Що може запропонувати Харківщина великим інвесторам

Що може запропонувати Харківщина великим інвесторам

Коли політична криза уляжеться, а український уряд матиме чітку програму дій на декілька років, Україна почне приваблювати інвесторів. Харківщині є що запропонувати.

Боротьба за виживання

Нещодавно опубліковані показники іноземних інвестицій та міжнародної торгівлі Харківської області залишають небагато простору для оптимізму. За даними Головного управління статистики в Харківській області, минулого року в економіку регіону від іноземних інвесторів надійшло 15,7 млн дол. США, це на три мільйони менше, ніж у 2014-му, та майже удесятеро менше, ніж у 2011 році.

Для порівняння, у 2010-му регіон отримав 739,9 млн дол., оскільки готувався до Євро-2012. Причини такого спаду очевидні. За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», розгортання політичної кризи та військового конфлікту на Сході України, інфляція та зниження купівельної спроможності громадян значно ускладнили ринкові умови для бізнесу в Україні.

Експортери особливо страждають унаслідок падіння цін на метал та пшеницю, у той час як імпортери втрачають прибуток через знецінення національної валюти. Збройний конфлікт, що триває в Україні більше двох років, зруйнував налагоджені зв’язки між підприємствами, які опинилися по різні боки лінії протистояння. Крім того, Харківщина втрачає колись пріоритетний для регіону російський ринок.

Здавалось би, до краху економіки рукою подати. Але наразі Харківська область – у п’ятірці кращих регіонів у рейтингу соціально-економічного розвитку України, проведеному Мінрегіоном. А Харків другий рік поспіль – у лідерах міст України за комфортністю життя (за даними дослідження, проведеного соціологічною групою рейтинг спільно з International Republican Institute).

«За рік від краху регіональної економіки ми перейшли на рівень, з якого можна стартувати», – сказав нещодавно губернатор Ігор Райнін. Головним позитивом останніх років місцева влада називає те, що старі інвестори, які працюють на нашій території не один десяток років («Філіпп Морріс Україна», Sun Inbev, Nestle SA. та інші), залишилися у регіоні. А над тим, щоб привести у регіон нових інвесторів, активно працюють і місцева влада, і малий та середній бізнес, а також експертне середовище. Протягом 2015 року область відвідали 150 іноземних делегацій.

– Наше завдання – показати і внутрішнім інвесторам, і зовнішнім, малому і середньому бізнесу, тим, у кого є партнери за кордоном, що Харківська область – це стабільний регіон. Що тут важкими спільними зусиллями досягнуто миру і спокою. При всіх проблемах і негараздах, які відчуваємо кожного дня, регіональна влада може забезпечити безпечне укладання коштів у нашу область, – запевнив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
Щороку в Харкові проводиться декілька міжнародних економічних форумів, куди приїжджають бізнесмени й дипломати різних країн. А в лютому харківська делегація, до якої увійшли керівники великих бізнес-структур, на чолі з губернатором, відкрили офіс Харківського регіону у Вашингтоні (США). В іншому американському мегаполісі – Нью-Йорку – Ігор Райнін провів переговори з керівниками американських інвестиційних фондів.

На усіх таких зустрічах називають традиційні інвестиційні переваги Харківщини: вигідне географічне положення на перетині транспортних шляхів у центрі Європи, потужна інфраструктура та промислова виробнича база, унікальні природні ресурси, і нарешті – дешева (за європейськими мірками) й кваліфікована робоча сила. Однак експерти наголошують – мати сприятливий інвестиційний клімат – це лише півсправи. Після того, як закінчаться високі дипломатичні переговори, європейські інвестори шукатимуть конкретних партнерів, з яким можна працювати. І тут уже місцевому бізнесу треба не підкачати.

– Інвестори часто стикаються з тим, що ми не можемо як слід описати свої інвестпроекти і пропозиції. Інвестор іде туди, де йому легше знайти партнерів, з якими буде взаємовигідно працювати. Наші люди ще мають навчитися представляти себе, це та робота, яку бізнес має виконати для залучення інвестицій, – говорить професор НТУ «ХПІ», економіст-міжнародник Тарас Данько.

За його словами, інвестклімат регіону тісно пов’язаний із загальнонаціональними правовими рамками. На місцях дуже мало можна змінити у регуляторному плані, але можна побудувати механізми, які демонструватимуть, що тут працювати комфортно і зрозуміло. Крім того, за прогнозами експертів, інвестиційний процес відновиться, тільки-но ситуація з новим Кабміном стабілізується, та Уряд матиме чітку програму дій на наступні декілька років. 
– В Україну прийдуть інвестори, які знають про її унікальний потенціал, ресурси, сільгоспгалузь, ІТ-галузь, і ті, хто сприймає Україну як ринок для своєї продукції, – прогнозує директор Харківського регіонального центру інвестицій і розвитку Олександр Дудка. – Для останніх стримувальним фактором буде низька купівельна спроможність громадян.

Хто перший
Серед перших інвесторів, які зайдуть на український ринок, будуть ті, хто цікавиться приватизацією, вважає експерт. Це компанії, які захочуть використати не дуже дорогу українську власність, підприємства, інфраструктуру, щоб розвинути на цій території свої виробництва або реконструювати наявні площі, щоб потім їх перепродати. 
– Я думаю, що Фонд держмайна і Кабінет Міністрів вибудують такі схеми приватизації, які дозволять відсторонитися від спекулятивних інвесторів, а залучити інвесторів стратегічних, – каже Олександр Дудка.
Великий потенціал мають і галузеві кластери. Наприклад, аграрний, у який можуть об’єднатися ХТЗ, завод Малишева, ЛКМЗ, конструкторські бюро та інші. Для зарубіжних стратегів буде цікавим і спільне виробництво з харківськими державними підприємствами. Ще один перспективний напрям – індустріальні парки.
– У нас є такі майданчики, які могли б стати індустріальними парками. Завдяки квотам, на цю територію можна завозити без мит матеріали, комплектуючі й обладнання для виробництва, – вважає Олександр Дудка.
Слідом за виробничою галуззю на Харківщині активно розвиватиметься інноваційний напрям. Адже у нашому регіоні найвища в Україні концентрація науковців «на душу населення»: 12 000 кандидатів і 2 000 докторів наук у найрізноманітніших сферах. 
– Багато сучасних проектів робляться у нас на стику знань, – каже Тарас Данько. – Візьмемо, наприклад, біотехнології або медичні проекти. У місті, де живе півтора мільйона людей, дуже багато медиків, серед яких є унікальні спеціалісти, і вони усі поряд. Велике місто – як великий ринок, тут дуже багато можливостей.
– Дуже потужний напрям – біофармація, – продовжує думку Олександр Дудка. – У нас є ціла низка фармацевтичних підприємств, фармуніверситет, потужна медицина, яка використовує такі передові технології, як стовбурові клітини, кріобіологія та кріомедицина.

Замість латання дір – розвиток
Дуже перспективна і ІТ-галузь. Але вона має свої особливості: частіше за все виробництво розміщується там, де інвесторам простіше вкладати капітал. Венчурні фонди створюють підприємства у силіконовій долині, а наші ІТ-шники виконують замовлення у Харкові. 
– Інвестори вкладатимуть кошти в інноваційні підприємства через посередників. Це не традиційні інвестиції, які швидко піднімуть економіку України, але це інвестиції в людей і в технології, – пояснює Олександр Дудка.
А за словами голови наглядової ради «Kharkiv IT Cluster» Олександра Медового, для працівників галузі головне – безпека, відкритість і перспектива. 
– Глобально оцінюючи, в Україні ця галузь заробляє до 3 млрд доларів. У Харкові, за різними оцінками, працює до п’ятої частини усіх айтішників України. Ми можемо нарахувати близько ста тисяч людей, які працюють у цій галузі, за найконсервативнішими оцінками, – каже Олександр Медовий. 
Ще більш актуальними, ніж зовнішні інвестиції, є внутрішні вливання. Цього року Харківщина може отримати 153 млн грн з Державного фонду регіонального розвитку під інвестиційні проекти. Вже оголошено конкурс проектів на наступний рік. Від авторів проектів залежить, чи дадуть ці інвестиції приплив нових грошей.

– Минулого року, не в Харківській області, фінансувався проект «Дорога до цвинтаря». Як може дорога на кладовище забезпечити прибуток для бюджету? – питається Олександр Дудка. – Поки що цей фонд використовується для того, щоб латати діри і підтримувати інфраструктуру. У той час як він орієнтований саме на регіональний розвиток.

За словами фахівця, однієюю з ідей для розвитку може стати створення агро-логістичних центрів у селах і селищах. Це комплекс, що може включати склади, цехи з переробки та упаковки сільгосппродукції, торгові майданчики та власний транспорт. Таким чином у маленькому селі створюється виробництво сільгосппродукції, яку селяни можуть доставити на ринок у місто, при цьому знизиться ціна продуктів на полицях магазинів.

– Це створить робочі місця, крім того, такі агро-логістичні центри приваблять стратегічних партнерів. У Польщі є така мережа: людям у селі роздають поросят разом з комбікормом. Люди вирощують їх, а через півроку здають їх живою вагою, отримують гроші і наступну партію молодняка. Це поставлено на потік компанією, як має свої цехи по забою та м’ясокомбінат. Тобто це привабливо для інвестора. 
Щоб реалізувати це в нашому регіоні, потрібні місцеві менеджери, які активно працюватимуть з іноземними інвесторами, вважають експерти. 
Крім того, додаткові можливості відкриває і для України, і для іноземних партнерів, Угода про Зону вільної торгівлі, завдяки якій наше законодавство гармонізується з європейськими нормами, а реформи усунуть бар’єри, які раніше заважали інвесторам вкладати кошти в нашу державу.

Олександр Томін, кореспондент