Влада агітує харківських аграріїв купувати посівний матеріал в Україні, а не за кордоном
Ці гібриди – наприклад, кукурудзи – дозрівають за 95–110 днів, вони невисокі, після них доволі легко обробляти землю.
Щоб отримати високоефективний посівний матеріал, нашим аграріям потрібно купувати гібриди в закордонних компаній чи їх дистриб’юторів. А це дуже дорого. Значно дешевше купувати своє. В Україні сьогодні працює 71 насіннєвий завод, із них шість – на Харківщині. Цієї осені в Коломацькому районі буде запущено сучасний потужний насіннєвий завод. Щороку він калібруватиме до 20 000 тонн насіння. Однак і цього недостатньо.
– Ці заводи мають високотехнологічне європейське обладнання, що дозволяє відібрати якісне насіння. Нам ще не один і не два таких підприємства потрібно. Тож над інфраструктурою треба працювати, – говорить директор Департаменту агропромислового розвитку Борис Данилів і наводить для підтвердження цифри: – На потреби області всього на рік потрібно більше 120 тис. тонн насіння, із них 80 тис. тонн – тільки озима пшениця.
Очільник профільного департаменту зізнається: приємно, що насіння провідних європейських компаній із Франції, Австрії, Голландії будуть вирощувати тут, на Харківщині.
Але й вітчизняні рослинники не пасуть задніх і зробили дуже серйозні кроки, виходячи на рівень, близький до європейського. Разом із тим, у багатьох сільгоспвиробників і фахівців побутує думка, що насіння, куплене в зарубіжних компаній, набагато краще за вітчизняне.
– Наш досвід засвідчує протилежне: насіння, яке вирощується в Україні, із дотриманням усіх вимог методики на ділянках гібридизації і доопрацьованням на відповідному сучасному обладнанні, не поступається закордонним аналогам, – зазначає заступник директора агропромислового департаменту Групи Агротрейд Василь Синєгубов.
Звичайно, як зазначають фахівці, у загальній вартості зерна собівартість насіннєвого матеріалу не критична, однак суттєва – близько 4 %. А в разі закупівлі вітчизняного посівного матеріалу витрати на насіння на 10–15 % зменшаться.
Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №105 від 02.09.2014