Енергетична безпека країни. Три шляхи виходу
Вирішувати питання хочуть парадоксально: за допомогою нерентабельного вугілля та словаків.
Три шляхи та нерентабельне вугілля
Останні роки довели необхідність пошуку альтернативних джерел палива для держави, оскільки енергетичний фактор може бути використаний як суттєвий важіль впливу не тільки на економічне, а й на політичне життя країни. Яким чином зберегти енергетичну безпеку України, обговорювали на відеоконференції керівники департаментів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
На думку директора Департаменту електроенергетики Міненерговугілля Романа Сердюкова, прискорений розвиток вугільної промисловості може бути гарантом енергетичної незалежності України, адже ми маємо значні запаси цього виду палива. При цьому директор Департаменту погодився із загальновідомим фактом, що українське вугілля вирізняється низькою якістю та високою собівартістю видобування і не може конкурувати з імпортним. А сама вугільна промисловість потребує великих капіталовкладень.
– Відомо, що підвищити рівень енергетичної безпеки у країні можна трьома шляхами, – каже Роман Сердюков. – Збільшити власне виробництво необхідного ресурсу, у тому числі створити цикл виробництва ТВЕЛів (уранових тепловидільних елементів для реакторів АЕС). Диверсифікувати (розділити на незалежні частини) джерела імпорту – вугілля, газу, нафти, ТВЕЛів. Зменшити обсяги споживання. Аналіз показує, що в умовах України перші два напрями треба використовувати, але їх можливості обмежені. Тому практично єдиним шляхом радикального підвищення рівня безпеки країни є значне скорочення споживання навіть при зростанні обсягів матеріального виробництва, – упевнений представник Міненерговугілля.
«Реверсний» газ
Загальновідомий факт, що найболючіша точка енергетичного балансу України – це природний газ. Україна за січень – грудень 2013 року спожила 50,36 млрд кубометрів блакитного палива, з яких майже 21 млрд – внутрішня добич і майже 28 млрд імпорт. І хоча ситуація стає трохи кращою, адже порівняно з минулим роком внутрішній видобуток збільшився на 0,8 млрд кубів, а споживання, навпаки, впало аж на 4,4 млрд, що призвело до скорочення імпорту на приблизно ті ж самі 4,97 млрд кубометрів, та Україна залишається залежною від російського газу. З іншого боку, російський «Газпром» є не менш залежним від України, адже через нашу ГТС прокачується велика кількість газу до споживачів у Європі.
В України є всі можливості створити систему енергетичної безпеки. Так, за словами міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана, без якихось суттєвих технічних нововведень можна отримувати експорт «реверсного» газу через Словакію в розмірі 12 млрд кубометрів на рік. А Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив навіть про більші об’єми – 25 млрд кубометрів газу, які будуть на 100 доларів дешевші, ніж аналогічні поставки з Росії.
При цьому наразі Україна не може досягнути домовленостей, які задовольнили б як словацьку, так і українську сторону. Разом із тим, що Росія анулює дію знижки у 100 доларів на газ, це може стати великою проблемою для країни.
Часу все менше
«На жаль, виправдалися песимістичні прогнози щодо нової ціни на постачання природного газу з боку РФ. Сьогодні вже озвучено, що нова ціна, починаючи з квітня поточного року, не буде враховувати знижку за Харківськими угодами. Ми повинні констатувати, що часу, який залишився, щоб організувати поставки природного газу з країн ЄС в Україну, залишилося дуже небагато», – про це йшлося в опублікованому на сайті Міненерго офіційному листі Юрія Продана до єврокомісара з питань енергетики Гюнтера Еттінгера.
Таким чином, наразі енергетична безпека України принаймні по одному пункту дуже хитка, і справа може вирішитись як на нашу користь, так і зовсім навпаки.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №39 від 01.04.2014