Українські аграрії на низькому старті до ЄС. Польська модель розвитку

Українські аграрії на низькому старті до ЄС. Польська модель розвитку

http://www.poltava.pl.ua

На початку 90-х років аграрний сектор Польші знаходився приблизно в такому ж, якщо не в гіршому, стані, ніж український зараз: відсутність реформ, шалена корупція, невідповідне до європейських стандартів законодавство.

- Початок 90-х ми проспали. Дуже багато фінансової допомоги у 1989, 1990, 1991 роках Польша отримували від США та світового банку. Однак ми не вміли правильно використовувати ці гроші, - розповів європейський експерт з питань аграрної логістики Яцек Аустен.

У 1992-93 роках за підтримки ЄС при міністерстві аграрної політики Польші почала працювати незалежна організація,  яка розподіляла донорські кошти - ФАПА. Вона не підпорядковувалася ні уряду, ні президенту. В цю команду увійшли міжнародні і польські експерти. Організація розроблювала і втілювала в життя різноманітні аграрні проекти. До моменту вступу Польші в ЄС ФАПА вдалося реалізувати більше 600 таких програм. При цьому донорські гроші з ЄС і США чітко контролювалися: поки та чи інша програма не була винонана, коштів на нову не давали.

- В Польші могли змінюватися міністри аграрної політики, їх заступники, помічники, однак програми розвитку все одно виконувалися. Фактично експерти ФАПА ставили міністра під стінку і говорили йому: "Ти і твої помічники погано працюєте. Якщо так продовжиться, нових траншів не буде", - сказав Яцек Аустен. - ФАПА надавало консультації міністерству аграрної політики, готувала міністра до діалогу з різними іноземними партнерами, інвесторами в ЄС, світовим і європейським банком. Розпочалася боротьба з корупцією, були внесені зміни в законодавство.
У 90-х у Польші з'явився незалежний орган при міністерстві АПК, який контролював, на що витрачаються гроші ЄС і США.

На думку експерта, за 23 роки незалежності в аграрному секторі України позитивних змін не відбулося. Для іноземного бізнесу наша країна і досі асоціється лише зі словами потенціал і корупція.

- Україні потрібно зробити те саме, що і Польша 20 років тому. Треба скопіювати реформи, програми. Це дуже просто. Потрібно лише перекласти з польської на українську, - сказав  Яцек Аустен. - ЄС відкрив двері для українських продуктів, але цим треба ще вміти скористатися. У вас, наприклад, досі немає біржі зерна, оптових ринків. Всі проекти пиляться на полицях міністерства. В той же час дуже багато бюджетних коштів пішло на будівництво державник базарів. Не готове до експорту в ЄС і законодавство. Немає ветеринарних, фітосанітарних законів.

Яцек Аустен заявив, Європа проживе і без українських товарів, і розвиток експорту - це в першу чергу має бути пріорітетом для України. У той же час ми можемо зайняти особливу нішу - експорт екологічно чистих продуктів.

- Немає кращого молока, огірків, паприки, моркви, ніж в Україні. Асортимент тут величезний. Україна може робити екологічно чистий продукт, а це на сьогодні вільна ніша на європейському ринку, - пояснив аграрний експерт.

Великою проблемою для українських аграріїв досі залишається логістика і відсутність зеленого кордону з ЄС. Це дуже сильно гальмує експорт.

- Наприклад, український фермер продає в Європу моркву, і машина з товаром за договором має бути о четвертій ранку на складі у Берліні. Але вантажівка не приїхала, а чому - тому що застрягла на кордоні, - розповів Яцек Аустен. -  Щоб спростити цю процедуру, потрібно створити єдиний центр, де будуть одночасно видаватися всі дозвільні документи на експорт. Якщо це не буде зроблено, то українські вантажівки з продуктами так і будуть стояти на митниці по два-три дні.

У той же час не можна обмежуватися лише європейськими ринками збуту. Україна має всі можливості для того, щоб експортувати продукцію агропрому в Азію. В першу чергу мова йде про Казахстан.

- Для України Азія зручна з точки зору логістики. Затрати на експорт для українських фермерів будуть в рази меншими, ніж для аграріїв Польші, Німеччини чи США, - сказав Яцек Аустен. - Зараз в Україні війна, але вона не буде тривати вічно. Крім того, війна теж інколи допомагає бізнесу.

Так, після того, як Росія ввела зустрічні санкції проти ЄС і заборонила в тому числі імпорт польських яблук, Польші довелося шукати нові ринки збуту. Почалися переговори із США, Індією. Також активно розвивається експорт в країни Африки. Наразі до 30 % продукції польського агропрому поставляється саме туди.

- За два тижні польський уряд домовився з урядом Індії, і вони вже купили у нас 100 тис.тонн яблук, - розповів Яцек Аустен.

Ірина Гудзь

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ