Унікальний туристичний проект будують у вимираючому селі під Харковом

Унікальний туристичний проект будують у вимираючому селі під Харковом

фото з соцмереж

Здоровий відпочинок, українські традиції, повна свобода та незалежність від державних енергоносіїв.

 Об’єднати все це у собі планують автори багатообіцяючого проекту екопоселення «Слобожанське село». І все це перед носом – у мальовничому куточку Харківщини.

Нова візитівка зеленого туризму Харківщини може з’явитися на території села Ордівка, що в Нововодолазькому районі. Колись велелюдне село, нині, як і переважна більшість в Україні, занепадає. На його висілках, де колись були хати, а тепер пустка, і реанімується хутір.

Уже готова концепція й розроблено ескіз проекту, оформлено дозвільні документи на будівництво, пробито свердловину для води, територію розбито на ділянки, закладено п’ять фундаментів, побудовано лазню-зруб, проведено планування ґрунту ділянки, посаджено дерева та кущі. І це тільки початок!

Автори проекту обіцяють, що етнохутір «Слобожанське село» матиме вигляд старовинного українського села. Він матиме на меті показати українцям, що на селі можна розвивати не тільки фермерську діяльність. Займатися з користю можна й народними промислами, зеленим туризмом та розвитком етнічної культури рідного краю. У наш час таким чином можна відродити традиційні для України свята й розваги.

Як розповів нам організатор проекту Володимир Косенко, усе почалося із незвичайної, але благородної справи: пошуку загиблих бійців часів Другої світової війни. П’ять років тому на прохання родичів із Санкт-Петербурга, Володимир із командою шукали зниклого безвісти солдата в районі хутора Булахи в Ордівці. До слова, у селі велика братська могила загиблих радянських воїнів, у якій знайшли останній прихисток 806 бійців. Під час цих пошуків Володимирові Косенку приглянулася одна мальовнича місцина, яка, на його думку, задовольняє усі потреби туризму й вдалого відпочинку: із дубовим гаєм, полями, лугами, віддалена від населених пунктів, і без сусідства з фабриками чи заводами. Ось так і з’явилася мрія – поділитися цією красою з людьми і організувати тут автентичне поселення з поверненням до своїх витоків, історичних промислів, таких як столярство, ковальство, гончарство та ін.

Після народження ідеї почалася майже чотирирічна бюрократична тяганина з оформленням документів на землю площею 1,5 га, де має з’явитися етнохутір. Декому після першого року оббивання порогів кабінетів різних посадовців та інстанцій забракло сил, однак Володимир Косенко виявився міцним горішком. За цей період і викристалізувалася ідея створення етнохутора.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" № 3-4 від 10.01.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ