Окупована Горлівка. Люди жартують про "Гради", аби не збожеволіти

Окупована Горлівка. Люди жартують про

«СК» продовжує рубрику «Очевидець», яку веде наш колега з Донбасу Костянтин Кузьменко (ім’я змінено задля безпеки автора).

Він розповідає про події на його батьківщині, справжні настрої місцевих та обличчя бойовиків. Це такий собі погляд ізсередини, «жива» історія свідка АТО.

Жодного дня нового року у Горлівці не було тиші. Обстріли починаються зранку й ранком наступного дня завершуються. «Це ж треба, й морози їх не беруть!» – скаржиться сусід. А біля магазину тітоньки переказують одна одній: «А в нас як градануло!» Тепер так і кажуть – «градануло». А ще: «побахіває», «бабахає», «капецькає»… Люди кепкують із ситуації, щоб не втратити розум. Й самі себе заспокоюють: не страшно, бо звикли.
«Дзвоню подрузі на Комсу (житломасив «Комсомолець»), а бахи прямо у слухавці чути, як по мені!»

«Ось, знову: дві на Дрезден (Дзержинськ. – Авт.), дві на Майорськ. Ну що, чи вони вже виконали своє завдання на сьогодні?»

«От цікаво: а коли від нас стріляють, це теж укропи?»

…І що з того, що ці обстріли, на щастя, не призвели у новому році до смертей та значних пошкоджень (ну, повилітало скло у вікнах від роботи «градів» у дворах, ну, підстанцію розбили у житломасиві «Комсомолець», а потім відремонтували) – вони вкотре людям «винесли мізки» та вивернули душі…

Бойовики, що з місцевих, б’ються за контроль на території міста. А приїжджі – за саму Горлівку. Бо це стратегічне місто: втратять його – втратять й усе! Якби тільки сили АТО змогли взяти під контроль відрізок траси М04 біля Каютино – Пантелеймонівка, то, може, й уся горлівська «вольница» опинилася б у великому котлі? Та чи підпустять?

Костянтин Кузьменко, матеріал з газети "Слобідський край" № 3-4 від 10.01.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ