна політика. Квота категорії "а" - це внутрішній ринок. В результаті 1 кг цукру тамтешній виробник продає за 1 євро, а український - по 60 ц.
Віктор Слончак переконаний, ці питання має врегульовувати держава. Зокрема, у разі перевиробництва, надлишок має закуповувати Аграрний фонд. Таким чином у неврожайний рік держава матиме солодкий пісок у запасі, викидуватиме його на ринок і таким чином контролюватиме ціни для споживачів.
Ірина Гудзь