Харківський університет хоче взяти ім'я нобелівського лауреата
Про це кореспонденту "СК" розповів дослідник, професор кафедри суспільних і гуманітарних дисциплін Харківського державного університету харчування та торгівлі Ігор Шудрик.
Семен Кузнець менш відомий широкому загалу, ніж Лев Ландау та Ілля Мечніков, адже він проживав у США та займався економікою; до речі, саме тому його им’я частіше вживають у англомовному еквіваленти – Саймон. Але і в його біографіі багато «білих плям».
До недавнього часу вважалося, що Семен Кузнець народився в Харкові і навчався на юридичному факультеті Харківського університету. Як розповів Ігор Шудрик, лише недавно вдалося з’ясувати місце народження майбутнього нобелевського лауреата – місто Пінськ.
Під час Першої світової війни 1915 року як біженець Семен Кузнець переїхав до Харкова. Проживав він з рідними разом з іншими біженцями у будинку театру-цирку «Муссурі» на вул. Благовіщенській (тепер вул. Карла Маркса). У 1915/1917 навчальному році він навчався в Харківському 2-му реальному училищі, розташованому в орендованому приміщені дворового крила будинку Комерційного училища. Наступний навчальний рік Семен Кузнець провів на Вищих вечірніх комерційних курсах при Комерційному училищі, а з кінця 1918 року до закриття Харківського комерційного інституту (липень 1920 року) майбутній видатний економіст навчався там. Але де б він не вчився, майже всі предмети складав на відмінно. Свою вищу освіту вважав університетською, у нобелівській автобіографії писав, що його «університетська освіта почалась у Росії, а завершилась у Колумбійському університеті». До США Семен Кузнець прибув підготовленим фахівцем, з готовою магістерською дисертацією, написаною на другому курсі Харківського комерційного інституту.
Після проголошення в грудні 1919 року Харкова столицею Радянської України молодого економіста було залучено до роботи в статистичному відділі Центральної ради профспілок при уряді УСРР, а потім призначено керівником сектора трудової статистики Південного бюро ВЦСПС. Згодом з’явилась його перша наукова стаття «Грошова заробітна плата робітників і службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.».
Після завершення Громадянської війни білоруський Пінськ відійшов до Польщі і Семен Кузнець виїхав туди до рідних, отримавши польське громадянство, а потім перебрався до Нью-Йорка, до батька. За півроку вдосконаливши знання англійської мови, тепер уже не Семен, а Саймон Кузнець вступив на останній курс престижного Колумбійського університету. Через три роки він отримав ступінь магістра, захистивши дисертацію, яка була написана ще у Харкові.
У 1971 році йому було присуджено Нобелівську премію за успіхи в дослідженні проблеми економічного росту. У Радянському Союзі про це воліли не говорити.
Зараз им’я Нобелівського лауреата Саймона Кузнеця повертають до України.
Напередодні 110-літнього ювілею від дня його народження на будинку, в якому він навчався (вул. Артема, 44), установлено меморіальну дошку. Планується переклад і публікація магістерської дисертації, написаної у Харкові, створення Фонду (або Інституту) Кузнеця, запровадження премії або медалі Саймона Кузнеця за кращі дослідження в рамках його проблематики. Як розповідає Ігор Шудрик, зараз Харківський державний університет харчування та торгівлі, який є правонаступником відкритого у Харкові 1893 року Комерційного училища, планує порушити клопотання перед Міністерством освіти та науки, Президентом, Урядом та Верховною Радою України щодо присвоєння Університету імені Нобелівського лауреата Саймона Кузнеця.
Інна Можейко, матеріал з газети "Слобідський край" №76-77 від 29.06.2013