Землю удобриш – урожай подвоїш. Хронограф, 1961 рік

Землю удобриш – урожай подвоїш. Хронограф, 1961 рік

Фото із соцмережі

Скупа, нещедра у Мартовій земля. Звичайні чорноземи часто змінюються змитими, суглинистими і глинистими, а то й супісками.

Через рік нашій газеті виповнюється 100 років. Як тільки вона не називалася: і «Пролетар», і «Комунар», і «Харківський пролетар» (а в 1918 році - «Донецький пролетар»), і «Соціалістична Харківщина», поки нарешті в 1991 році, прибравши з назви класово-партійну приналежність, не стала тим «Слобідським краєм», який ви звикли бачити.

100 років газета разом з регіоном проживала будні і свята, ділила з ним радості і печалі. Напередодні такої серйозної дати ми починаємо ювілейний марафон, в рамках якого вас, наші дорогі читачі, чекає захоплююча подорож в минуле разом зі «СК».
* Всі цитати наведені згідно з оригіналом.

Село Мартове. Колгосп «Маяк». Ця адреса нині добре відома не тільки в Печенізькому районі чи на Харківщині, а й в Чехословаччині, Угорщині, Німецькій Демократичній Республіці і братньому Китаї. Чим же прославився «Маяк», що на його яскраві вогні так охоче тягнуться сусіди, друзі з братніх республік? 

Скупа, нещедра у Мартовій земля. Звичайні чорноземи часто змінюються змитими, суглинистими і глинистими, а то й супісками. Старожили досі пам’ятають роки, коли земля-годувальниця ставала лютою мачухою, лишала їх без окрайця хліба.

ТУТ ЗАШУМЛЯТЬ ЛІСИ. ХРОНОГРАФ, 1951 РІК

 

Пронесеться над нивами суховій, установиться спека, і хоч-не-хоч лишайся без урожаю.
Ніде правди діти, і ми не раз потрапляли в лещата посухи, – розповідає агроном «Маяка» Іван Іванович Моргун, – та зараз посусі ми протиставили агротехніку.

На підтвердження своїх слів він наводить кілька порівнянь. За погодними умовами 1953 і 1958 роки були майже однакові, але як по-різному вродила земля. Минулого року в «Маяку», як і в деяких інших колгоспах району, озимина загинула, і її довелося пересівати яриною. Весна видалася на рідкість затяжна, а влітку почалася страшенна спека. Та й в цих складних погодних умовах артіль торік узяла по 22,6 центнера зерна на круг з гектара. На кожному з 300 гектарів було зібрано по 33,7 центнера кукурудзи.
Такий розвиток зернового господарства відчутно позначився на стані громадського тваринництва. Торік на кожні сто гектарів землі тут виробили по 375 центнерів молока і по 82 центнери м’яса.

Може, це все щасливий випадок? Ні. В «Маяку» ведуть рільництво на міцній науковій основі, творчо, відповідно до місцевих умов і стану ґрунтів, застосовують передову агротехніку. В цьому «секрет» успіхів.

Інна Можейко, кореспондент