Кредитна пастка для українця

Кредитна пастка для українця

Фото: workout.com

За останні півтора року наслідки стрибка долару відчула на власній шкірі кожна родина. Але справжньою катастрофою обвал гривні став для десятків тисяч українців, які мали необачність взяти в банку валютний кредит. В одну мить їх борг виріс майже втричі

Закон ухвалили і одразу відкликали
Обвал національної валюти в Україні відбувався тричі. Перший раз гривня знецінилася з 1,8 до 5 грн/дол. у 1998–1999 роках. Друга криза припала на 2008 рік. Тоді долар почали продавати по 8 грн. Зараз ми переживаємо третю девальвацію, сподіваючись на те, що долар зупиниться на позначці хоча б у 22 грн за курсом НБУ.
Для родини харків’янина Олексія нинішній обвал гривні став справжньою трагедією. Вісім років тому ще по курсу 5 грн/дол. чоловік взяв у кредит квартиру. Борг він мав виплачувати протягом 15 років. На той момент умови здавалися дуже вигідними: відсоток невеликий, а сума, яку треба щомісяця платити банку, цілком посильна. Коли у 2008-му вдарила криза, Олексій водночас зрозумів, чому валютні кредити видають під менший відсоток, ніж гривневі, і про які ризики йдеться. Викараскатися із боргової ями було дуже важко. Коли ж наприкінці 2013 року зелений знову поліз вгору, чоловік забив на сполох. Грошей, щоб виплачувати кредит за таким шаленим курсом, ні в Олексія, ні в його близьких не було. У результаті чоловік прострочив виплати по кредиту, і зараз його «тероризують» колектори.
Для багатьох українців, які так само, як і Олексій, потрапили у боргову яму, єдиною надією на порятунок залишається закон про реструктуризацію валютних кредитів. Якщо його буде прийнято, позичальники зможуть виплачувати борг за курсом, який діяв на момент укладання угоди. У більшості випадків – це 5 грн/дол.
Наразі даний законопроект направлено на третє читання, однак він встиг наробити багато галасу.

 2 липня 2015 року Верховна Рада вже голосувала в третьому читанні за документ. Він зобов’язував банки реструктуризувати всі споживчі кредити, отримані для придбання будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості. Проект закону тоді підтримали 229 народних депутатів при необхідному мінімумі 226. Але вже наступного дня парламентарії почали відзивати свої голоси, а в Раді зареєстрували проект постанови про переголосування цього закону у зв’язку з порушенням регламенту, зокрема, неперсональне голосування.

Законопроект про реструктуризацію валютних кредитів громадськість піддала широкій критиці, а сам Президент назвав дії депутатів помилкою та пообіцяв накласти на закон вето.
– Мене Верховна Рада розчарувала. Кожен з 229 депутатів, які натиснули кнопку, хотіли сподобатися людям. Вони прийняли абсолютно безвідповідальне рішення і штовхнули країну у прірву. Тому що тільки для перших норм цього закону країна мала б десь купити від 7 до 10 млрд дол., повністю залишитися без банківської системи, золотовалютних резервів і фінансової системи, – заявив Петро Порошенко.

Банкам вигідно
Ковтком свіжого повітря для банківської системи вважає реструктуризацію валютних кредитів координатор Харківської громадської організації «Кредитний майдан» Сергій Хлюпін. Зараз в Україні налічується близько 247 тис. валютних позик (з них 65 тис. – за іпотекою) на суму 59,9 млрд грн. Приблизно 10–12 тис. кредитів припадає на Харківську область. При цьому за інформацією НБУ, вже на 1 квітня 64,7 % кредитів були проблемними. Логічно припустити, що сьогодні їх кількість збільшилася до 80 %.
– Закон про реструктуризацію валютних кредитів вигідний у першу чергу самим банкам. Таким чином вони, по-перше, позбудуться проблемних кредитів, а по-друге, отримають компенсацію, – розповів Сергій Хлюпін. – Є інструкція Нацбанку, в якій прописані п’ять категорій надійності будь-якого кредиту. Якщо позичальник протягом 180 днів не здійснює ніяких платежів, то цей кредит автоматично потрапляє в категорію найбільш проблемних. На такий випадок банк зобов’язаний мати 100 % суми позики на рахунку резервного фонду НБУ. Отримати ці кошти назад фінустанова зможе лише в тому разі, якщо спише з балансу цей кредитний договір.
– Зараз у резервному фонді НБУ – 72 млрд грн. Враховуючи ж, що загальна сума виданих валютних кредитів складає трохи менше 60 млрд грн, ніяких складнощів для банківської системи не виникне, – переконаний координатор «Кредитного майдану».

Визнати незаконними, та й по всьому
Останнім часом банки частково вже почали йти на поступки клієнтам, які брали у них валютні позики. Так, уже є випадки, коли кредитори пропонують реструктуризувати 50 % заборгованості, і деякі люди погоджуються на це. Можна припустити, що така політика пов’язана з тим, що банки все ж таки переконані у щонайскорішому ухваленні скандального закону. Однак, на думку Сергія Хлюпіна, такі поступки все одно не є прийнятними, а у нинішній ситуації навіть повна реструктуризація валютних боргів не буде найкращим варіантом для позичальників.
– Переплата за кредитами, які люди брали у 2006–2008 роках, вже склала 10–20 %. Тому найкращим виходом із ситуації, на нашу думку, є офіційне визнання валютних кредитів незаконними, – сказав Сергій Хлюпін.

У разі, якщо рішення про визнання валютних кредитів незаконними ухвалять, буде проголошено реституцію. Фактично це означатиме, що угода між банком та позичальником розривається, і кожна сторона повертає іншій кошти, які вона від неї отримала. Тобто, людина віддає всю суму позики (припустимо, 10 тис. дол.), а банк – кошти, які вже виплатив клієнт, включаючи відсотки. Після цього всі розходяться з миром.

Підстави для визнання валютних кредитів незаконними, за словами правозахисників, в Україні є. Адже на сьогодні єдиною валютою, якою можна розраховуватися у країні, офіційно залишається лише гривня. Ще у 2006 році тодішній глава Нацбанку Володимир Стельмах заявляв, що це є основою для заборони валютного кредитування. Додатковими підставами заборонити такі позики є те, що вони провокуються девальвацію гривні і дають змогу ухилятися від сплати податків.
За словами голови комітету з питань міжнародного та міжрегіонального співробітництва Громадської ради при Харківській облдержадміністрації Максима Корнієнка, прецеденти визнання в Україні валютних кредитів незаконними вже були. Наразі їх налічується близько 300. Що стосується закону про реструктуризацію, якщо його ухвалять, то тим самим фактично узаконять валютні позики, а отже, для пересічних українців документ є далеко не найкращим вирішенням проблеми.
– Зараз Громадська рада активно працює над роз’ясненням у судах ідеї незаконності валютних кредитів. Ми проводимо круглі столи, семінари, виступаємо на колегіях судів. Невдовзі також буде відновлено роботу групи із захисту прав валютних позичальників при Харківській облдержадміністрації, – розповів Максим Корнієнко.
За словами юриста, в останні роки українські банки часто порушують законодавчу базу та міжнародну практику. Адже за чинними нормами, вони можуть видавати кредитів лише на 10 % від суми всіх депозитів. Зараз же позик роздають на всі 100 %. Після цього виникає ситуація, коли фінустанови не мають готівки, і щоб отримати її, починають вибивати борги, звертаючись до послуг колекторів. До речі, на сьогодні в Україні вже було зафіксовано 237 випадків суїциду через неможливість виплачувати кошти за кредитами.

Ірина Гудзь, кореспондент

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ