Яблуневі втрати. Чи опиниться основний український вітамін у дефіциті

Яблуневі втрати. Чи опиниться основний український вітамін у дефіциті

фото: Марина Проценко, соцмережі

Кожне третє фруктове дерево в українському саду – яблуня. Навряд комусь спаде на думку, що колись ці плоди можуть перетворитися на дефіцит.

Проте, цього року для садівничих господарств погода надиктувала свої правила, а на цінниках магазинів з’явилися цифри, вищі за минулорічні.

Нестабільна тенденція

Щоб залишатися конкурентними, українські садівники шукають шляхи розвитку та відкривають нові ринки. Так, минулого року в Україні зафіксовано чітку тенденцію відновлення поставок на зовнішні ринки українських яблук. За даними Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), поставки з України у країни Євросоюзу торік збільшилися у 347 разів – до 1125 тонн (порівняно з 2013 роком).

Реалізація яблук в азіатські країни за 2013–2016 роки зросла у 55 разів – до 1211 тонн. Однак найбільша частка продажів за кордон припадає на Білорусь, куди Україна за 2014–2016 роки наростила поставки в 63 рази – до 9396 тонн.

В УКАБ уточнили, що майже весь експорт зерняткових плодів припадає на яблука – 95 %, інші зерняткові фрукти (груші, айва)  займають незначну частку експорту цієї групи товарів.
За даними експертів асоціації, українські яблука у 2016 році вітчизняні виробники найдорожче продавали в азіатські країни (за середньою ціною 0,44 долара за 1 кг) і в ЄС (0,22 долара за 1 кг). Натомість, у Білорусь українські компанії постачали набагато дешевшу продукцію – за ціною 0,17 долара за 1 кг. При цьому середня ціна українських яблук на внутрішньому ринку торік становила 0,18 долара за 1 кг.

Проте, за словами експертки аграрних ринків Асоціації «УКАБ» Дар’ї Гриценко, загалом тенденція експорту яблук з України доволі нечітка.
– Наприклад, у 2013 році експорт яблук становив 10,9 тис. тонн, у 2014-му – 19,7 тис. тонн, проте вже у 2015-му ми бачимо спад обсягів експорту до 5 тис. тонн, а у 2016 році відбулося зростання експорту майже втричі, до 14 тис. тонн, – розповіла фахівець. – Ситуація цього року теж доволі невизначена, адже за підсумками першої половини 2017 року експорт яблук з України склав 6,1 тис. тонн, що вже на 16 % менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Тому є ймовірність, що така тенденція збережеться до кінця року. Адже більш ніж 80 % експортованих яблук направляється до країн СНД, обсяг експорту до яких уже на 2 % менший, ніж за 2016 рік.

У «бій» вступила погода

Річ у тому, що цього року українська фруктова галузь опинилась перед кількома викликами. Окрім чималих коштів, які потрібні  садівникам для розвитку, проблемою стало те, що у бій вступила погода. Квітневі та травневі заморозки згубно вплинули на цьогорічний урожай. Крім того, за інформацією «Укрсадпрому», на початку літа в українських садах шкоди наробили буревії та град. Зокрема, через негоду постраждали насадження Хмельницької, Львівської та Вінницької областей. Буревії призвели до повалення дерев, а град  побив плоди на гілках. Тому цього сезону виробники зберуть менший  урожай, а втрати в деяких областях сягнули 50 %.

Проте, заморозки прокотилися не тільки Україною, вплинувши на фруктовий урожай. За інформацією Всесвітньої асоціації виробників яблук і груш (WAPA), європейський ринок у 2017 році очікуватиме зниження виробництва яблук і груш, погіршення якісних показників продукції та відчутне зростання цін на неї для споживачів. Цього року в Європі виробництво яблук буде на 21 % нижчим, аніж торік, і на 23 % поступатиметься середньорічному показнику за останні три роки.

Прокотилася усюди

Приміром, у Польщі, за інформацією WAPA, поточний рік дуже схожий на невдалий 2007-й. Після травневих морозів на всій території країни загальні втрати врожаю яблук і груш мають скласти від 50 до 60 %, хоча деякі сорти виявилися більш стійкими. Для інших культур, таких як вишні, черешні і сливи, ситуація ще гірша, очікуються їх втрати до 90 %. Італія також зазнала впливу заморозків, але завдяки хорошому функціонуванню протизаморозкових систем в окремих регіонах втрати яблук тут очікуються на рівні лише 20–25 %.

На території Франції морози впливали на насадження теж неоднаково, залежно від регіону втрати врожаю оцінюються від 5 до 50 %. У цілому виробництво яблук має зменшитися на 10 %, а десята частина врожаю матиме дефекти. У Німеччині втрати дуже варіюються в регіонах і сягають від 10 до 70 %. Серйозні проблеми має Бельгія, де  майбутній урожаю яблук прогнозується на рівні 65–70 % від звичних обсягів, тобто 75–85 тис. тонн. Різні сорти неоднаково відреагували на морози, тому важко спрогнозувати, якою буде якість плодів. 

Відносно груші наслідки не такі погані, заморозки призведуть до зменшення врожаю на 15–20 %, за оцінками фахівців, він буде на рівні 300 тис. тонн.
У Нідерландах ситуація краща: від морозу ця країна постраждала менше, ніж Бельгія. Для яблук скорочення врожаю має бути від 30 до 35 %, а груш зберуть менше на 15–20 %. В Угорщині після дуже теплої погоди, яка сприяла цвітінню на початку весни, відбулось раптове погіршення метеоумов – дощ, вітер і морози від –1 °С до –5 °С протягом завершення періоду цвітіння. Дуже постраждали ключові регіони виробництва яблук, тому загальні втрати можуть сягати 30 %, отже, урожай очікується на рівні не більше 600 тис. тонн.

На Чехію вплинули обидві хвилі заморозків, тому попередньо втрати урожаю зерняткових очікуються на рівні 25 % від середніх показників за три останні роки. Цього року Чехія зазнала рекордних втрат абрикосів і персиків, що досягають 80 %, а врожай вишень зменшився на 50 %.

У Словенії, яка мала серйозні проблеми і минулого року, ситуація найгірша. Травневе похолодання спричинило втрати врожаю в середньому на рівні 80 %, при цьому в деяких садах втрати були повними. Австрія теж страждає другий рік поспіль. Залежно від регіону втрати становлять від 50 до 80 %, причому системи захисту не були ефективними. Різні наслідки спостерігаються й у регіонах Іспанії.

Створити ідеальні умови

Не обійшла негода й Харківщину. Весняні заморозки позначилися на фруктовому врожаї, і місцеві виробники зберуть на 30 % менше, ніж запланували. Та навіть не враховуючи цих втрат, харківські садівники все одно неспроможні покрити місцевий попит на фруктову продукцію, у тому числі і яблука. Сьогодні в цій категорії продуктів харчування основними гравцями на харківських ринках є господарства з Чернівців, Вінниці та Закарпаття. Проте, хоча більшість фруктів стікається на Харківщину з інших областей, у регіоні є садівники, які розвивають фруктовий бізнес.

Одне з таких господарств – «Харківська фруктова компанія», яка розгорнула свою діяльність у селі Коробочкине Чугуївського району ще у 2012 році. Сьогодні загальна площа сільськогосподарського угіддя становить майже 65 га, а спеціалізуються тут на вирощуванні зерняткових і кісточкових фруктів. Особливістю підприємства є яблуневий інтенсивний сад на шпалерах.

Вирощування дерев на шпалері – технологія не нова, її стали застосовувати кілька століть тому в Європі, в основному у Франції та Швейцарії, звідки вона поширилася в інші країни. Суть вирощування на шпалерах: дерево розташовується в одній площині, попередньо його особливим чином формують, після чого кріплять до опори.
Чугуївський садівник для опори обрав бамбук, який за міцністю дорівнює металевій опорі, але за ціною поступається. Сьогодні шпалерним методом вирощують не тільки фруктові дерева, але і ягідні кущі, виноград, гарбуз, огірок тощо.

Тут вирощують популярні українські сорти – Ренет Семеренко, Голден Делішес, його клон Голд-Крим (зимових термінів дозрівання) та сорт Гала (осінніх термінів дозрівання) – червоне яблуко, яке за смаковими якостями вважається одним з найкращих сортів в Україні. Загалом фруктова компанія постачає на харківські ринки близько 30–40 тис. тонн яблук щороку.

Проте, для отримання доброго врожаю тут щороку впроваджують нові методи садівництва. Так, інтенсивна технологія передбачає, що плодоносити яблуні починають уже на другий рік після висаджування, а з кожним роком урожайність зростає. Минулого року в господарстві зібрали 919,3 тонни, а середня урожайність склала 173,9 ц/га.

– Зріст кожного саджанця суворо контролюється – яблуня не повинна перерости два метри у висоту й утримувати на своїх гілках більше ніж 80 яблук. Для цього використовуємо механічне підрізання, – пояснив директор господарства Василь Сердюк.
Високі технології тут полягають не тільки у висаджуванні дерев, зрошуванні, боротьбі з хворобами і шкідниками, а й у зберіганні плодів. Тому ефективно працює система власної метеостанції, за показниками якої можна спостерігати навіть з домашнього комп’ютера. А для зібраного врожаю використовують автоматизовану вакуумну систему, яка забезпечує природне і тривале зберігання яблук. Для цього встановили велику холодильну камеру з регульованим газовим середовищем.

– Холодильник складається з 12 камер, усього вміщує 2000 тонн, – розповів керівник. – Тут плоди зберігаються у спеціальних контейнерах. Автоматика працює так, що контролює режим, температуру та кисень, а в таких умовах «спати» яблука можуть до двох років.

Корисно, але дорого

Мати таке фруктосховище в господарстві – корисно, але дорого. Так, за словами експертів, саме недостатня кількість потужностей для зберігання є одним з обмежувальних факторів щодо нарощення виробництва фруктів загалом. Адже сьогодні в Україні виробляється близько 2 млн тонн фруктів, а функціонують усього близько 300 фруктосховищ. Потужності для зберігання  вміщують лише 250 тис. тонн, при цьому тільки 70 тисяч забезпечені технологією регульованого газового середовища.

– Такий холодильник обійшовся підприємству приблизно в мільйон євро, – розповів Василь Сердюк. – Але завдяки фруктосховищу ми можемо не продавати плоди зараз, коли ціна занадто низька, а притримати їх до зими. Зараз свою продукцію реалізують ті, у кого немає місця, де її зберігати. А таких виробників доволі багато.

Загалом подібних садів в Україні не так і багато, адже бізнес перспективний, але, звісно, потребує капіталовкладень: від технологій зберігання до самого закладання саду. Так, за підрахунками експертів, для високотехнологічного саду площею в один гектар треба інвестувати як мінімум 200 тис. грн, а стандартно – 500 тис. грн. Приміром, один гектар вищезгаданого саду на Чугуївщині обійшовся близько 45 тис. доларів США.
– А якщо підрахувати витрати на холодильник, де зберігаються фрукти, то гектар обійшовся взагалі у 110 тис. доларів, – додав керівник господарства.
Такі витрати неспроста, адже в майбутньому підприємство хоче конкурувати не тільки на місцевому, а й на міжнародному ринку. Окрім яблук, також тут незабаром з’являться й інші фрукти.

Так, наступного року ту планують побудувати автоматичний цех  сортування.
– Це необхідно, аби сертифікуватися та експортувати товар, а без ліній сортування європейські ринки – закриті, – пояснює Василь Сердюк. – Сортування допоможе фасувати яблука за розмірами та рівнем окрасу, а камери можуть побачити навіть внутрішні дефекти плоду, які не побачиш просто так.
Від цього, за словами виробника, залежить і ціна яблука.

Непередбачувана ціна

Несприятливі погодні умови та далеко не дешеве вирощування яблук даються взнаки. Результат бачимо на цінниках у торгових мережах – адже ціни на яблука, незважаючи на сезон, уже почали кусатися. Сьогодні за кілограм добірних плодів у магазині доведеться викласти до 20 грн, тоді як о цій порі минулого року фрукт коштував  уполовину дешевше – 10 грн за кілограм.
Але незважаючи на підвищення вартості, за словами Василя Сердюка, й сьогоднішня ціна криє лише половину витрат. За його підрахунками, необхідно близько десяти років, аби відбити всі витрати.

– Слід врахувати й те, що врожай сад дає тільки на третій-четвертий рік. Тому, щоб покрити витрати хоча б за декілька років, ціна на яблука має бути 30–35 грн, – розповів керівник господарства. – Але низька купівельна спроможність споживача стримує зростання.
Тому, за словами виробника, сьогодні ціна вполовину занижена від собівартості. Проте, протримається вона недовго.

– Через місяць – півтора ціна почне збільшуватися, – додав Василь Сердюк. – Загалом яблуко цього року буде дорогим, і його не вистачатиме.

Проте, в Асоціації «УКАБ» упевнені, що яблуко в дефіциті не залишиться, і в цьому році пропозиція знову перевищить попит. За словами експерта аграрних ринків Асоціації Олександра Донченка, значний рівень коливання цін на ринку яблук зумовлений, у першу чергу, побоюваннями виробників за обсяги врожаїв через несприятливі погодні умови з весни 2017 року, саме тому зростання ціни спостерігається вже з квітня місяця. Однак уже в другій і третій чверті осені очікується стрімке зниження ціни через сезонне перенасичення пропозицією.
– У найближчі тижні слід очікувати стрімкого зниження цін на яблука в Україні через надходження на ринок продукції нового врожаю, – зазначив експерт. – За даними державної служби статистики, урожай плодів та ягід в Україні зріс, що не підтримало весняних побоювань операторів ринку. Це ще один чинник, який впливатиме на зниження ціни на цю продукцію в четвертому кварталі 2017 року.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ