Харків'яни налякали режисерів шоу "Україна має талант"

Харків'яни налякали режисерів шоу

Про це розповіли у харківському вогняному театрі «East fire», учасники якого, були фіналістами шоу «Україна має талант» у 2010 році.

Наталя Ємельянова, артистка вогняного театру, розповідає про те, як стала частиною «East fire»: «Наш вогняний театр з’явився ще у 2003 році. Особисто я приєдналася до команди три з половиною роки тому. Перше моє знайомство з файер-шоу відбулося на фестивалі вогню в Харкові у 2008 році. Це було настільки захопливо, що я одразу твердо вирішила навчитися підкоряти вогонь. Майже місяць тривали мої пошуки команди, і все ж таки мені вдалося її знайти. Скоро я почала тренуватися. Окрім роботи з вогнем на мене чекали акробатика, танці та гімнастика.

Це було нелегко, але воно того варте!» Усього в команді 11 артистів віком від 16 до 25 років, а також два чоловіки, які забезпечують технічну сторону роботи театру: вони виготовляють і ремонтують реквізит, стежать за дотриманням правил техніки безпеки на виступах команди.

Вогонь – непередбачувана стихія, але в умілих руках – це грандіозне видовище. Щоб оволодіти технікою підкорення вогню, треба пройти нелегкий шлях. Кілька місяців тренувань, вивчення реквізиту, опанування правил безпеки. Реквізит інколи дивує самих артистів театру: це може бути і палаючий хулахуп, і чудернацькі технічні споруди, на яких учасники колективу виконують акробатичні трюки.

До того ж нерідкі травми у вигляді опіків різних частин тіла. Але це не лякає артистів, ризик став постійним супутником їхньої роботи. Вогонь – це справа серйозна. Дехто з наших учнів боїться, тому ми привчаємо його до вогню поступово, тим самим показуємо, що в адекватних дозах він не обпікає тіло. Особисто я не боялася самого вогню, у нас з ним дружба!  Страх у мене викликала тільки піротехніка. Її неможливо повністю контролювати, і можливість травмуватися більша, ніж від звичайного вогню.

Також важкувато працювати з новим реквізитом. Уявіть собі, величезний хулахуп, палаючі фітілі від якого майже прилягають до тіла і от-от обпечуть тебе, а його необхідно ще й крутити навколо шиї й талії! Спочатку було боязко, а тепер я звикла», – ділиться досвідом Наталя.

«Режисери «Україна має талант» боялися нас…»

Яскравим спогадом для харківського вогняного театру стала участь у проекті «Україна має талант» у 2010 році. Колектив увійшов у топ 50 кращих учасників і поїхав у Київ. «Наша команда й досі згадує ці часи з усмішкою на обличчі і радістю у душі. Ми багато тренувалися, познайомилися з іншими учасниками проекту. Напевно, найкурйозніший випадок в історії нашого театру пов’язаний з участю в шоу. Режисери та технічний персонал проекту нас боялися!

І справді: відкритий вогонь у закритому приміщенні – це проблематично. Саме тому нам відводили багато часу на репетиції на знімальному майданчику напередодні ефіру. Спеціально для нас викликали на чергування дві бригади пожежників, які весь час були за кулісами сцени  напоготові. Усього в нас було чотири повних репетиції з вогнем і піротехнікою. Технічна група проекту вела зйомку, адже режисери до останнього боялися випускати нашу команду в прямий ефір у цілях безпеки і планували подати в ефір відеозапис нашого виступу. Ми дуже хвилювалися, адже кожна репетиція могла стати вирішальною. В останню мить нам усе ж таки дозволили виступати «вживу».

Враження від перебування на сцені шоу неможливо порівняти ні з чим! Під яскравим світлом софітів ти виступаєш перед великою аудиторією. Ти шкірою відчуваєш, що через об’єктиви камер за тобою спостерігають мільйони глядачів у режимі online. Такої миті адреналін у крові перевищує всі норми, а емоції поглинають тебе. Хотілося б повторити таке ще раз!», – згадує Наталя.

У планах – підкорення Європи

«East Fire» за останні роки ускладнив і удосконалив свою роботу, виступи театру стали яскравішими, наповнені танцями і карколомною акробатикою. Харківський колектив уперше в СНД виконав унікальний трюк «горіння на голому тілі людини» (використання вогню на відкритих ділянках тіла артиста). Номери стали масштабними, зокрема харківський вогняний театр виступав на Криворізькому стадіоні з грандіозною програмою на честь Дня металурга та гірника.

«Ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Наш театр розвивається, щоразу ми додаємо щось нове та екстремальне до наших виступів. У наших планах підкорення Європи, а там, можливо, втілимо і давню мрію нашого режисера і виступимо у Лас-Вегасі зі своїми номерами», – розмірковує над майбутнім Наталя.

Марія КУЛИК, матеріал з газети "Слобідський край" №99 від 18.08.2012

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ