Переможниця талант-шоу розповіла про закулісні таємниці та життя після конкурсу

16.01.2014 09:20 Культура
http://molochik.ru/ http://molochik.ru/
До участі у конкурсі Mam Talent! харків'янка Тетяна Галіцина виступала декілька разів у Польщі, тому і зважилася подати заявку.

На український телепроект, каже майстриня, їхати сенсу не було – після перемоги Ксенії Симонової на першому конкурсі картинами з піску наших суддів не здивуєш. А в Польщі пісочну анімацію сприймають як диво, майстрів цієї справи можна перерахувати на пальцях однієї руки. Судді запримітили українку ще на першому відбірковому турі в Кракові.

Читайте також: Харків'янка - переможниця талант-шоу віддала тисячі з виграшу на благодійність 

– Я не пам’ятаю, щоб була конкуренція, адже всі учасники представляли різні жанри, – розповідає Тетяна Галіцина.

З деякими учасниками харків’янка взагалі подружилася. Так, учасники польського музичного колективу, які посіли друге місце у фіналі, допомагали жінці подолати мовний бар’єр, адже польською Тетяна не володіє. Але проблеми зі спілкуванням – ніщо порівняно з тим, що ледве не зірвало виступ учасниці з України.

– Казусних історій взагалі-то протягом шоу не було, напевно, тому що все дуже професійно було поставлено. На майданчику дуже добра, дружня атмосфера. Але був момент, коли на репетиції до мене ставили номер із дощем. І коли я репетирувала, періодично зривалися краплі. Я дуже переживала за пісок, – тепер уже посміхаючись згадує Тетяна.

У фіналі харків’янка зачарувала поляків анімацією на тему історії про народження Ісуса Христа, яку біля різдвяної ялинки читає мама своєму маляті.
– Це моя найулюбленіша робота «Дітям потрібна родина», вона така емоційна, бо присвячена дітям-сиротам, – зазначає Тетяна. – В Україні я показувала її на благодійних заходах, вона дуже зворушлива.

Сьогодні Тетяна Галіцина – художній керівник авторської творчої студії художників. Під її чуйним керівництвом студія займається створенням ефектних шоу. Малювання світлом, художник, що танцює, водна анімація – пісочна анімація стала відправною точкою для розвитку різноманітних технік анімаційного мистецтва.

– Усі ці напрями ми створювали самостійно, тому що ніде цьому не навчають, – каже Тетяна. – Методом спроб і помилок. Ми завжди в пошуках чогось нового.
У студії навчають також більш традиційним творчим технікам, наприклад, гончарству. Разом зі своїм колективом Тетяна бере активну участь у різних фестивалях і конкурсах. Сьогодні вже навіть їй самій не віриться, що починалося все якихось п’ять років назад.

– За освітою я економіст, але з дитинства захоплювалася різними видами творчості. Улюбленим заняттям завжди було малювання. У 2008 році я чекала народження дитини і шукала заняття до душі, адже вільного часу в мене було багато, – розповідає жінка.

Саме тоді Тетяна Галіцина вперше взялася за пісок. За допомогою двох стільчиків і скла спорудила собі щось на кшталт стола. Поряд установила лампу. І перший місяць вчилася на цій споруді. А коли побачила, що вдається, замовила у столяра спеціальний стіл.

– Перші дні я сиділа ночами за роботою з піском, – згадує майстриня. – І мені так подобалось те, що виходить у результаті. Через відсутність професійного світла та можливості сфотографувати перші «шедеври» я навіть залишала у кімнаті записку рідним: «Не лайтесь, пісок підмітати не треба, просто ввімкніть світло і подивіться, що вийшло».

До речі, пісок у майстрині незвичайний.

– Я замовляю спеціальний пісок для роботи, – ділиться Тетяна. – Його так цікаво обробляють, що він не розшаровується, не залишає слідів. Він дуже слухняний, не відскакує від поверхні як звичайний пісок.

У банк, де працювала Тетяна до декретної відпустки, вона вже не повернулася. Доньці майстрині скоро виповниться п’ять років, і вона вже виявляє неабиякий хист не тільки до звичайного малювання, а й до пісочного мистецтва.

Про мистецький талант харківської майстрині знають уже в багатьох куточках світу і з радістю запрошують її виступити. За словами Тетяни Галіциної, вона щаслива людина, адже змогла поєднати хобі та роботу в одній справі.

Катерина Терещенко, матеріал з газети "Слобідський край" №1-2 від 04.01.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта