Асоціація з ЄС – квиток зі стертим напрямком?

Асоціація з ЄС – квиток зі стертим напрямком?

http://politikus.ru/

Складається асоціація із семи великих частин. Головна з них, з економічної точки зору, – це угода про ЗВТ, або Зону вільної торгівлі. Що ж вона означає?

Заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов вирахував гіпотетичну долю України як у разі підписання Асоціації з ЄС, так і без цього кроку, і поділився своїми даними із журналістами.

Що ж воно таке

– Ми взяли економічні та аналітичні дані з трьох країн, які вступили до ЄС, це Румунія, Польща та Латвія, – розповів Юрій Сапронов. – Ці країни ми обрали тому, що якщо брати вихідні дані, то Польща увійшла до Євросоюзу із найкращім умовами, Латвія – із найгіршими, а Румунія виявилась посередні. Тож ми змогли проаналізувати найкращий, найгірший та усереднений варіанти.

Угода про Асоціацію, яка останнім часом наробила стільки галасу – це документ під назвою «Угода про асоційоване членство». Він підписується кожною країною, яка бажає вступити до ЄС. Це є перша ланка в ланцюжку подій, які мають привести країну до Євросоюзу. Загалом проходить близько 9–12 років між підписанням угоди та безпосередньо вступом. Польща цей шлях проходила 13 років, Румунія – 12, а Латвія – 9. Що ж такого є в асоціації і через що виникає безліч суперечок?

Асоціація – це міжнародний договір. Вона має замінити чинну «Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами та Україною». Її було парафовано (тобто готові пакети документів, які попередньо обидві сторони вже підписали, що, по суті, означає згоду обох сторін) ще 30 березня 2012 року главами делегацій України та Євросоюзу. Офіційне підписання Угоди очікувалося на саміті «Східного партнерства» у листопаді 2013 року, проте було відкладене з ініціативи України.

Складається асоціація із семи великих частин. Головна з них, з економічної точки зору, – це угода про ЗВТ, або Зону вільної торгівлі. Що ж вона означає?

Пограймося в машинки

Пояснюємо максимально спрощено. Будь-яка країна має свої підприємства, що виробляють товар, продають його і отримують гроші. На те й живуть. Якщо в сусідній країні є велетенська компанія, яка випускає аналогічний товар, вона почне постачати його і на територію нашої країни, витісняючи з ринку конкурента. За приклад можна навести автомобілі. Якщо постане вибір між новеньким Volkswagen і ZAZ Lanos за однакову суму, жодна людина в тверезому стані не обере останній. Та й навіть не зовсім у тверезому. Тобто є підприємства, які не можуть існувати в умовах відкритого ринку.

– У поляків не було радянської спадщини у вигляді великих промислових підприємств, які є в України. Ми з одного боку ними пишаємося, а з іншого – відкрий зараз усі ринки в режимі: «Ми до вас, ви до нас» без обмежень – підприємства ляжуть, тому що вони не можуть бути конкурентоспроможними, – висловив думку віце-губернатор.

Після цього економіка втратить головний стовп, на який опирається, – промисловість, почнеться криза, а безробітні люди залишаться на вулиці. Щоб такого не виникло, будь-яка держава закриває кордони для товарів і вмикає регуляторні механізми. Таких механізмів три. Перший – це квотування кількості імпортних товарів, тобто обмеження ввезення. Наприклад, тільки сто фольксвагенів за рік можна ввезти в Україну. Другий – накладання мита, тобто фольксвагенів скільки душі завгодно, але на кордоні треба заплатити ще одну вартість машини. Гроші йдуть у казну, «Ланоси» конкурентноспроможні, адже коштують вдвічі дешевше, усі окрім любителів фольксвагенів раді. І третій – заборона на ввезення, тобто жодних фольксвагенів, тільки «Жигулі» та Chery Amulet. Таку політику проводить багато країн. Угода про ЗВТ, яка входить в Угоду про Асоціацію, нівелює ці механізми з обох сторін.

Як показує історія, один і той самий механізм спрацьовував щоразу при підписанні країною спочатку Угоди про асоціацію, а потім вступу до ЄС. Як пояснює Юрій Сапронов, безперечно, підписання Угоди є вкрай невигіднім в найближчій перспективі. Тобто спочатку відкриття кордонів ні до чого доброго не призведе. Та за словами віце-губернатора, у довгостроковій перспективі це вигідна пропозиція, адже вона надасть змогу розвиватися і виходити на інші ринки.

Не посперечаєшся

Про це свідчать і статистичні дані. Адекватна оцінка економічних показників може бути проілюстрована за показником ВВП на душу населення. У Польщі з 1991 по 2012 року він виріс із 2819,4 долара США до 12722 доларів – у 4,5 раза. В Румунії з 1995 по 2012 рік – з 1641,9 долара до 8068,8. У Латвії з 2016 доларів у 1995 році до 13523,8 у 2012 році. Для порівняння, ВВП України на душу населення на 2012 рік склав 7600 доларів.

А от що спеціалісти, в тому числі і Юрій Сапронов, вбачають негативною стороною підписання Угоди та вступу до ЄС, – це яскраво виражена тенденція збільшення сальдо торгового балансу в негативну сторону. Сальдо – це бухгалтерський термін, який виражає різницю між дебетом і кредитом. Тобто різницю між доходами та витратами. У зовнішній економіці сальдо торгового балансу називають різницю між вартістю експорту та імпорту. Позитивне сальдо торгового балансу означає перевищення експорту над імпортом, коли країна більше продає, ніж купує.

Негативне сальдо торгового балансу – навпаки. Вважається, що негативне сальдо сприяє наповненню ринку імпортними товарами та утискає інтереси вітчизняного виробника. Так, негативне сальдо торгового балансу в Польщі з 1991 по 2012 рік зросло з –6,2 млрд доларів до –11,8. Максимальний пік цього показника припав на вступ до ЄС і склав –14,3 млрд. У Румунії цей показник з 1995 по 2012 рік виріс з –2,3 млрд до –12,3(!) млрд доларів. Латвія з 1995 по 2012 рік опустила цей показник з –0,5 до –3,2 млрд доларів. Також поступово у Румунії та Латвії збільшився і рівень безробіття. Окрім Польщі, в якій він тримався на одному рівні, а після вступу до ЄС знизився вдвічі. Для порівняння, у 2012 році сальдо торгового балансу в Україні було теж негативним і склало –9 млрд доларів.

Що на виході

Стає зрозумілим, що підписання Угоди та вступ до ЄС, а він має слідувати після підписання Угоди, адже у жовтні 2013 року комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле виступив із заявою та підкреслив, що Угода є частиною інтеграції України та ЄС і гарантує подальшу економічну і політичну інтеграцію, має довгострокові вигоди для всіх нас, але в найближчій перспективі повністю навпаки. Які саме будуть наслідки, переважно залежить від стартових умов, які прописані в Угоді, та регуляторних рішень Уряду. Наразі спеціалісти вважають нинішні умови невигідними. Можна навести багато прикладів, зокрема умови ввезення в ЄС металопрокату, зерна, курятини тощо. Крім того, один із факторів привабливості Угоди – спрощення візового режиму з країнами ЄС для українців, просто відсутній в тексті.

Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №155 від 28.12.2013

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ