Кредити повертаються. Як не потрапити на борговий гачок
З 2014 року ринок кредитування зазнав низки змін і пройшов три фази розвитку. Як розповів економічний експерт Ігор Сілінський, перша фаза – це фактична зупинка всіх видів кредитування. Сталося це, по-перше, з тієї причини, що люди почали масово забирати депозити з банків. По-друге, припинилося кредитування з-за кордону. Іноземні кредити українські банки брали у валюті під низький відсоток. Прибутки від розміщення цих грошей отримували у гривні. При цьому віддавати позики треба було знову ж таки в доларах. А через те, що після Революції Гідності національна валюта в Україні почала різко знецінюватися, іноземне кредитування стало збитковим. По-третє, зросла вартість рефінансування (залучення дешевих короткострокових міжбанківських позик і кредитів НБУ банку для забезпечення виданих банком кредитів), яким можна було скористатися на час, поки люди знову не почали розміщувати в банках депозити.
– Після цього розпочалася стадія повної зупинки кредитування. Ситуацію в банківській сфері ускладнювали воєнні дії, неясність у політичній ситуації, гіпердевальвація, а також гострий дефіцит ліквідності банків, пов’язаний з відсутністю доступу на зовнішні ринки, відтоком депозитів, зобов’язаннями за раніше взятими банками кредитами, – розповів Ігор Сілінський. – На цю стадію, до речі, прийшлася найбільша кількість відкликаних ліцензій у фінустанов.
Сьогодні банки поступово знову почали видавати кредити: дуже обережно і під високі відсотки. Однак уже можна казати про потепління в банківському секторі й перехід у третю фазу – початок кредитування. Причинами цього стало зниження градуса негативних очікувань, пов’язаних з воєнними діями, відносна стабілізація девальваційних процесів, стабілізація, а в деяких випадках навіть позитивна динаміка, приросту депозитів юридичних і фізичних осіб тощо. Таким чином, фінансові установи отримали ресурс, який можна і потрібно розміщувати з метою отримання доходу.
– Залучаючи депозити та інші позикові кошти під 20 % (середній показник), банк повинен розмістити ці кошти з прибутковістю, яка дозволить покрити собівартість адміністрування та отримати дохід. Звідси маємо ставки по кредитах бізнесу на рівні 24 і вище відсотків. А споживчі зашкалюють за 30 %, – сказав економіст.
Коли вигідно позичальнику
Через нестабільність національної валюти взяти кредит у банку сьогодні можна лише у гривні. Позики в доларах і євро банки видають вкрай рідко і лише перевіреним клієнтам, які є стабільними експортерами.
– Навіть за великого бажання звичайна людина не зможе отримати кредит у валюті з дуже високим ступенем імовірності, – додав Ігор Сілінський. – Тому, на мою думку, у нинішніх економічних умовах кредитування в Україні для позичальника в 99 % випадків – дуже поганий варіант. Бізнес на бажанні людини володіти чимось матеріальним раніше, ніж вона фактично може собі це дозволити, – стара прибуткова справа.
Виправданими економіст назвав лише кредити, які в середньо- і довгостроковій перспективі обумовлять економію, що дозволить окупити витрати на отримання цього кредиту. Наприклад, позики на придбання та установлення лічильника обліку тепла або твердопаливного котла.
– Кредит на товари, які з часом втрачають свою вартість, тільки погіршать ваше і без того не найкраще становище. Йдеться про автомобілі, побутову техніку, засоби зв’язку й навіть житло. Хоча за певних обставин іпотека може бути виправданою. Наприклад, коли вартість оренди оселі в поточному і перспективному періоді приблизно дорівнює розмірам щомісячних виплат за кредитом, а людина має заощадження на перший внесок, – сказав Ігор Сілінський.
Брати кредит у гривні зараз більш-менш вигідно людям, які отримують зарплату в доларах. Це, зокрема, співробітники ІТ-сфери. Телевізор, який, скажімо, коштував на момент його придбання 1000 дол., або за курсом 8 – 8000 грн, людина з валютною дохідністю могла купити фактично за півціни. Навіть якщо кредитна ставка становила 36 %, через рік позичальник виплачував 10 880 грн. Гривня ж за цей час знецінилася вдвічі. Тобто, телевізор у валюті обійшовся покупцю у 500 дол.
Окремо потрібно розглядати кредити під старт, розвиток і диверсифікацію бізнесу. Тут кожне окреме рішення щодо того, чи варто залучати і в якому обсязі позикові кошти, підлягає детальному аналізу з боку власників.
– Дуже значна кількість підприємств, які динамічно розвивалися до 2008 року, погоріли саме через перекредитування. Коли прибутковість бізнесу різко падає, знецінюється вартість заставного майна. Обслуговування кредитів стає неможливим. Сюди додаються пені і штрафи, а все разом призводить до фатального результату, – пояснив експерт. – Тому сьогодні в Україні превалює ситуативне коротке кредитування з боку бізнесу. У споживчому секторі кредити також в основному короткострокові і в малих обсягах.
Підводні камені
У нинішніх умовах економісти радять не брати кредити взагалі. Виняток, як зазначалося вище, – позики з прямою економією за результатом покупки.
– Наявність або відсутність на даний момент телефона, автомобіля, телевізора новішої моделі не зробить вас щасливішими, а щомісячний обов’язок носити гроші в банк і розуміння того, наскільки більше ви заплатили за цей товар, ніж якби купили його без кредиту, зведе нанівець усе задоволення від його володіння, – сказав Ігор Сілінський. – Крім того, як наймані працівники, так і приватні підприємці за нинішніх реалій навряд зможуть навіть на рік спрогнозувати рівень своїх доходів. Банки ж у плані стягнення боргів – цілком досвідчені гравці, які до того ж можуть передати ваш борг колекторам.
Якщо ж ви все-таки вирішили взяти позику в банку, необхідно зважити всі деталі і спробувати оминути підводні камені українського кредитування.
– Дуже уважно треба ознайомитися з різними «надбавками», які банки так чи інакше вуалюють. Вони можуть істотно позначитися на загальній сумі виплат. Наприклад, одноразова комісія за якусь послугу у відсотках від початкового розміру кредиту або від залишку. Вона буває разовою і періодичною, – сказав економіст.
Позичальника можуть примусити застрахувати майно за ставкою, яка на 10 і більше відсотків перевищує ринкову. При цьому страхову компанію банк пропонує обрати лише зі свого «списку». Великі ризики також несуть зазначені в договорі умови про можливість зміни ставки по кредиту банком в односторонньому порядку. Варто також звернути увагу на те, яке забезпечення буде за вашим договором. Нормальною є ситуація, коли заставою є саме та річ, під яку взятий кредит, а не все майно позичальника.
За даними Нацбанку, у 2009 році в Україні працювали 184 банки, а до кінця 2015-го залишилося 120. За цей період активи банків подвоїлися, досягнувши 1 трлн 275 млрд грн. У результаті ліквідність банківської системи досягла історичного максимуму – понад 100 млрд грн. Тобто, зараз банки здатні забезпечити своєчасне й повне виконання своїх зобов’язань і можуть кредитувати українців і бізнес.
Ірина Гудзь