На них полюють роботодавці. Як живуть харківські ІТшники

На них полюють роботодавці. Як живуть харківські ІТшники

http://www.078.com.ua

Висока зарплата, постійно потрібні кадри і ніякого дрес-коду

ІТ-компаній у Харкові дедалі більшає, а університети не встигають кувати кадри для них. Роботодавці «купують» спеціалістів за шалені зарплати. Чим живуть такі запитувані ІТ-шники, як тримаються у професії та знімають напруження, дізналася кореспондент «СК».

Найчастіші покупці квартир в Україні

Програміст Максим ще зі школи знав, що працюватиме в ІТ-компанії. Його приваблювала можливість кар’єрного зростання, а також достатньо високі, як для України, зарплати.

А от проект-менеджер Наталія, яка цього року отримала диплом лінгвіста, в ІТ-сферу прийшла випадково. Компанія, що займається розробкою сайтів, була її першим місцем роботи. Отримавши навички менеджера (куратора проектів), Наталія вирішила перейти на більш «хлібне» місце роботи. Цього разу вона цілеспрямовано надсилала резюме саме в ІТ-компанії.

– Тут я маю можливість отримувати гідну заробітну платню, – ділиться молодий спеціаліст. – Крім того, мені цікаво працювати з новими технологіями.

Дійсно, заробітна платня ІТ-шників – одна з найвищих в Україні. І Харків не виняток. Так, за даними популярного регіонального сайту «Работа в Харькове», середня зарплатня програміста, яку вказують зацікавлені роботодавці на сайті, – 1300 доларів (близько 10 400 грн).

– Звісно, оплата залежить від спеціалізації і навичок. На початкових позиціях
(рівня Junior), поки спеціаліст ще навчається, він може влаштуватися на зарплату 2000-4000 грн, – розповідає PR-менеджер порталу Ірина Тригуб. Зарплатня, вказана у вакансіях рівня Senior (тобто вище середнього), може сягати 25 000 грн. Оплата може залежати також від мови програмування. Нині запитуваними є програмісти, що розробляють на мові РHP, С, С++, .net, Aps.net, Java.

Для порівняння: за даними Харківського обласного центру зайнятості, середня заробітна плата керівників і начальників різних рівнів в області сягає 9 313 грн. Взагалі ж середньомісячна зарплата по регіону становить 3068 грн.

Про «заможне» життя харківських програмістів свідчить й інша статистика. Так, за даними однієї з харківських агенцій нерухомості, минулого року спостерігався «бум» серед покупців – співробітників ІТ-компаній. Близько 20 % нових власників квартир – люди, що працюють в ІТ-сфері. Так, менеджер Наталія розповіла, що в Харкові винаймає житло, проте вже за кілька років планує заробити на власне.

Попит і далі зростатиме

За даними Центру зайнятості, на традиційні центри з розробки програмного забезпечення в Україні припадає 74 % усіх вакансій (решта 26 % займаються розробкою сайтів, додатків та ігор для ПК та мобільних пристроїв тощо) в ІТ-сфері. У Харкові зосереджено 13 % з них. Для порівняння: 54 % з них – у Києві, по 7 % – у Львові та Дніпропетровську, 5 % – в Одесі. Сумарна частка резюме у вказаних містах складає 86 % усіх вакансій в цій сфері.

Тож Харків сьогодні – другий по кількості ІТ-компаній в Україні. Така висока позиція зумовлена перш за все тим, що в місті багато технічних вишів, які готують кваліфікованих спеціалістів. Основні з них – НТУ «ХПІ», ХНУРЕ, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» та ХНУ ім. В. Н. Каразіна.


Проте сфера інформаційних технологій так стрімко розвивається (наприклад, за кілька років штат компанії може зрости з 30 до 300 осіб), що виші не в змозі «вгамувати» той голод кадрів, який сьогодні присутній на ринку праці в цій сфері.

Так, за даними порталу «Работа в Харькове», праця ІТ-спеціалістів не лише найбільш оплачувана, а й найзапитуваніша. На одне резюме в Харкові припадає 2,5–3 вакансії, тоді як узагалі на ринку праці в середньому цей показник – 1,2. Наприклад, у бухгалтерів і економістів він сягає 0,8, у юристів – 1,5. Як стверджують аналітики, у найближчі п’ять років попит на професію зростатиме.

– Безумовно, професії майбутнього – це професії, пов’язані зі сферою інформаційних технологій, – вважає директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко. – Сфера IT динамічно розвивається. Уже зараз будь-яка сфера діяльності потребує спеціального програмного забезпечення та його супроводження. Тому фахівці у сфері IT будуть і надалі найбільш запитувані.

«Мозок на ніжках»

За гарних спеціалістів в ІТ-сфері точиться справжня боротьба. Компанії переманюють працівників, пропонуючи їм високі зарплати.

– Багато компаній орієнтовані на те, щоб «красти» людей одна в одної і платити їм шалені зарплати. Вони не хочуть навчати своїх працівників чи брати на роботу молодих спеціалістів, і тому переманюють в інших, – розповідає HR-менеджер однієї з ІТ-компаній Харкова Юлія.

Проте існують компанії, які цілеспрямовано вирощують своїх спеціалістів. Вони об’єднуються для того, аби уже з 3-4 курсів готувати спеціалістів, які б відповідали вимогам компанії.

– Програма вишів не досконала, і вона не охоплює ту сферу знань, яка потрібна на сьогодні. Тому ми і ще кілька ІТ-компаній Харкова утворюємо так звані центри навчання, де навчаємо молодих спеціалістів, яких відбираємо у вишах, – каже Юлія. – Студенти проходять курс від одного до трьох місяців. Після закінчення програми кожна ІТ-компанія, згідно з домовленістю, відбирає для себе відповідну кількість працівників. Далі вони в нас працюють, поєднуючи роботу з навчанням.

Досвідчений програміст Андрій розповідає, що навряд чи спеціаліста переманять, якщо йому просто запропонують невелику надбавку до зарплати.

– Людині, що реалізувала себе, цікаво також і те, чим саме їй доведеться займатися, а також умови, в яких вона працюватиме, її оточення, наскільки їй буде комфортно. Та, звісно, для молодого спеціаліста, який щойно закінчив університет, різниця у зарплаті в 100 доларів критична, – каже Андрій.

Водночас, за його словами, перебігати з місця на місце для ІТ-шників – звична справа.
– У мене є знайомі, які по чотири рази металися між двома компаніями, – розповідає програміст. – У роботодавця завдання – отримати прибуток. І якщо добрий спеціаліст іде на проект і виконує його, то чому б і ні? У людей різні характери. Є й такі, що не люблять сидіти на одному місці.

У вузьких колах програмісти ще називають себе «мозком на ніжках», який у будь-який час може знятися й піти до іншого роботодавця.

На роботу в шортах

Хто ж такі ІТ-шники? Це люди, для яких професія – спосіб життя. Обираючи таку роботу, необхідно бути готовим проводити довгі години наодинці з комп’ютером. Просто вивчитися в університеті (а на програміста вчитися не так і легко) мало.

– Необхідно постійно розвиватися. Якщо ти не розвиваєшся, ти втрачаєш свою цінність, – розповідає Андрій. – Цікавого в роботі близько 30 %, решта – це рутина. Необхідно бути дуже уважним, не помилятися, стежити за дрібницями. У нас високий рівень відповідальності. Робота достатньо напружена.

Через таку напругу ІТ-шники й розслабляються по-особливому. Компанії приділяють особливу увагу комфорту працівників – як на роботі, так і у вільний час: надають безкоштовні абонементи до спортивних залів, а також влаштовують цікаві корпоративи з квестами, змаганнями на картингу тощо.


– Так звані «плюшки» – медичне страхування, безкоштовні кава, чай, заняття англійською та абонементи до спортзалів – для мене, безумовно, важливі, – ділиться молодий програміст Максим.

ІТ-шники сидять за комп’ютером як мінімум по вісім годин, статичність компенсують їздою на велосипеді. Біля кожної компанії є стоянки для двоколісних, адже переважна більшість працівників приїжджає на роботу на них. Звісно, у класичному костюмі на такому транспорті не поїздиш. Усі ІТ-компанії виступають проти дрес-коду для працівників. Як вважають психологи, розкутість в одязі забезпечує свободу думок. Таким чином програміст краще думає і подає нові, цікаві ідеї. Побачити ІТ-шника в літню спеку на роботі у штанях – справжня рідкість. Тільки шорти!

Можна перетворитися на посміховисько

Напруження від копіткої, напруженої роботи працівники знімають жартами. А почуття гумору в цих людей особливе.

Так, фінансовий аналітик Олександр, що працює в іноземній ІТ-компанії, погодився розповісти кілька жартів. Наприклад, кожен працівник, покидаючи своє місце роботи, повинен запаролювати комп’ютер. Новенькі дуже часто забувають це зробити. Тож варто їм відійти хоча б на хвилину, спритні колеги включають гучне відео і відключають від комп’ютера мишку та клавіатуру.

– Коли спантеличений новачок повертається на робоче місце, він нервово намагається вимкнути відео, але нічого не виходить. Це має дуже смішний вигляд. Зазвичай новенькі червоніють і дуже довго не можуть збагнути, у чому річ, – розповідає Олександр.

Більшість компаній працюють в опен-спейсі – це коли всі працівники, від керівника до наймолодшого спеціаліста, сидять в одному приміщенні, тому тишу тут мусять цінувати. Якщо людина виходить з офісу й залишає увімкнений телефон, вона ризикує до кінця дня займатися його пошуками. Адже боронь боже комусь зателефонувати їй у цей час.
– Гучні дзвінки на весь опен-спейс усіх дратують. Тому, якщо телефон дзвонить, а власника немає на місці, колеги спочатку відключають звук у мобільному, а потім ховають, – розповідає Олександр.

Опен-спейс сприяє зближенню та неформальному спілкуванню працівників. Так, у компанії Олександра жартують не лише над новенькими, а й над керівниками. Один із менеджерів необачно забув ключі від авто в себе на столі. Веселі підлеглі їх позичили, аби заповнити салон сміттєвими пакетами. Керівництво, за словами Олександра, на такі жарти реагує адекватно.

Довідка "СК". В ІТ-шників є своя градація, за якою визначають рівень спеціаліста. Спочатку йде Джуніор (молодий спеціаліст), далі Міддл (середній спеціаліст), Сеніор (старший спеціаліст) та Тімлідер (керівник). Так звані «посади» називають англійською неспроста, адже більшість компаній – іноземні, і наші програмісти працюють з іноземними замовниками. Тому спілкуються ІТ-шники специфічним англійсько-російським «суржиком».

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №21 від 16.02.2013

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ