Як працюють харківські заводи та чи страшна їм євроінтеграція
Замовлення надходять, контракти виконуються, заборгованостей нема і зарплатня виплачується вчасно та в повному обсязі, запевняють на підприємствах. Працівники виходять на роботу у повному складі, за винятком тих, хто на лікарняному.
Наприклад, стабільно працює ВАТ “Турбоатом”, який на сьогодні вже має замовлення до 2015 року. Завод постачає турбінне обладнання до майже півсотні країн Європи та світу, але, звичайно, більша частина продукції (63 %) надходить до країн СНД.
- Нинішні події в країні на наш завод суттєво не впливають, однак легкі коливання є. Нещодавня літня ситуація з митницею далася взнаки, тоді простоювали машини з товаром, - говорить заступник начальника цеху з підготовки виробництва ВАТ “Турбоатом” Віталій Мицик. - Я вважаю, потрібно працювати. Думаю, наша країна ще не готова вступити до Європейського Союзу, адже ми ментально не європейці.
Такої думки дотримується і старший майстер цеху ДП "Завод Електроважмаш" Віктор Гурієнков.
- Я нещодавно приїхав із Російської Федерації, там негативно відносяться до настроїв України. Нам не потрібно сваритися. Росія — наш основний замовник та братній народ, - переконаний заводчанин.
Із його керівником, директором ДП "Завод Електроважмаш" Володимиром Глушаковим розмовляємо у цеху тепловозних генераторів.
Тут звучить своя музика, заводська: гудуть верстати, шумить обладнання. Сьогодні щомісячно цей цех випускає 150 найменувань генераторів, які використовуються в усіх видах тепловозів та електровозів. У грошовому еквіваленті це становить 48-50 млн грн на місяць. Ще за часів СРСР завод співпрацював із Східною та Західною Європою. За останні чотири роки конструктори підприємства розробили 18 нових виробів для тепло- та електровозів. У 2004 році цех давав два генератори, сьогодні ж — 150. Наступного року Україна планує закупити 200 електровозів, ось і на них підуть двигуни та генератори "Електроважмашу".
- Нам потрібно працювати, у нас 7 тис. людей, середній заробіток робочого сьогодні становить 7000 грн, ми хочемо, щоб у 2014 році він виріс до 12 000 грн. Для цього нам потрібно збільшувати обсяги роботи, працювати з усіма, і з ЄС, і з МС , і з країнами Латинської Америки, Африки, Індією. Кажуть, якщо Росія закриє свій ринок, то ми занепадемо, ні, це нісенітниці, - переконаний директор заводу.
Графік тут дуже напружений, люди працюють у дві зміни, а деякі ділянки в цехах - і у три. У листопаді підприємство перейшло відмітку у 2 млрд грн виробленої продукції, рік планують закінчити з показниками у 2 млрд 200 тис. грн.
На 2,5 млрд гривень підписано контрактів на наступний рік. У планах збільшення показників до 3,5 млрд.
Географія замовників підприємства дуже широка: Німеччина, Чехія, Фінляндія... Останній турбогенератор ТГВ-200, наприклад, поїхав до Індії. Чекають на відправку генератори до Новосибірська, Аксу (Казахстан). Один генератор зараз на випробуваннях для Старобешевської ТЕС.
Унікальний гідрогенератор невдовзі запрацює і на Дністровській ГЕС, у годину він виробляє 440 мегават. Вартість такого генератора 36 млн доларів.
- Це найбільший гідрогенератор у Європі, який не змогла зробити жодна компанія там. Ні Alstom, ні General Electic, ні Силовые машины, не змогли запропонувати ті умови, розробки, які забезпечили ми. Усе залежить від грошей, які вкладено у виробництво. Робити нові двигуни на старому обладнанні неможливо, - запевняє Володимир Глушаков.
Цього року на модернізацію виробництва із власних коштів "Електроважмаш" витратив 200 млн гривень. Наступного року на ці ж цілі планується витратити 140 млн.
Тетяна Василець