Свій день народження святкує найбільше місто Харківської області

Повернувся живим

У 1942-му, коли Олександру Сизьку було лише 17 років, він потрапив під ворожий танк, але вижив. Його врятувала невеличка заглибина в землі. Сьогодні, вже сивочолим, він розповідає, як врятувався: як оніміли ноги і руки, як дістався ледь живим до своїх у лісі, як потрапив до госпіталю.
Оце і всі спогади про ті події, якими може поділитися 92-річний лозівчанин Олександр Пет­рович Сизько, бо наступний місяць життя для нього й досі залишається загадкою: він одужав, але втратив пам’ять.
Тоді, у 42-му, його батьків звістили про загибель сина. Рідні не повірили та рвалися шукати сина, але їх відмовили від цього наміру. Лише через три роки, коли Олександр пройшов з боями не одне місто, він зміг потрапити додому на Лозівщину та зустрітися з ріднею. Батьки, помітивши на порозі хатини молодого солдата, у першу мить не повірили своїм очам, бо вже й не сподівалися побачити сина живим... Нині чоловік не може розповідати про це без сліз на очах і перепрошує, що не втримав свої емоції.
Це лише один уривок життя звичайного лозівчанина, у долю якого внесла свої корективи вій­на. Таких людей і родин було мільйони на теренах України, і тисячі – на території Лозівщини.

Часи руйнації

Сьогодні Лозова – вільне місто, яке святкує 74-ту річницю визволення від нацистів. А в те страшне воєнне лихоліття місто потерпало від постійних обстрілів і димових завіс, було зруйновано безліч будинків і людських життів.
Нині лозівчани захоплюються своїм чистим зеленим містом, а тоді, у роки війни, його було майже зрівняно із землею. За два роки місто переходило з одних рук до інших аж шість разів. Лозова вважалася чи не єдиними воротами на Донбас, тому для фашистського командування була надважливою локацією. Але ціною кількох тисяч життів наших бійців її було остаточно звільнено 16 вересня 1943 року.
Піднімали місто з руїн зусиллями тисяч лозівчан. За кілька десятиліть вони перетворили
Лозову на сучасне місто з багатогалузевим господарст­вом. Приміром, Лозівський ковальсько-механічний завод, який побудували в середині 60-х,
став потужним промисловим центром Харківської області та до 90-х років був основним замовником будівництва житла. Завдяки ЛКМЗ у Лозовій було зведено цілу низку новобудов, зокрема, міський район багатоповерхівок, Південно-Західний житловий масив з усією інфраструктурою, дитячі садки, школи, Палац культури, поштові відділення, лікарню з поліклінічним відділенням.
Ще одним вагомим для громади підприємством є Панютинський вагоноремонтний завод. Він розташований неподалік від міста, у селищі Панютине, однак усі податки йдуть місту. Тільки ці два підприємства
дають місцевим жителям близько 4000 робочих місць. Обидва заводи є соціальними партнерами міста й завдяки цій співпраці допомагають розв’язувати низку проблем у галузях освіти, спорту, медицини та благоустрою міста.
Сучасна Лозова – це друге місто області, після Харкова, за промисловим потенціалом і значними здобутками в різних сферах життя.

Поряд з небезпекою

Лозова лежить неподалік східного кордону, поруч зараз проходить антитерористична операція. Саме тому місто поки що перебуває у стані очікування подальшого розвитку.
– Першочергове завдання лозівчан – це збереження того, що ми вже досягли. Адже через бойові дії на Сході України поки що ми не можемо розвиватися. Ми близькі до східного кордону, тому інвестори не прагнуть вкладати сюди гроші, але ми намагаємося всіма силами підтримувати інфраструктуру та стабільність. Я знаю, що люди не це хотіли б почути, але така реальність, – говорить Лозівський міський голова Сергій Зеленський.
У Лозовій більш ніж 3000 зареєстрованих переселенців. Ще у 2014 році, коли збройний конфлікт тільки розпочався, їм надавали в місті тимчасові помешкання барачного типу, а лозівчани привозили туди харчі та речі найпершої потреби. І сьогодні місто продовжує підтримувати переселенців: приїжджим виділяють житло, окрім цього, уже на завершальному етапі  ремонт приміщення під соціальний гуртожиток для ВПО. Для цього один поверх п’ятиповерхівки переобладнали та зробили в ньому капітальний ремонт, тепер там можна розмістити близько 50 мешканців. Цей проект фінансується Українським фондом соціальних інвестицій, усього на ремонт виділено 6 млн грн.
– У гуртожитку є дві душові кімнати та кухні, велика актова зала для відпочинку, кімната коменданта. Приміщення просторі, із сучасними енергозберігаючими вікнами. Меблі для кімнат придбали за гроші міського бюд­, – розповідає начальник управління економіки Лозівської міської ради Сергій Гранкін.

Ремонти, якими пишаються

Влада та активні лозівчани докладають великих зусиль, щоб створити сучасне місто для себе та забезпечити кращі можливості для своїх дітей, долучаючись до проектів і конкурсів Харківської обласної ради та міжнародних організацій.
– Лише за цей рік місто реалізувало 12 міні-проектів конкурсу «Разом в майбутнє», які спрямовані на освітню, соціальну сферу та медицину. Якщо звернутися до цифр, то лише ці міні-проекти коштують 1 млн 908 тис. грн, – продовжує Сергій Гранкін.
Значну увагу приділено питанню відновлення роботи міських басейнів у ДЮСШ «Юність» та Лозівському ліцеї № 4.
Спортивній школі «Юність» уже більш ніж 50 років. У 2008-му вона зазнала пошкоджень, коли в Лозовій трапилася надзвичайна ситуація – загорівся 61-й арсенал ЗСУ. Протягом останніх шести років будівлю приводять до належного стану, на її відновлення спрямували понад 22 млн грн. На сьогодні там уже замінено покрівлю, реконст­руйовано систему вентиляції та басейн. На часі вирішення питання обладнання для басейну та завершення реконструкції.
Також виконано реконструкцію покрівель Лозівської ЗОШ № 7 та ЗОШ № 3 із заміною на шатрові. За гроші донорів, обласного та місцевого бюджетів у Лозівському ліцеї № 4 відновили басейн, що був в аварійному стані.
– Ми дуже хотіли, щоб діти мали змогу повноцінно займатися на уроках фізичної культури, у гуртках та секціях, – розповідає начальник Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Вікторія Урванцева.
Однак не лише міні-проекти, а й великі програми – тут не новина. Сьогодні в місті втілюється наймасштабніший проект – капітальний ремонт Лозівського навчально-виховного комплексу № 10. Там замінюється шатрова покрівля та система теплопостачання, утеплюється фасад, установлено нові вікна. Поки тривають роботи, діти навчаються в інших школах.
– Від донора заклад уже отримав 100 % нові меблі для учнів та їдальні. Вартість будівельних робіт у школі обійдеться в 10 млн грн. Окрім того, у школах і дитсадках встановлено два спортивні та два дитячі майданчики, облаштовується міні-футбольне поле зі штучним покриттям, – продовжує Вікторія Урванцева.
Окрім зазначених реалізованих проектів, якими пишаються лозівчани, є ще відновлення водопроводу на проспекті Перемоги. На цю справу з ДФРР та обласного бюджету виділили понад 9 млн грн.
Як зазначив Лозівський міський голова Сергій Зеленський, громада дуже вдячна за підтримку в реалізації різних проектів у місті голові Харківської облдержадміністрації Юлії Світличній, народному депутату Анатолію Гіршфельду та депутатам усіх рівнів.

Рятуємо родини

Багато уваги в Лозовій приділяють дітям з особливими потребами. Так, на 4-му мікрорайоні за ініціативи міського голови Сергія Зеленського у приміщенні дитячого садка № 14 відкрили відділення денного догляду для дітей-інвалідів при терито­ріальному центрі Лозівської міської ради. Облаштовувати його розпочали ще у 2016 році – зробили ремонт коштом місцевого бюджету, а за гроші міжнародних партнерів Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ закупили все необхідне обладнання для догляду за дітьми.
На сьогодні центр відвідують близько 40 дітей з інвалідністю. Із ними працюють фахівці, які надають різноманітні реабілітаційні та соціально-побутові послуги.
– Ми бачимо, що дорослі та дітки розкриваються тут, батьки починають вірити в себе та своїх дітей. Для мам тут також робимо гуртки з випічки, плетіння тощо, – розповідає завідувачка відділення денного догляду дітей-інвалідів при територіальному центрі Лозівської міської ради, директорка закладу Ольга Ашиткова.
Сьогодні на часі для лозівчан – утворення ОТГ. У районі, за перспективним планом, передбачено формування двох ОТГ – Лозівської та Краснопавлівської. Наразі йдуть громадські обговорення щодо створення однієї громади на території всього району. Позитивний досвід об’єднання зусиль є: уже два роки, як у районі успішно працює Комунальний заклад охорони здоров’я «Лозівське територіальне медичне об’єднання».

Аліна Курлович