Урожай 2015 року на Харківщині залежить від погоди навесні - аграрії

Урожай 2015 року на Харківщині залежить від погоди навесні - аграрії

real-vin.com

Більшість посівів озимини в області на сьогодні в доброму та задовільному стані. Хоча зима видалася теплою і рослини майже не постраждали, робити якісь прогнози ще зарано.

Аграрії Харківщини поки що не поспішають робити моніторинг стану озимих. Як розповів «СК» головний агроном фермерського господарства «Альфа» Золочівського району Юрій Бєлінський, зазвичай такий аналіз вони проводять у лютому. Тим більше, що цього року ризиків для рослин ще не було.

– В якому стані посіви увійшли в зиму, такими вони і залишилися. Адже ні екстремальних температур, ні сильних вітрів досі не було. От якби кілька днів стояла температура мінус 25, та ще й не було б сніжного покрову, треба було б непокоїтися, – сказав фермер. – Інша справа, що озимі увійшли в зиму в не дуже хорошому стані. Стояла холодна осінь, і рослини не встигли розпуститися.

В той же час, на думку Юрія Бєлінського, врожай озимини залежатиме від весни. Якщо вона буде ранньою і теплою, фермери зберуть зерна не менше, ніж у минулому році. Так, у 2014-му врожайність у господарстві «Альфа» склала 65 ц/га. А от якщо повториться весна 2011 року, коли морози стояли до квітня, а потім різко потепліло, озимина постраждає.

Наразі за даними Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації та результатами моніторингу науковців, 84 % посівів озимих культур у доброму та задовільному стані, а от 16 % – слабкі та зріджені. Така ситуація пояснюється тим, що перед посівами і під час сівби озимих культур у 2014 році на Харківщині опади були нестабільними. Потім же у більшості районів області дощів узагалі майже не було. Через це рослини увійшли в зиму не дуже загартованими.

– Погодні умови першої половини перезимівлі були в цілому задовільні для озимих культур, що забезпечило оптимальний рівень розчинних вуглеводів у вузлах кущення: для сортів пшениці м’якої озимої – 30–35,1 %, пшениці твердої озимої – 25–26 %, жита озимого – 30,2 %, ячменю озимого – 23,0 %, – розповіла науковець. – Цього достатньо для подальшого доброго загартування та збереження життєздатності при критичній температурі вимерзання в межах мінус 16–17 за Цельсієм для пшениці, мінус 20 – жита, мінус 13–14 – пшениці твердої озимої.

Інша ситуація зі слабкими та зрідженими посівами. Ці рослини більш активно витрачають розчинні вуглеводи, і якщо їх вміст у вузлах кущення буде нижчим за 20 %, вони підлягатимуть списанню.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" № 14 від 03.02.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ