Диво сходження Благодатного вогню

Диво сходження Благодатного вогню

http://apologetik.ru

Понад тисячу років напередодні православної Пасхи в Єрусалимському храмі Воскресіння відбувається чудо – на Гроб Господень сходить Благодатний Вогонь.

Свідками цього явища, що поза межами людського розуміння, є десятки тисяч присутніх при цьому і мільйони тих, хто дивиться трансляцію по телевізору. Велика кількість прочан і офіційних делегацій щороку вирушають на Святу Землю, щоб на власні очі побачити чудо і привезти в спеціальних лампадах-світильниках додому або своїм землякам це свідчення великої прихильності і великої любові Спасителя до людей.

Дім Вогню

Під величезною покрівлею Храму Воскресіння – цілий архітектурний комплекс, до якого входять і Голгофа, і Печера, в якій було покладено знятого з Хреста Ісуса, і сад, де Марія Магдаліна першою з людей зустріла його воскреслим. Під головним шатром каплиця Гробу – Кувуклія (з грецької – ложе, царська опочивальня). На світлинах, зроблених з-під бані Храму, в оточенні десятків тисяч вогників у руках вірян, вона разом з п’єдесталом-печерою нагадує гігантський космічний корабель, готовий злетіти у небо.

Потрапити до Храму важко, прочанам треба подолати чимало труднощів, протиснутися крізь армійські та поліцейські кордони, натовп, іноді з ризиком бути затоптаними, та хіба це порівняти з тим хресним шляхом, що долав тут Господь?

Храм уміщує близько 20 тисяч чоловік, площа біля нього та прилегла територія – ще 50 тисяч, і всі вони заповнені вщент, люди притиснуті одне до одного так, що годі й дихнути. За описами руських прочан, так було і сто, і двісті, і дев’ятсот років тому. Один з найдавніших подорожників належить ігумену Данилу, який відвідав Святу Гробницю в 1106–1107 роках. А першим, хто побачив сходження Благодатного Вогню, за свідченнями святих отців, був апостол Петро.  

Суворий контроль – над усе

Великої суботи, об одинадцятій ранку, Кувуклію запечатують спеціально підготовленим воском. Але до цього моменту особи різних віросповідань, уповноважені, здійснюють суворий контроль усього, що стосується сходження Благодатного Вогню. Вони тричі ретельно оглядають Кувуклію, перед тим як вийти, гасять там усі 43 лампади, які зазвичай горять удень і вночі.

Потім двері хрестоподібно покривають двома великими білими або червоними стрічками, на двері з чотирьох боків накладають віск, а найбільше – на місце перехрещення стрічок, і запечатують офіційною печаткою Єрусалимської патріархії. Затим навколо Кувуклії починається урочиста хресна хода, на чолі якої – Єрусалимський патріарх разом з архієреями і священицьким кліром. Хода процесії супроводжується божественними священними співами, що зносяться під склепіння Храму, і всі присутні в ці миті почуваються громадянами Неба.

Тричі обійшовши навколо Кувуклії, патріарх стає напроти її дверей, і його доглядають під пильним оком уповноважених від інших конфесій, офіційних осіб і всього віруючого народу. Такий контроль – щоб усунути найменшу підозру в тому, що православний патріарх може пронести із собою будь-що, від чого можна запалити вогонь. Рівно опівдні розрізають стрічки на дверях і знімають печатку і після процедури догляду, роздягнувшись до підризника, патріарх входить у низенькі двері.  Усе освітлення вимикають і Храм занурюється в напівтемряву. Напруження зростає.

Він зійшов!

Деякий час присутні у Храмі спостерігають у повітрі блакитнуваті сполохи, які виникають у різних місцях, освітлюючи простір. Короткі виблиски бувають тут і в інші дні, але лише Великої суботи вони триваліші й слідують один за одним регулярно, з невеликим інтервалом.

Неможливо визначити точний час сходження Благодатного Вогню на Гроб Господень. Буває, що православний патріарх годинами підносить до Неба молитву, а інколи це відбувається за лічені хвилини.

Усі присутні у Храмі моляться Господу про дарування Благодатного Вогню.
Раптом гамір і шум затихають, настає мить, коли «мовчить уся плоть людська», а безліч рук зі свічками здіймаються вгору. Зітхання, що зривається з вуст тисяч присутніх, струшує все навколо, ніби невеличкий землетрус. Благодатний Вогонь сходить, супроводжуваний сполохами, схожими на блискавки, свічки (зібрані в пучки по 33 – за кількістю років, прожитих Ісусом Христом) і в патріарха в Кувуклії, і в пересічних прочан самозагоряються. Вогонь, що зійшов, має унікальну властивість: у перші хвилини він не обпалює. І віряни на підтвердження цьому «умиваються» полум’ям, без остраху проводять ним по обличчю, волоссю, бородах. У кого є спеціальні лампади-світильники, уміщують вогонь у них, і потім повезуть його  по всьому світу.

Знання проти віри

Час від часу розпочинаються кампанії охочими дискредитувати головне православне чудо, збирають усілякі «свідоцтва», і так протягом не кількох років, а століть.

Ліворуч від входу до Храму Гроба Господнього – мармурова колона, розколота майже до половини. Це Колона Святого Вогню. Яка ж сила так понівечила міцний мармур? Великої суботи 1634 року греки й вірмени не могли дійти згоди щодо визначення пасхалії, і турецька влада зачинила Храм, не допустивши православних до служби Святого Вогню. Та віряни разом з митрополитом і архієпископом почали підносити до Неба молитви. Налетіла грозова хмара, і з неї вдарила блискавка, розколовши колону, а з її тріщини явився Святий Вогонь.

Здається, це краща відповідь несамовитим нападам протягом століть на чудо Сходження Благодатного Вогню, яке людському розуму іноді несила осягнути.
Та хіба можливо дурити десятки тисяч людей з року в рік протягом одинадцяти століть? Надто, якщо згадати, що ритуал «догляду» патріарха зародився за часів  боротьби християн і мусульман, коли турки, що панували в Єрусалимі, докладали всіх зусиль, щоб дискредитувати чудо Сходження Вогню. Тому й обшукували вони Кувуклію та патріарха особливо прискіпливо, а не заради «вистави». Відтак, ніщо не заважало ще тоді викрити християн і позбавити їх вражаючого свідчення істинності їхньої віри.

Один священик, відповідаючи фізикові-скептикові на закидання щодо того, що Сходження Вогню – це природна аномалія, і такі сполохи відбуваються в тих місцях доволі часто, запропонував підрахувати вірогідність того, що спалах відбудеться саме тоді, коли Єрусалимський патріарх увійде до Кувуклії, і саме перед Пасхою, яка, як нам відомо, є рухомим святом і випадає на різні дні, та навіть місяці. І чому ця, за виразом опонента, «аномалія» аж ніяк не виявлялася, коли Великої суботи до печери входив не православний патріарх, а представник іншої конфесії? Вчений не знайшовся, що на це відповісти.

Насправді наш розум просто не може сприйняти і вмістити Всесилу Господа...
Чудо Сходження Благодатного Вогню щороку переможно ламає всі розумування скептиків-злостивців і є одним з найяскравіших, найзворушливіших і найпереконливіших доказів правдивості православ’я. Наказуючи Вогню зійти, Господь свідчить про своє Воскресіння.

Тетяна Федоренко, матеріал з газети "Слобідський край" №53-54 від 01.05.2013

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ