Чудотворні ікони Харківщини. Де вони знаходяться та як дістатися

Водяне: монастир і мироточива ікона

Траса Харків – Зміїв різко йде вниз, до річки Уди, а праворуч від неї здіймаються червоно-цегляні стіни храму, поряд з яким – довга біла будівля келейного корпусу й трапезної Свято-Борисо-Глібського монастиря. Важко уявити, що ще 25 років тому тут з-за дерев ледве виднілися руїни старовинної церкви, яка була й складом для зерна, і місцем зберігання битої тари для райпотребсоюзу. У 80-ті роки, коли будівля остаточно занепала, її вирішили знести, і врятовано її було тільки чудом – і то для того, щоб створити в ній музейно-етнографічний центр. Однак грошей на його створення не було; після розпаду Радянського Союзу храм передали віруючим, а у квітні 1997 року община отримала статус монастиря.

Читайте також: ДИВА ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ ТА ІСТОРІЯ ЇЇ ЗНАХІДКИ
                     ПАЛОМНИЦЬКІ ПОДОРОЖІ НА ХАРКІВЩИНІ. ПІЩАНСЬКА ІКОНА ТА СВЯТЕ ДЖЕРЕЛО (ФОТО)

Невдовзі після цього жителька села Красна Поляна Олександра Леонтіївна Проскуріна передала до монастиря ікону Спаса Нерукотворного. Була вона старою, потьмянілою від часу й від сильної пожежі. Власниця ікони розповіла, що ікона чудом збереглася під час Великої Вітчизняної війни, хоча все, що було поряд, згоріло вщент. Через шість місяців, під час недільної літургії, усі, хто був у храмі, побачили золотаве сяяння й пахощі, що йшли від ікони. І лик Спасителя, і вся ікона посвітліли. Було створено спеціальну комісію, яка, розпитавши свідків, склала акт, ґрунтуючись на якому на засіданні Священного Синоду вийшла постанова вважати ікону чудотворною. До неї по допомогу потяглися люди – кожний зі своїми бідами та проблемами. За давньою православною традицією, як подяку за допомогу вони потім залишали на окладі ікони золоті та срібні прикраси.

20 липня в монастирі святкують чудесне оновлення ікони Спаса Нерукотворного.

Як дістатися:
Автобусом Харків – Зміїв № 316т, який іде від Кінного ринку в Харкові. Зупинка просто біля храму. При монастирі є готель, де може зупинитися будь-який паломник.

Щоб не зловживали чудесами
Православна Церква суворо ставиться до появи повідомлень про чудеса: у чині сповіді священика є додаткове запитання: чи не сприяв священик появі фальшивих чудес, адже це вважається великим гріхом.

Існує ціла процедура для встановлення істинності чуда, явища, видіння чи знамення. Критерієм його є відповідність ученню Святого Письма та Святого переказу. Про таку відповідність може свідчити тільки компетентна Богословська комісія. Процедура включає опитування свідків цього чуда, складання акта обстеження ікони і на його основі – постанови Священного Синоду. До роботи в комісії та складанні акта обов’язково залучаються вчені.

Інна Можейко, матеріал з газети "Слобідський край" №1-2 від 04.01.2014