Якому банку довірити гроші за фінансової кризи

Якому банку довірити гроші за фінансової кризи

http://chas-ua.com/

Валюта дорожчає, люди масово забирають депозити зі своїх рахунків, а банки лопаються на очах.

Що робити пересічним вкладникам, аби не втратити свої гроші, та водночас не вичерпати обігові кошти, які так необхідні сьогодні банківській системі? Кореспондент «СК» розбирався разом із експертами.

Депозитна лихоманка

Фінансова система не може не реагувати на ситуацію, що виникла сьогодні в країні. Населення занепокоєне, як убезпечити свої заощадження, внаслідок чого «лихоманить» і депозитний ринок. У результаті ми маємо відтік депозитів. Так, за даними Управління НБУ в Харківській області, з початку 2014 року загальний обсяг депозитів по Харківській області зменшився на 4 %, або на 1,2 млрд грн. У тому числі депозити домашніх господарств зменшились на 6,5 %, або на 1,5 млрд грн, у той час як депозити нефінансових корпорацій навіть зросли на 5,7 %, або на 0,4 млрд грн.
Тенденція відтоку депозитів є в Україні за будь-якої зміни влади й економічної кризи, і це цілком природно, вважає економічний експерт громадського руху «Альянс Республика» Ігор Сілінський. Однак водночас це суттєвий удар по банківській системі, оскільки депозитна складова відіграє значну роль у банківській діяльності.

– Ці депозитні кошти кудись інвестуються: або вкладаються у будівництво, або за них купують цінні папери, акції, облігації тощо. Ці ж ресурси йдуть на кредитування, а частка проблемних кредитів у кризові часи різко зростає. Тому можливості банків швидко повернути заборгованість стають сильно обмеженими. І якщо настає різке бажання зняти депозити, а банк не має такої кількості готівки, він не може повернути свої інвестиційні портфелі, не може їх реалізувати з тією економічною вигодою, на яку розраховував за нормальних умов, – пояснює експерт. – Наслідок різкого відтоку депозитів – це зростання процентних ставок за депозитами і кредитами, адже банки втрачають свою ліквідність і ресурс, яким можна заміщати втрати і пускати в обіг.

Везе не всім

Для підтримки ліквідності і платоспроможності фінансових установ Нацбанк розробив програму підтримки. У разі виникнення в банків тимчасових труднощів з ліквідністю і неможливістю залучити кошти на ринку, кожний банк за певних умов може звернутися до національного регулятора щодо отримання кредиту для підтримання ліквідності. Така підтримка надається як через традиційні монетарні інструменти, так і через механізми, що були спеціально розроблені Нацбанком у 2014 році. Як повідомляє Управління НБУ в Харківській області, за п’ять місяців цього року банкам України було надано кредитів для збереження ліквідності за новим механізмом у сумі 23 млрд грн. Це суттєво допомагає фінустановам своєчасно виконувати свої зобов’язання перед клієнтами і насамперед – перед вкладниками.

Однак зовсім не всі проблемні банки отримують таку допомогу. Деякі фінустанови приєднують до більш глобальних структур, у деякі вводять тимчасову адміністрацію, і якщо не знаходять протягом її дії інвестора, відкликають ліцензію та скасовують. 28 лютого два банки – ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» і ПАТ «РЕАЛ БАНК» – було віднесено до категорії неплатоспроможних. 13 березня Правління НБУ прийняло аналогічні постанови щодо ПАТ «БАНК ФОРУМ» і АТ БАНК «МЕРКУРІЙ». На підставі цих рішень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив відповідні тимчасові адміністрації та призначив уповноважених осіб. А у червні НБУ відкликав ліцензію у цих фінустанов і розпочав процедуру ліквідації. На цей час на території Харківської області введено тимчасову адміністрацію у відділеннях банків ПАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК», ПАТ «АКБ Банк». Торкнулася проблема відтоку депозитів і харківського банку «Золоті ворота». Як пояснило керівництво фінустанови у зверненні до клієнтів, «акціонери банку прийняли рішення збільшити статутний капітал на 100 млн грн, починаючи з 01.05.2014 р., а також, для підтримки ліквідності та забезпечення фінансової стійкості, банк звернувся до НБУ з проханням дати стабкредит у розмірі 100 млн грн, який дозволить повністю стабілізувати ситуацію». Чи буде виділено необхідні кошти, поки що невідомо.

На думку Ігоря Сілінського, почасти це рішення випливає не тільки й не стільки з економічних обставин.

– Деякі рішення стосовно виділення рефінансування, відклику ліцензії і т. п. – заполітизовані, – вважає експерт, і наводить приклад: наприкінці березня – на початку квітня, коли стрімко ріс курс долара і євро, низці банків було виділено рефінансування у розмірі понад 40 млрд. Із них 25 млрд – фінустанові, яка ніколи не відчувала дефіциту ліквідності.
– З чим це пов’язано, пояснень ніхто не дає. При цьому ці ж кошти тут же з’являлись на Міжбанку, збільшувалася спекуляція, – стверджує Ігор Сілінський.

Політичний капітал

Окремо слід звернути увагу на банки з російським капіталом. Адже ризики для їхніх клієнтів, з огляду на наявну політичну ситуацію та відносини двох держав, мали б здаватися досить суттєвими. Чого варта лише ситуація з пластиковими картками Visa і Master Card від банку «Россия», які обслуговувались за кордоном. В один день вони перестали обслуговуватись у всіх країнах світу, включаючи Росію, і клієнти не могли здійснити з ними жодної операції. Причина проста – стосовно цієї фінустанови було застосовано міжнародні санкції. І не факт, що це не торкнеться інших банків РФ або їх філіалів.

Проте, експерт заспокоює: банки з російським капіталом, які є на українському ринку, є «середноризикованими». Для них важливе питання політичної репутації, а тому цим фінустановам не можна «дати слабину». Клієнтам лише треба дуже уважно дивитися на санкції, які застосовують іноземні держави до тих чи інших банків РФ. Також треба оцінювати економічну ситуацію у східного сусіда. Адже тільки-но почнеться процес відтоку депозитів у Росії, перше, що зроблять російські інвестори зі своїми закордонними «доньками», – це заберуть весь материнський капітал для підтримання ліквідності. Поки ж що за участю російського капіталу в Харківській області цілком спокійно здійснюють свою діяльність відділення банків, в яких російські власники прямо або опосередковано володіють істотною участю в банку. Це відділення АТ «БМ БАНК», відділення ПАТ «ВТБ Банк», відділення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», ПАТ «Банк Руский Стандарт», відділення ПАТ «Промінвестбанк», відділення АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», відділення ПАТ «АЛЬФА-БАНК», відділення ПАТ «ЕНЕРГОБАНК».

Проведіть фейс-контроль

Цілком зрозуміло, що банківська система, у сьогоденному її стані, не викликає довіри в українських громадян, і вони воліють зберігати гроші «під подушкою», ніж чекати, поки їх банк розлетиться від чергової економічної кризи. Ігор Сілінський наводить об’єм готівки, яка опинилась поза банківською системою – у травні він склав 3,4 %. Об’єм готівкової гривні на 1 червня склав 286,7 млрд грн. Проте, не слід боятися абсолютно всіх банків. Варто лише правильно оцінити ту чи іншу фінустанову, перш ніж починати з нею «стосунки». За спостереженнями економічного експерта, треба зважати на вік банку та його рейтинги. Чим старший банк, тим краще. Якщо це банк з іноземними інвестиціями, підрозділ глобальної структури, то його вік уже не має такого значення, важлива структура, яка за ним стоїть. Усе це публічна інформація, яку можна знайти у пресі, на офіційних ресурсах.

– Також велике значення має особа власника банку, адже в Україні, на жаль, надійність банків міцно прив’язана до персоналії, – продовжує Ігор Сілінський. – І чим більш одіозна персона стоїть за банком, тим більша імовірність того, що тільки-но відбудуться зміни й у владі зміниться кон’юнктура, цьому банку почнуть устромляти палиці в колеса і почнуться проблеми з ліквідністю.

Варто звертати увагу й на масштаб діяльності. Якщо це локальний банк, треба дивитися на те, чим він займається, яку покриває галузь. Адже локальні банки, як правило, відкриваються під певну операцію, під підприємство. Крім того, має бути зручна мережа обслуговування цього банку. І звісно, вкотре виправдовує себе всім відома аксіома «високі ставки – високі й ризики»: тобто, надійний банк не буде надавати надто високих відсотків за депозитами.

Якщо ж ви маєте інформацію, або почули чутки, або відчуваєте, що з банком, в якому лежать ваші кошти, уже відбувається щось неладне, не спішіть панікувати. По-перше, треба вивчити порядок повернення коштів Фондом гарантування вкладів. Також, якщо сума депозиту більше 200 тис. грн (це гарантована сума повернення), можна розбити її на декілька частин (менше ніж 200 тис. грн кожна) і оформити на інших осіб (рідних, друзів тощо) й у різних банках, бажано з першої п’ятірки найуспішніших.

Дії вкладника, якщо банк визнали неплатоспроможним
У разі віднесення Національним банком України банку до категорії неплатоспроможних, наступного робочого дня після отримання офіційного рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку.

Протягом тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тис. грн. Виплати зазначених коштів, включаючи відсотки, здійснюються винятково за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку.
Якщо строк дії депозитного договору не закінчився протягом дії тимчасової адміністрації, і НБУ прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, Фонд розпочинає виплату коштів вкладникам, їх представникам і спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття вищевказаного рішення.

У разі ліквідації банку дізнатись про початок виплат можна через офіційні ЗМІ: газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр», за телефоном «гарячої лінії» Фонду 0-800-308-108 (дзвінки по Україні безкоштовні), або на сайті Фонду за адресою: www.fg.gov.u.a
Протягом 30 робочих днів з дня початку виплат вкладник може отримати свої кошти в межах гарантованої суми відшкодування безпосередньо у банку-агенті. Після закінчення цього терміну відшкодування відбуваються за результатом розгляду індивідуальних звернень вкладників до Фонду.

Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" №77 від 28.06.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ