Зворотний бік великих урожаїв. Як виживають харківські аграрії
Керівники сільгосппідприємств Харківщини розповіли кореспонденту "СК", як зібрати рекордні урожаї та вижити без кредитів на власні обігові кошти.
Рекордний урожай озимої пшениці, а саме в середньому 77 ц/га, було зібрано у ТОВ «СП «Велес-Агро», що розташоване в Харківському районі. Який же секрет успішного господарювання?
– Тут не існує жодних секретів, – розповідає керівник цього сільгосппідприємства Олександр Трусов. – Головне – у землеробстві не слід ні на чому економити, мовляв, трішки не додам добрив, та це не вплине на врожайність, або менше використаю засобів захисту рослин від шкідників і хвороб.
На переконання аграрія, слід застосовувати новітні методи землеробства. І тут першу скрипку грають вологозберігаючі технології, одна з яких «ноутіл», або, просто кажучи, нульова. І, звісно, слід висівати районовані елітні сорти насіння.
– У нашому господарстві чудові результати врожайності продемонстрували такі сорти озимої пшениці, як Богдана, Фаворитка та Досконала. До того ж, уся наша пшениця продовольча. Але є і зворотний бік великих урожаїв, – зазначає Олександр Трусов. – Це незадовільна ціна на зібране збіжжя, яку пропонують аграріям зернотрейдери. Адже вони користуються своїм монопольним правом і прекрасно розуміють, що селянам зараз конче потрібні кошти на проведення комплексу сільгоспробіт.
З цим цілком погоджується і директор ПСП «Балабанівське», що в Богодухівському районі, Ольга Львова. Вона розповіла, що зараз за продовольче зерно правлять десь 1450 грн за тонну, а за фуражне – 1300 грн за тонну. У той же час, постійно підвищуються ціни на запчастини, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, насіннєвий матеріал тощо. Ось і виходить якийсь дисбаланс, за якого рівень рентабельності від вирощування хліба зменшується.
Проте, зараз у ПСП «Балабанівське», хоча й мають необхідні зерносховища, але хліб доводиться частково реалізовувати за цими цінами. Річ у тому, що зараз потрібні кошти на подальше проведення польових робіт, тим паче що господарство принципово не користується кредитами. Тут розраховують лише на власні сили і сподіваються, що незабаром цінова політика зміниться на користь селян.
Проте, казати, що держава не розуміється на бідах аграріїв, буде не зовсім правильно. Ця ситуація добре відома в Києві, і нещодавно Микола Присяжнюк наголосив, що в Україні вже працює механізм видачі складських (аграрних) розписок, який дає можливість сільгосптоваровиробникам залучати матеріально-технічні та фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю.
Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №94 від 08.08.2013