Помаранчеві ягоди. Які дива трапляються у волонтерських пунктах Харкова

Помаранчеві ягоди. Які дива трапляються у волонтерських пунктах Харкова

abkhazia-mandarini.narod.ru

Інколи маленька добра справа перетворюється на справжнє диво, а звичайні люди – на чарівників. Останнім часом такі історії трапляються дуже часто.

Про один з таких передноворічних випадків "СК" розповіли харківські волонтери.


Тиждень до Нового року. У Харківський волонтерський пункт «Станція «Харків» заходить мама з двома діточками. Вони – одні із сотень тисяч тих, хто майже ні з чим був змушений тікати з дому, аби врятуватися від стрілянини. Жінка самотужки знімає квартиру в Харкові, ще й батькам своїм допомагає. Але грошей катастрофічно не вистачає, й дітки щойно перехворіли, значна сума на ліки пішла... Мама йде по допомогу, яку дають волонтери, – не багато, та для них кожна копійка, кожна шкарпетка чи шмат мила – все на вагу золота.
З усіма цими гнітючими думками жінка бере пакунок і йде по своїх малих, які гралися в дитячій кімнаті. І тут її трирічна донечка питає: «А Дід Мороз нам принесе на Новий рік помаранчеві ягоди? 

Це остання крапля. Мама в розпачі, бо цього року «Дідусь» не має грошей ні на які подарунки для її дітей. Але ж намагається відволікти малу іншою темою. А волонтери спантеличені: що то за дивні ягоди? Сім’я спускається до виходу, як до будівлі зі словами: «Дивіться, що в мене є!» заходить волонтер і несе цілих два ящики мандаринів – тих самих «помаранчевих ягід», про які мріяла мала. Виявилось, щойно небайдужий харків’янин привіз у пункт допомоги мандарини. І так, сам того не знаючи, раптово здійснив новорічне побажання однієї маленької дівчинки.

Такі випадки непоодинокі, волонтери вже не раз помічали, коли у пунктах чогось не вистачає, або закінчується, люди приносять саме це.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" № 1-2 від 06.01.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ