Вихідні та свята довжиною у тиждень. Наскільки це шкодить економіці України

Вихідні та свята довжиною у тиждень. Наскільки це шкодить економіці України

deti.mail.ru

Двічі на рік українці отримують разом із державними святами вихідні, які можуть тривати більше тижня. Візьмемо хоча б Новий рік та травневі свята.

Наскільки ж шкідливі тривалі відпочинки для економіки держави та чи варто їх скорочувати?

Цього року з 365 днів 104 припадає на вихідні (суботи й неділі). Крім того, 10 днів – це офіційні свята, на які не працюють: Новий рік, Різдво, 8 Березня, Великдень, 1 і 2 Травня, День Перемоги, Трійця, День Конституції і День незалежності. Ще як мінімум 24 дня оплачуваної відпустки на рік гарантує найманим працівникам Кодекс законів про працю. Виходить, що 138 днів на рік, тобто 38 % року, населення відпочиває. Здавалося б, якщо механічно зменшити кількість вихідних, то можна отримати збільшення ВВП. Однак не все так просто.

На Новий рік і Різдво у фермерському господарстві СТОВ «Мрія», що в Куп’янському районі, відпочивали лише два дні – 1 і 7 січня. Такою є виробнича необхідність.
– Це як на шахті чи металургійному комбінаті – вони не можуть просто так відключити печі, – пояснює керівник господарства Анатолій Головко. – У нас така специфіка роботи. Невигідно допускати простоювання обладнання. Ми працюємо з огляду на запланований обсяг виробництва, а для цього застосовуємо відповідні графіки, аби підтримувати цілодобовий режим.

У господарстві Анатолія Головка кілька тисяч гектарів землі, свиноферма, 60 коней та 930 корів, єдиний в області надсучасний доїльний зал із німецьким обладнанням. Усе це потребує цілодобової уваги. Її забезпечують близько 300 працівників. І чим більше тут працюватимуть, тим більше вироблять продукції, отже, тривалі вихідні для фермерського господарства невигідні.

А для компанії, що займається імпортом фармацевтичних препаратів, свята пройшли «безболісно». Працювати у ці дні було б марно, адже продажі різко падають. Як розповідає представниця фармпідприємства Наталія, вони з колегами відпочивали більше тижня. Тепер дні, які опинилися між святковим днем та суботою, треба «відпрацювати» пізніше.
Як бачимо, потреба у «переносах» або навпаки – скороченні відпочинку – для різних підприємств різна. Насправді ж універсального рецепту збільшення ВВП за рахунок вихідних нема. Багато залежить не від того, скільки робити, а як. У тому, що економіка тримається не на кількості робочих днів, можна переконатися й на прикладі європейських країн.

З країн ЄС лідерами за кількістю годин, відпрацьованих середньостатистичним працівником у 2013 році, є Греція, Польща і Угорщина. Між тим найбільш розвинені країни – Нідерланди і Німеччина – займають за цим показником останні місця. Тобто «ударниками праці» є країни другого і третього ешелонів, що знаходяться в кінці рейтингу продуктивності праці. Якщо у Польщі за годину працівник створює 28,4 долара ВВП, то в сусідній Німеччині – 62,2 долара.

До висновку, що продуктивність праці зворотно пропорційна її тривалості, дійшли й експерти Інформаційної кампанії «Сильніші разом!». На думку аналітиків, якщо у країні нема технологій, що дозволяють більш ефективно розпоряджатися трудовими резервами і розвиватися, доводиться добиватися росту ВВП шляхом «трудових подвигів». Головним чином продуктивність росте завдяки інвестиціям і модернізації виробництва. Крім того, незайвою буде й фінансова стимуляція працювати більше і краще: «тринадцята зарплата», гарантовані відпустки і премії, тощо.

До речі, Україна з її установленими нормами робочого часу цілком вписується у норми, прийняті для країн ЄС. Там робочий тиждень не має перевищувати 48 годин, а щорічна оплачувана відпустка має бути не менше 20 днів. У кожній країні законодавство встановлює низку офіційних святкових днів, які є вихідними. Не скрізь вони оплачуються роботодавцем, але фактична їх кількість у середньому перевищує український показник (від 7 у Греції до 15 у Словаччині).

Олександр Томін, матеріал з газети "Слобідський край" № 5 від 13.01.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ