Сироти з Луганська та Крамоторська поселилися у Харкові. Перші гості - військові (ФОТО)

Сироти з Луганська та Крамоторська поселилися у Харкові. Перші гості - військові (ФОТО)

фото Юлії Шматченко

Будинок дитини «Зелений гай», що під Харковом, нещодавно став притулком для маленьких переселенців з Краматорська та Луганська. Діти змушені були тікати від війни.

Про стан малюків зараз турбуються не тільки вихователі, а й військові. 6 серпня в гості до вихованців дитячого будинку навідалися бійці спецпідрозділу МВС «Київ-1».

Цей батальйон складається з 280 бійців. По дорозі в зону АТО з десяток спецпризначенців завітали в «Зелений гай».

Щоб не перелякати дітлахів, величезні і кремезні гості тихесенько увійшли на подвір’я. Декілька секунд паузи. Малеча розгублено дивиться то на вояк, то на вихователів. Аж ось один із хлопчиків побачив у руках незнайомців іграшки, радісно підскочив до них і отримав перший подарунок – машину із себе ростом.
– Обережніше, не впади! – просять дитину військові, коли бачать, як вона, спотикаючись, радісна повертається до друзів.

Після цього бійців було взято в дитяче оточення, гості у формі не пручалися. Із грізних дядьок в одну мить вони перетворилися у веселих хлопців, згадавши, мабуть, своє дитинство.

– Принцесо, як тебе звати? – опускаючись на одне коліно, звертається до маленької дівчинки координатор спецпідрозділу Євген Дейдей. – Ти не проти, якщо я тобі допоможу іграшку розгорнути?


Звісно, мала не проти, посміхається і киває білявою голівкою.
Поки хлопці граються з дітьми, спілкуємося з головним лікарем закладу Ігорем Титаренком.

– Діти чудові. Адаптувалися у нас майже відразу, краматорські – через дві години, а луганські – після ночівлі. Воно й зрозуміло, у луганчан був надзвичайно тяжкий переїзд. Зустрічати їх (31 дитину) на кордон з Росією їздили 17 наших співробітників, – розповідає лікар. – Вік дітей – від 8 місяців до 3 років. Дуже якісно і оперативно спрацював департамент охорони здоров’я. Усі обстеження пройшли швидко, 17 захворювань були виявлені вперше.

– А як часто до вас такі гості як сьогодні приїжджають?

– Протягом 15 років нашому закладу допомагають курсанти СБУ, але такі гості у нас уперше. Хлопці перевели на наш рахунок 20 тис. грн, ці гроші підуть на підготовку до опалювального сезону, – продовжує Ігор Титаренко. – Взагалі останнім часом нам часто допомагають небайдужі люди. Наприклад, нещодавно дзвонила жінка з Остра і питала, на яку адресу нам памперси надіслати. Після сюжету на ТБ (про буремний шлях малюків із зони АТО до Харківщини, – Ред.), безліч людей, фірм телефонують і пропонують допомогу.

Тільки за п’ять днів серпня у грошовому еквіваленті нам привезли товару на 36 тис. грн – соки, дитяче харчування, памперси і т. п. Ми дуже вдячні всім за надану допомогу.


Після розмови з головним лікарем повертаюся до дітей. Вони на мене майже не звертають уваги, захоплені новими іграшками. Аж ось дівчинка починає з цікавістю роздивлятися та крутити в руках мій диктофон. «Добре, що хлопці зараз без зброї», промайнула думка. Дай Бог, щоб ці дітлахи більше ніколи у своєму житті не побачили зброї, бо свій відбиток на них війна вже наклала. Вихователі розповідають, що малеча досі боїться гучних звуків і літаків. Коли чують, що десь щось летить, починають проситися в підвал.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" № 95 від 09.08.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ