Підводні камені антикризового закону від уряду України

Підводні камені антикризового закону від уряду України

http://nk.org.ua/

Непомірні тарифи на газ, але прогресивна шкала оподаткування.

За що проголосували депутати, прийнявши антикризовий закон, та як можна було полегшити тягар «економії» для населення?

Що в Європі, і що – у нас

Необхідність запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, збільшення надходжень до бюджету та удосконалення окремих положень Податкового кодексу України. Раціональне та економне використання державних коштів і недопущення втрат бюджету. Саме так обґрунтували необхідність антикризового Закону його автори. 27 березня після довгих перемовин депутати таки ухвалили Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Прийняття такого документу – одна з умов МВФ для надання Україні кредиту. Як оцінюють цей Закон експерти, вирішив дізнатися кореспондент «СК».

За словами доктора економічних наук, завідуючого кафедрою статистики, обліку і аудиту Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Володимира Соболєва, безумовно, цей Закон потрібен, адже без фінансової допомоги країні загрожує дефолт. Проте документ має свої підводні камені.

Найбільш відчутні норми нового Закону для громадян – це збільшення ціни на газ до 60 % залежно від спожитого об’єму, подорожчання комунальних послуг та встановлення прогресивного податку на доходи фізичних осіб.

Окрім того, скоротили витрати на заробітні плати та пенсії держслужбовцям.
Фахівець каже, формально ці пункти правильні. Адже задля пожвавлення економіки шляхом збільшення плати за комунальні послуги та зменшення заробітних плат колись ішли всі європейські країни. Але там не було таких олігархічних груп, як в Україні, і все населення однаково несло ці збитки.

– Будь-яка запущена економіка потребує застосування такої схеми, але в нас особлива тяжкість і драматизм ситуації – наша економіка була знищена, і населення наше набагато бідніше за європейське. Для деяких громадян це буде не «бюджет виживання», а «бюджет вимирання», – вважає Володимир Соболєв. – Так, у східноєвропейських країнах ставлення до людей було інше. Там люди терпіли; були незручності, але сила втрат була набагато меншою.

Матеріальне становище громадян навіть у період затягування пасків було кращим, аніж в українців до економії.

За словами Володимира Соболєва, навіть для економістів не зовсім зрозуміла система компенсації людям плати за газ, прописана в новому Законі. Так, тепер утричі більше людей отримуватимуть субсидію, але на яку суму компенсації їм розраховувати, поки не зрозуміло.

Більше заробляєш – більше плати

На думку експерта, «економія» могла б менше вдарити по кишеням звичайних громадян, якби в законі приділили більше уваги олігархам.

Так, фахівець наводить цікаві приклади із Закону. Піднято плату за використання надр для видобування корисних копалин, зокрема, нафти, газу. А от марганцевої руди – ні. Відомо, що видобування корисних копалин в Україні зосереджено в руках окремих олігархів. Вибірковість у цьому питанні може мати політичне підґрунтя.
– Це несправедливо, можливо, за цим стоїть політика, – припускає фахівець.
Основний тягар мали б покладати все ж таки на олігархів, які можуть більше віддати, аніж прості люди, але постраждати менше.

Крім того, експерт зауважує, що автори документа зовсім не торкнулися офшорних схем, через які щороку виводяться десятки мільярдів гривень.

– Це колосальні гроші. Виникає питання, чого їх не торкнулися. Можливо, не було можливості проголосувати за цей Закон в іншому, більш демократичному, вигляді, – міркує економіст.

Вбачає експерт і позитивні моменти в антикризовому законі. Наприклад, прогресивна шкала оподаткування зі ставками 15, 17, 20, 25 і 30 %. Це означає, що чим більше людина зароблятиме, тим більший відсоток податку вона сплачуватиме. Така прогресивна система діє в більшості розвинених країн світу. Раніше в Україні діяла пропорційна система оподаткування, що урівнювала у правах людей з низьким і високим доходом.

Дорожчає цукор і рис

Тож антикризовий закон прийняли, чекаємо на допомогу МВФ. А поки курс долара по відношенню до гривні росте як на дріжджах – 13,40 грн у продажу і 13,70 грн у покупці зафіксовано цього тижня. Плаваючий курс, до речі, також був однією з умов МВФ для надання кредиту.

За словами Володимира Соболєва, коли Україні нададуть кредит, гривня має зміцніти і стабілізуватися, але це за умови стабілізації і політичної ситуації також.
– Будь-які кредити відіграють роль гасіння пожежі. Адже головне – щоб економіка запрацювала. А вона може нормально працювати тільки у спокійній політичній та економічній обстановці, – каже Володимир Соболєв.

А поки, як повідомила в. о. директора Генерального економічного департаменту Національного банку України Олена Коваленко, тільки в березні інфляція в Україні становила 2,2 %.

За її словами, зростання споживчих цін у березні зумовлено двома чинниками: знову ж таки, переходом української економіки до гнучкого курсоутворення та сезонним подорожчанням окремих харчових продуктів.

Як розповів «СК» начальник управління споживчого ринку Харківської облдержадміністрації Олександр Пенськой, зараз найтяжче в області утримати ціни на крупи (гречану, манну та рис) і цукор. Найбільше зростає ціна на рис, через те, що його переважно імпортують.

– За тиждень ціна зросла в межах 2 %, але вона продовжує рости постійно. І торгові мережі, і постачальники намагаються підвищувати ціну поступово, адже якщо ціна різко підніметься, то це відлякуватиме покупця, – пояснює Олександр Пенськой.
Є ризик, що сильно підскочить ціна на цукор – ще на 10 %, оскільки в області залишилися незначні запаси солодкого піску, всього до кінця травня.

Обладміністрація вже звернулася до Міністерства аграрної політики і продовольства з тим, щоб регіону з Аграрного фонду виділили 10 тис. тонн цукру для продажу в роздріб. Якщо цукор надійде вчасно, це дозволить стримати ріст цін на нього.
За словами Олександра Пенського, курс валют хоч і незначно, але впливає на ціну товарів вітчизняного виробника. Адже у вартість товарів закладають затрати на транспортні перевезення, які дорожчають. Підвищують ціни сільгосптоваровиробники й через те, що зараз вони закуповують необхідні для посіву й обробляння полів товари (гербіциди, добрива тощо), ціна на які також залежить від курсу валюти. Здорожчання вітчизняної продукції в середньому сягає 5–7 %.

Окремо слід сказати про овочі, подорожчання яких є сезонним явищем. Зокрема, стрибок цін на капусту, моркву та цибулю пояснюється тим, що якість минулорічного врожаю була не досить доброю. І вже зараз залишилося не так багато овочів високої якості. А от яйця дешевшають. Середня ціна за десяток по області становить 8,46 грн. Ціна на м’ясо та птицю стабільна.

Олександр Пенськой запевнив, що до кінця року не підніматимуться ціни на соціальні сорти хліба. Також є домовленість із торговими мережами, згідно з якими ціни на борошно вищого сорту також не зростатимуть.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №44 від 12.04.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ