Коломацька «лійка». Краєзнавці досліджують новий об'єкт на Харківщині

Людині допитливій навіть у нашій місцевості відкриється багато цікавого та незвичного. Наш дописувач, краєзнавець з Коломаччині Петро Пащенко виявив загадкову споруду в лісі.

Він висуває свої версії щодо її призначення та пропонує приєднатися до її дослідження.

Після того як літаки стали підійматися над Перуанським нагір’ям Наска, що в Південній Америці, погляду спостерігачів відкрилися чудернацькі гігантські зображення реальних і казкових звірів. А до цього всі спокійно переступали через незрозумілі доріжки, викопані у кам’янистому ґрунті нагір’я. З тих пір учені ламають голови над тим, хто і з якою метою в сиву давнину займався таким незвичайним живописом, а численні туристи милуються казковим краєвидом. А чи є щось подібне у нас, на Коломацьких землях?

На полях якби й було що, так давно вже розоране, як, скажімо, були зруйновані в середині минулого століття земляні споруди Коломацького городища. Єдині території, землі яких не обробляються  протягом сотень, а можливо, й тисяч років, – це наші ліси.

І справді, в лісах можна знайти багато загадкових ровів і валів. Хто і коли їх викопав і для яких цілей – не завжди зрозуміло. Досі від старих людей можна почути дві версії про походження цих споруд. Згідно з однією, за допомогою таких ровів  проводилось територіальне розмежування ділянок лісу, які належали різним власникам. За іншою ж версією, це залишки оборонних земляних споруд, що використовувались під час бойових дій минулої війни. Інших версій про їх походження я не чув. Одного разу, прогулюючись лісом і натрапивши на один такий рів, я вирішив поцікавитися, яку ж таку ділянку відмежовує ця споруда. На мій подив, рів мав форму лійки з розтрубом більше 90º та отвором-проходом у середній частині. Цим феноменом зацікавилися працівники районної газети «Коломацький край», і 2 жовтня цього року за їхньою допомогою було здійснено археографічну експедицію до лісу. Було проведено детальні спостереження та виміри, які виявили таку картину.

У лісі, що між Лозовим яром і Жабівським яром, що виходить із села Париж, Чернече урочище під гострим кутом до однієї з просік перетинають рів і вал шириною по 2–3 метри. На схід від просіки споруда простягається на 290 кроків, а на захід до горловини заглибини-воріт – на 140 кроків. Прохід, обмежений двома ямами, має ширину вісім метрів. Трохи збоку та позаду від проходу є воронка два метри глибиною та п’ять метрів у діаметрі.

Далі рів повертає на північний захід і простягається на відстань 150 кроків до підошви переярку, який виходить з величенької котловини-ковбані. Кроків через 30 на протилежному березі переярку рів повертає на північ і тягнеться ще 110 кроків. Усього споруда пролягає протягом 730 кроків і оминає з півдня, заходу і сходу котлован-ковбаню.
Найімовірніше, виявлена земляна споруда мала мисливсько-ловче призначення. Зараз подібним чином відловлюють звірів деякі африканські племена. Можливо, звірі приходили до котловини-ковбаньки на водопій, а наші предки їх загоняли до ловчої воронки. Невідомим залишається походження глибокої ями, що на околиці проходу. Більше інформації дали б розкопки. І ще одна версія: диких звірів більше ніж водопій приваблює можливість посмакувати кухонною сіллю. Можлива наявність солі могла б пояснити і походження самої котловини, яка сама по собі є феноменом, оскільки за значних розмірів має незначну площу водозбору. Саме карстова ерозія неглибокого масиву кухонної солі могла сформувати таку несподівану виїмку. Якщо це так, то стає зрозумілим походження глибокої воронки біля проходу споруди. Це може бути залишок стародавньої скіфської соляної копальні. Адже при багатій мисливській здобичі кухонна сіль дуже потрібна як універсальний консервант.

А поки що цю унікальну споруду можна було б включити до туристичного маршруту «Шляхами скіфів Коломаччиною». Дослідників чекають численні аналогічні споруди на інших ділянках коломацьких лісів. Якщо хтось запропонує інше пояснення знайденої споруди, просимо відгукнутися.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" № 6 від 15.01.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ