Програми мікрокредитування на Харківщині очікують на фінансування

Програми мікрокредитування на Харківщині очікують на фінансування

www.zaimo.ru

Останнім часом в Україні змінився бізнес-клімат: дещо спростилася бюрократична тяганина, частково полегшився процес відкриття справи та декларується продовження мораторію на позапланові перевірки контролюючих органів.

Утім, представники малого та середнього бізнесу все ще потребують допомоги від держави.

Те, що малий і середній бізнес (МСБ) може стати локомотивом української економіки, а тому його треба всіляко підтримували, декларував не один український уряд. Але підприємці й далі продовжують скаржитися то на несправедливе оподаткування, то на тиск із боку контролюючих органів. Розібратися в помилках та винести з них краще допоможе досвід країн Європейського союзу.

Там будь-яка державна програма має відповідати вимогам ЄС, головна з яких – не можна порушувати принцип рівної конкуренції. У допомозі МСБ важлива саме нефінансова допомога: консультації, спрощення доступу до інформації, навчальні програми, створення бізнес-інфраструктури. А фінансові інструменти націлені головно на полегшення доступу МСБ до фінансування: видача кредитних гарантій від імені держави, податкові кредити, тощо. Окрім загальноєвропейських програм і ініціатив, у кожній країні діють і свої національні.

Своя Регіональна програма підтримки розвитку підприємництва є і в Харківській області. Зокрема, вона передбачає мікрокредитування підприємств, які перемогли у конкурсі. Бюджетні кошти надаються підприємцям на виробництво, переробку і збут виробленої продукції, придбання техніки, технологій, будівництва і реконструкції виробничих приміщень, надання послуг. Безвідсотковий кредит надається у сумі від 25 до 50 тисяч гривень строком на рік, або від 50 до 200 тисяч гривень – на 2 роки. Ця програма реалізується Департаментом економіки й міжнародних відносин ХОДА і Регіональним фондом підтримки підприємництва. Але, як розповіла в. о. директора Фонду Ксенія Лухіна, наразі програма мікрокредитування очікує на фінансування, бо не виділені кошти з обласного бюджету. Останній проект був профінансований ще у 2013 році. Тоді було визначено три переможця, з якими уклали Договори на загальну суму 561,16 тис. грн.

Зараз співробітники Фонду шукають інші форми і методи фінансового забезпечення суб’єктів малого підприємництва, намагаються розвивати інфраструктуру для бізнесменів. Наприклад, надають методичну допомогу та координують діяльність бізнес-центрів, створених громадськими організаціями у Балаклійському, Валківському, районах і м. Первомайському.

Але найбільша реальна допомога, яку поки що надає фонд – це проведення навчальних семінарів і тренінгів, освітні програми для підприємців.

Поки не працює регіональна програма мікрокредитування, підприємці самі об’єднуються для вирішення проблем бізнесу, розповідає президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

– У нас є проекти, які ми самі реалізуємо. Поки що ми не зовсім розуміємо, як їх можна реалізувати в рамках обласних програм, оскільки, швидше за все, фінансування їх з обласного бюджету не буде передбачено. Якщо з’являться міжнародні донорські кошти, які передбачатимуть партнерство місцевої влади з бізнесом, тоді ми будемо звертатися і пропонувати свої програми, – говорить Олександр Чумак.

Серед таких ініціатив – розробка альтернативної програми підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіону. Крім того, минулого тижня Асоціація запустила проект «Мій бізнес захищено», який передбачає для учасників юридичний захист або супровід під час перевірок фіскальних органів. Також реалізується проект підтримки старт-апів – залучаються кошти інвесторів для нових проектів. Долучаються харківські активісти й до реформ, пропонуючи зміни у законодавство, які дозволяють робити бізнес-середовище більш комфортним. 

Олександр Томін, матеріал з газети "Слобідський край" №38 від 31.03.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ