Банк або банка. Дилема для тих, хто має гроші

Банк або банка. Дилема для тих, хто має гроші

www.theinsider.ua

Минулого місяця Верховна Рада внесла низку змін до Податкового кодеку України.

Одним з найбільш обговорюваних нововведень стало запровадження податку на депозити. Скільки ж грошей з рахунків українців підуть до казни і чи вигідно тепер узагалі нести гроші в банк?

15 % від доходу

З 1 серпня в Україні почав діяти податок на пасивні доходи населення – тобто, усі банківські вклади відтепер обкладатисямуться податком. За прийняття відповідного Закону депутати проголосували 4 липня, а 31 липня Верховна Рада внесла відповідні зміни до Держбюджету, уже врахувавши надходження від нового податку. Тож усі ми будемо відраховувати 15 % з прибутку, який приносить банківський депозит. Сума вкладу й нараховані відсотки при цьому ніякого значення не мають.

– При сумі депозиту в 10 тис. грн і середній ставці на 12 місяців у 19,51 %, дохід складе 1951 грн. Однак, враховуючи податок у 15 %, банк як податковий агент нарахує клієнту вже не 1951, а 1658 грн. Тобто фактично реальний відсоток доходу вкладника становить лише 16,58 %, – пояснив, як на практиці діятиме новий податок, економічний експерт громадського руху «Альянс Республика» Ігор Сілінський.

Усі клопоти з розрахунку і сплаті податку бере на себе банк. Не порушується при цьому й банківська таємниця щодо фінансового становища клієнта. Це означає, що при сплачуванні податку інформацію про суму вкладу, суму нарахованих відсотків та персональні дані вкладника до податкової не передаватимуться. Для клієнтів це, безумовно, плюс, адже самостійно ходити у відділення управлінь Міністерства доходів і зборів та декларувати свої доходи по депозитах не доведеться. Крім того, зберігається конфіденційність банківського рахунку.

Інфляція з’їсть прибуток

Податок на доходи по депозитах уже давно працює в більшості країн світу. Приміром, у Литві та Японії такі доходи оподатковуються за ставкою 15 %, у Польщі – 19 %, у Німеччині – 25 %, у Нідерландах – за ставкою від 37 % до 52 %. Однак, порівнюючи Україну з країнами єврозони і членами «Великої вісімки», не можна не враховувати загальний економічний стан, а тим паче інфляцію та стійкість національної валюти.
– Офіційно рівень інфляції в Україні в першому півріччі склав 11,6 %. Говорити про зниження її темпів у другому півріччі, враховуючи тенденції до ослаблення національної валюти, не доводиться, – пояснив Ігор Сілінський. – У переглянутому Держбюджеті на 2014 рік закладено інфляцію на рівні 19,5 %, однак я припускаю, що в реальності цей показник буде ще вищим.

У що це виллється на практиці? Наприклад, на початку року у вас було 1000 грн. У січні реальна вартість цих грошей зменшиться на 19,5 %. Тобто фактично у вас уже буде не 1000 грн, а 815 грн, і товарів на цю суму вже можна буде купити менше, ніж на початку року. А тепер порівняємо інфляцію з реальною ставкою по депозитах, яка залишається після сплати 15-відсоткового податку. Реальний прибуток від банківського вкладу у 16,58 % навіть не покриє річний рівень інфляції, а отже, вкладник не те що не заробляє гроші на депозиті, а навпаки – втрачає їх. Крім того, ситуацію погіршує і нещодавно запроваджене обмеження на зняття коштів з депозитів.

Так, 28 липня Нацбанк установив обмеження на видачу банками грошей через каси та банкомати до 150 тис. грн на добу на одного клієнта. Крім того, Нацбанк знову продовжив обмеження на зняття коштів з валютних рахунків населення. Так, якщо депозит в іноземній валюті розривається достроково, отримати його можна тільки у гривні за курсом банку на день проведення операції. Якщо термін депозиту у валюті закінчився, то отримати його можна в повному обсязі у валюті вкладу на поточний або картковий рахунок. Однак готівкою через касу або банкомат можна отримати не більше ніж еквівалент 15 тис. грн на день за курсом банку на день операції. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, таке рішення було прийняте через значний відтік депозитів у січні – квітні, який перевищив 75 млрд грн.

Ще один не зовсім зрозумілий момент – нарахування 15-відсоткового податку на прибуток з депозиту в разі, коли вкладник вирішив забрати свої гроші з банку передчасно, до закінчення терміну дії депозиту. Як правило, у таких випадках банк перераховує нараховані відсотки в бік зменшення, а отже, з якої суми клієнт має платити податок?

– Законодавець установлює в такому випадку обов’язок перед банками перерахувати суму податкового зобов’язання клієнта з фактичної, отриманої на руки суми доходу, – пояснив експерт. – Проте, враховуючи всі моменти, а також факт підірваного рівня довіри українців до банків, картина вимальовується зовсім невтішною. Доводиться казати про певну безальтернативність для розміщення заощаджень широкими верствами населення.

На думку Ігоря Сілінського, сьогодні можна казати швидше не про депозит як елемент отримання доходу, а про депозит – інструмент мінімізації втрат від інфляційних процесів. Іншими словами, втрати від зберігання заощаджень «під подушкою» будуть більшими, ніж від зберігання на депозиті. Однак при цьому, перш ніж нести гроші до банку, вкладник має тверезо оцінити надійність обраної фінустанови і проаналізувати всі ризики від розміщення депозиту.

У валюті вигідніше

Зовсім інша ситуація склалася з валютними депозитами. Середня ставка по депозитах на 12 місяців у доларах сьогодні становить близько 8,45 %, у євро – 7,37 %. Інфляція у США цього року очікується на рівні 1,5 %, в єврозоні – нижче за 1 %. Це означає, що купівельна спроможність цих валют знижується майже в 20 разів повільніше, ніж гривні. Навіть після сплати податку на дохід з депозиту вкладник залишиться з прибутком.

– З огляду на наведені цифри, валютні депозити сьогодні вважаємо найбільш оптимальним варіантом збереження грошей, – сказав Ігор Сілінський. – Стосовно депозитів у рублях, то російська валюта зараз перебуває в зоні підвищеного ризику у зв’язку з можливими інфляційними процесами в цій країні.

А чи зростуть найближчим часом банківські відсотки по депозитах, можна спрогнозувати, аналізуючи політику Національного банку. Депозит для банку – це приваблюваний ресурс для подальшого його використання в кредитуванні, інвестпроектах. Орієнтир вартості такого ресурсу в національній валюті дає саме Нацбанк. Протягом першого півріччя ставка рефінансування (тобто вартість грошей Нацбанку для банків) зросла майже вдвічі, з 6,5 % до 12,5 %. Це свідчить про загальноринкову тенденцію до збільшення вартості залучених банками позикових коштів. Зростання вартості, як і на товарному ринку, обумовлене перевищенням попиту над пропозицією.

– Істотний відтік депозитів також підштовхує банки до підняття ставок. Крім того, невідповідність доходу від вкладів прогнозному рівню інфляції також, на мій погляд, має сприяти зростанню процентних ставок по гривні, – каже Ігор Сілінський. – А от відсотки по валютних депозитах з великою часткою ймовірності залишаться в наявному діапазоні. Можливі лише несуттєві коливання.

Долар битиме рекорди

Експерт прокоментував і ситуацію зі зростанням курсу валюти в України, останній стрибок якого відбувся два тижні тому. Долар, який у березні утвердився на позначці 12 грн, зараз підскочив у продажу до 12,5 грн, у результаті чого реальна вартість заощаджень населення вчергове зменшилася. Ігор Сілінський переконаний, що курс валют зріс на тлі заяви Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка про відставку, побоювань, пов’язаних з успіхом у переговорах з МВФ за програмою кредитування, а також публікації статистичних даних про стан платіжного балансу України в першому півріччі.
– Що стосується курсу долара, одним з вагомих складових факторів є сальдо платіжного балансу країни, його динаміка, або якщо простіше – наскільки експорт перевищує імпорт або навпаки. У червні дефіцит, за даними НБУ, становив 424 млн доларів, а це означає, що валюти з країни вийшло на цю суму більше, ніж зайшло, – пояснив експерт. – Також серйозним чинником, який послаблює економіку в цілому, залишається політична нестабільність у країні, зниження макроекономічних показників, наявність високого ступеня ризиків у банківській системі.
Економіст вважає, що в Україні існують серйозні причини для подальшого ослаблення гривні, а отже, і зростанню курсу валюти.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №95 від 09.08.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ