На Масляну ходять до тещі з подарунками і готують холодець зі свиних ніжок - етнограф

На Масляну ходять до тещі з подарунками і готують холодець зі свиних ніжок - етнограф

http://selenaart.ru/p

Прощатися із зимою треба так, аби від запалу пробудилася весна. Народні гуляння, ляльки, заспіви, млинці та вареники – ось як на Слобожанщині здавна й до сьогодні відзначають Масляну.

Масниця – вона ж і Сиропуст, і Пущення, і Бабський тиждень – має давнє коріння, адже це відгомін слов’янського свята. Народні гуляння тривають цілий тиждень перед Великоднім постом. Потім затягують пояси, каються в гріхах, бо починається говіння.

– Як відомо, Масляна – свято язичницьке, і церква дещо негативно до нього ставиться. Але існує такий феномен, як народне християнство, що ввібрало в себе язичницькі традиції та нову християнську символіку. Таким чином це гармонізувало всі ці світогляди, вірування, – пояснив поет, кандидат філологічних наук, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» Михайло Красиков. – Узагалі Масниця – хороший спосіб випустити пару та насолоджуватися життям перед Великим постом.

Усі вже призвичаїлися до того, що на Сиропуст печуть млинці, котрі є символом сонця. Але на Слобожанщині ця страва не є головною, вона запозичена від росіян. Харків’яни смакують варениками, варяницями та гречаниками.

– Вареники начиняли сиром, картоплею, капустою. Але були й інші начинки – сіль, попіл, борошно. Такі вареники робилися для сміху, аби пожартувати з когось. До речі, є така приказка на Слобожанщині: «Вареники великомученики велику муку терпіли, в окропі кипіли, сиром боки понапихані, маслом очі позаливані», – поділився етнограф.

Традиційна спадщина Сиропусту дуже цікава та розмаїта. Наприклад, як згадує Михайло Красиков, у період Масниці зять має провідати тещу. Він їй привозить гостинці: домашній хліб, горілку, а якщо дуже її поважає, то привозить подарунки – чоботи або якийсь одяг.

На Пущення немає посту в середу та в п’ятницю, кожен день можна їсти яйця, молоко, сир, сметану. У понеділок за стародавнім звичаєм готувався холодець зі свинячих або баранячих ніжок, цей день називався Ніжкові заговини.

- В останній день Масниці просять пробачення за гріхи та готуються до посту. Цей день називається Прощеною неділею, – розповів Михайло Красиков. – До речі, є така традиція, що в перший день після Масляної, тобто в понеділок, не можна, щоб жінка першою увійшла в хату. Це вважається поганою прикметою. Одна жінка розповіла мені, що до неї прийшла тітка в цей день, і незручно було її виганяти з хати. І після цього господарка важко захворіла.

Олена Красько, матеріал з газети “Слобідський край” № 23 від 22.02.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ