Ментальний брат Вакарчука живе у Харкові

Ментальний брат Вакарчука живе у Харкові

фото Віктора Кочетова

На сліпих прослуховуваннях “Голосу країни” до харків’янина Дмитра Костюка повернулися Потап та Вакарчук. Потап визнав, Костюк за стилем і ментальністю дуже схожий зі Святославом, але пообіцяв допомогти молодому виконавцю розкрити його особистість.

- У той момент я вибрав Льошу (Олексій Потапенко — справжнє ім’я Потапа. - Авт.), для мене це був експеримент. Мені хотілося контрасту, а для цього потрібно було виходити із зони комфорту. Але я не думав, що це виявиться таким приємним досвідом. Якщо зовсім на чистоту, то у Потапа музичні смаки абсолютно не такі, як ті пісні, що він виконує. Він слухає хорошу музику і сам грає на кількох інструментах. І у виборі пісень наші смаки практично завжди збігалися, - зазначає Дмитро.

Щоправда, була велика суперечка з приводу вибору пісні Скрябіна «Люди як кораблі». Її Дімі запропонували за день до ефіру (якраз трапилася трагедія з Кузьмою), хлопець готував іншу композицію. Костюк був проти такої рокіровки.

- Мені здавалося, що це буде піар на трагедії. Через що і посварився з продюсерами. Через якийсь час емоції вщухли, і ми зібралися усі разом - Потап, Квінта та Бондарчук (два останні -  продюсери шоу), довго розмовляли про те, наскільки етичним буде такий виступ. На відміну від мене, хлопці добре знали Скрябіна. У результаті прийшли до того, що пісню все ж таки варто виконати, запис ефіру мав вийти тільки через кілька місяців. Таким чином, команда «Голосу країни» вшанувала б пам'ять Кузьми, - пояснює співак.

Виступ дався харків'янину непросто: комок у горлі, нерв у кожному слові, сльози. Разом з Дімою плакав глядацький зал, а члени журі аплодували стоячи.

Покинув шоу харків’янин за декілька кроків від фіналу. У парі Дмитро Костюк - Тетяна Решетняк глядацькі симпатії були на боці дівчини. Хлопець щиро зрадів перемозі подруги по команді, бо з першого ефіру був впевнений, що у шоу виграє саме вона.

- Особисто для мене перемога у «Голосі» Антона Копитіна стала цілковитою несподіванкою, я ніколи не приховував, що вболівав за Таню. Та ще більше дивувався, коли сам проходив із тура в тур. Ну, не сприймав я шоу як змагання. Це ж не стометрівку бігти. Як на мене, у музиці не може бути переможців, - вважає хлопець.

Юлія Шматченко

Повну версію статті читайте в газеті "Слобідський край" № 85 за 18 липня 2015 року

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ