Мобілізація - не панацея. Харківський депутат-доброволець розповів про армію

Серед чоловіків, які разом з Олександром Харченком проходили військове навчання, більшість підпали під мобілізацію.

Хоча були серед майбутніх захисників вітчизни і добровольці. Зазвичай це люди старшого віку, аж до 55 років. Якщо казати про співвідношення, то на одного добровольця приходиться близько п’яти мобілізованих. Принаймні така картина була на навчальній базі.

– Мобілізації не варто боятися. Якщо вас направляють служити, то це ще не означає, що ви обов’язково потрапите на передову. Скоріше за все, залишитесь в тилу. Крім того, за службу платять гроші. Наприклад, зарплата простого солдата у Збройних Силах України – 3,2 тис. грн. Я впевнений, що не всі чоловіки вдома мають такий дохід. І є люди, яким ці гроші зараз дуже потрібні, – вважає депутат Валківської міськради.

Не варто боятися й того, що на фронті тотально не вистачає найнеобхіднішого. За словами чоловіка, ситуація із забезпеченням останнім часом покращилася. Звичайно, і зараз є проблеми, однак вони швидше локальні. Наприклад, невдовзі друг Олександра Харченка, волонтер, має привезти до них у частину спальні мішки. До речі, у Валках і до сьогодні дуже активно розвивається волонтерський рух.

Вдома (у нашого героя дружина і двоє дітей) до бажання чоловіка йти служити в зону АТО поставилися з розумінням, як і більшість колег.

– Моя родина займалася волонтерством і бачила, що люди, які зараз перебувають у зоні АТО, потребують ротації. Їх має хтось замінити. На роботі також нормально сприйняли новину про те, що я йду добровольцем, – розповідає чоловік. – А взагалі я пішов в АТО не за перемогою, а за миром на нашій землі. Я розумію, що зараз нашу країну потрібно захищати, і знаю, за що борюся.

У Валківській міській раді Олександра Харченка характеризують як активну, принципову людину, яка не стояла осторонь проблем громадськості.

– Олександр Леонідович опікувався благоустроєм міста. Міг у потрібний момент долучити ресурси, адже у бюджеті зазвичай не вистачає грошей. Наприклад, допомагав в облаштуванні парку, яке ми проводили власними силами з громадою, – поділився Валківський міський голова Валерій Скрипніченко. – Він ніколи не займався популізмом. Якщо щось обіцяв, то завжди робив.

Згадують у міськраді і непросте рішення йти в АТО добровольцем. Мовляв, сумнівався, де він принесе більше користі, чи то зі зброєю в руках на Донбасі, чи з гуманітарною допомогою для бійців, яку збирав удома.

Кіра Малєжик, матеріал з газети "Слобідський край" №17 від 10.02.2015